Найважливішою особливістю сучасної організації конструкторської підготовки виробництва є широке використання стандартизації, що дає змогу уникнути необгрунтованого різноманіття в якості, типах і конструкціях виробів, у формах і розмірах деталей та заготовок, у профілях і марках матеріалів, у технологічних процесах, організаційних методах. Стандартизація є одним з ефективних засобів прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і зростання продуктивності праці конструкторів, скорочення строку СОНТ.
Конструкторська уніфікація — це комплекс заходів, що забезпечують усунення необгрунтованого різноманіття виробів одного призначення, різнотипності їхніх складових і деталей, приведення до можливої однаковості способів їх виготовлення, складання й випробування. Уніфікація є базою агрегатування, тобто створення виробів шляхом їхнього компонування з обмеженої кількості уніфікованих елементів і конструкційної наступності. Уніфікація доповнює стандартизацію — це свого роду конструкторська стандартизація.
Державна система стандартизації, визначивши основні положення в цій галузі, передбачає такі категорії стандартів: державні стандарти (ДСТ), галузеві стандарти (ГСТ) і стандарти підприємств (СТП).
ДСТ — одна з основних категорій стандартів, установлених державною системою стандартизації.
ГСТ установлюються на продукцію, що не належить до об'єктів державної стандартизації, наприклад на технологічне оснащення, інструмент, специфічні для певної галузі технологічні процеси, а також на норми, правила, вимоги, строки і позначення, регламентація яких необхідна для забезпечення взаємозв'язку у виробничо-технічній діяльності підприємств і організацій галузі. ГСТ обов'язкові для всіх підприємств і організацій певної галузі.
Стандарти підприємств установлюються на продукцію одного або декількох підприємств (заводів).
Основним завданням заводської стандартизації є створення максимальної кількості геометрично подібних або аналогічних елементів у виробах не тільки одного, а й різних призначень.
Заводська стандартизація значно спрощує, здешевлює і прискорює технологічну підготовку і є важливою передумовою стандартизації технологічного оснащення.
Стандарт — це стійкий зразок, який закріплює досягнення у сфері технічного прогресу і нової техніки, що розроблені, перевірені і можуть бути застосовані в широкому масштабі у промисловості, на транспорті, у сільському господарстві. Він є строго обов'язковим. Під час проектування нових машин, насамперед, мають бути застосовані виробні норми з державних стандартів.
Основними видами державних стандартів у машинобудуванні є:
— стандарти технічних умов (визначають якість продукції, містять споживчі характеристики, правила приймання, методи перевірки якості, вимоги до маркування, упакування, транспортування, зберігання);
— стандарти параметрів або розмірів (містять параметричні ряди конструкцій, тобто ряди основних показників, побудовані у певній математичній закономірності);
— стандарти типів і основних параметрів (містять не тільки параметричні ряди, а й додаткові характеристики, наприклад конструктивні схеми, компонування та ін.);
— стандарти конструкцій і розмірів (установлюють конструктивні рішення й основні розміри для уніфікації);
— стандарти марок (установлюють номенклатуру і позначення марок матеріалів, їхній хімічний склад" фізико-меха-нічні властивості);
— стандарти сортаменту (установлюють розміри, геометричну форму, вимоги до точності та ін.);
— стандарти технічних вимог (охоплюють експлуатаційні характеристики конструкції — вимоги безпеки, зручпості експлуатації, технічної естетики; норми надійності, довговічності, стійкості до зовнішніх впливів);
— стандарти правил експлуатації та ремонту;
— стандарти типових технологічних процесів;
— стандарти організаційного типу (упровадження передових прикладів і методів виконання робіт).
У процесі проектування конструктор зобов'язаний широко використовувати всі стандарти, що стосуються проектованого об'єкта. До основних методів конструктивної стандартизації належать: упровадження конструктивних стандартів (нормалей); створення параметричних рядів (гам) машин; агрегатування; забезпечення конструктивної наступності.
Упровадження конструктивних стандартів на заводах здійснюється у двох напрямах: розробка і впровадження стандартів та нормалізаційиий контроль (нормоконтроль креслень й інших конструкторських документів).
Розробка стандартів ґрунтується на систематизації й узагальненні передового конструкторського досвіду, відображеного в державних, галузевих і заводських стандартах; на вільних таблицях застосовності окремих марок металів, підшипників, кріпильних деталей, конструктивних елементів (моделі зубчастих коліс, допуски і посадки, різьблення та ін.); на результатах лабораторних і експлуатаційних випробувань вузлів, деталей; у даних нормалізаційного контролю.
Ще одне завдання нормоконтролю — перевірка правильності виконання конструкторських документів відповідно до вимог ЄСКД.
Створення параметричних рядів (гам) — один з найбільш ефективних методів конструювання виробів. Параметричним рядом є сукупність виготовлених на певному заводі або в певній галузі машин, приладів або іншого устаткування одного експлуатаційного призначення, аналогічних за кінематикою або за робочим процесом, але різних за габаритами, потужністю або експлуатаційними параметрами.
Агрегатування — це форма уніфікації, що полягає у створенні рядів уніфікованих вузлів і агрегатів, які використовують для створення різноманітних виробів. Агрегатування дає змогу створювати збірно-розбірне устаткування, що складається з взаємозамінних нормалізованих елементів, за необхідності воно може бути розібране, а агрегати, що входять у нього, використані в нових виробах для створення іншого устаткування. При цьому в десятки разів скорочується кількість типів і розмірів основних елементів конструкції устаткування.
Забезпечення конструктивної наступності — другий (після агрегатувапня) метод конструктивної стандартизації й уніфікації, під якою мається на увазі застосування в конструкції нового виробу, вузлів і деталей раніше освоєних виробів, що добре зарекомендували себе в роботі і застосування яких не відобразиться на якості нових конструкцій.
Ступінь стандартизації й уніфікації можна охарактеризувати такими основними показниками: коефіцієнтом стандартизації, коефіцієнтом уніфікації виробу, коефіцієнтом наступності та ін.
Науково-технічне й організаційно-методичне керівництво роботами зі стандартизації на підприємствах здійснює конструкторсько-технологічне бюро стандартизації* Воно виконує такі основні завдання:
— організація розробки та впровадження стандартів та інших документів зі стандартизації у вироблену продукцію;
— забезпечення відповідності показників і норм, встановлюваних у стандартах та інших документах зі стандартизації, вимогам науково-технічного прогресу і чинному законодавству;
— здійснення нормоконтролю технічної документації, розроблювальної підприємством.
16.3.4. Система автоматизованого проектування в конструкторській підготовці виробництва
16.3.5. Техніко-економічне обґрунтування на стадії проектування нової техніки
16.4. Організація технологічної підготовки виробництва
16.4.1. Завдання і зміст єдиної системи технологічної підготовки виробництва
16.4.2. Автоматизація технологічної підготовки виробництва
16.4.3. Організаційно-економічні шляхи прискорення технологічної підготовки виробництва
16.4.4. Техніко-економічний аналіз і обґрунтування вибору ресурсозберігаючого технологічного процесу
16.5. Організація освоєння виробництва нової техніки
16.5.1. Організація дослідного виробництва нової техніки