Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - 2.1. Мета і значення кодування товарів

2.1. Мета і значення кодування товарів

Відповідно до ДСТУ 3144—95 "кодування товарів — це присвоєння товарам умовних позначень у вигляді цифрового, буквено-цифрового та штрихового коду з метою їх ідентифікації".

Ідентифікація об'єктів—це процес, який дозволяє із великої кількості об'єктів виділити групу, що мають однакові властивості (фізичні, хімічні, споживчі тощо), завдяки яким вони і відрізняються від інших об'єктів.

Код — це знак або сукупність знаків, що використовуються для позначення класифікаційного угрупування об'єкта класифікації.

Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом їхньої ідентифікації і присвоєння умовного позначення (коду), завдяки якому можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.

Необхідність в кодуванні товарів і інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значущість кодування в останні десятиріччя у зв'язку з впровадженням електронно-обчислювальної техніки, тому що воно (кодування) полегшує обробку техніко-економічної інформації, підвищує ефективність функціонування АСУ.

Наявність коду на товарах або упаковці піднімає до того ж авторитет фірми, відіграє роль реклами товару і самого підприємства, підвищує конкурентоспроможність товару на міжнародному ринку.

Застосування кодування об'єктів разом з ЕОМ забезпечує:

— виробникам — автоматизований облік кількості виробленої продукції, її сортування і нарізне розміщення в складах; облік товарних запасів; автоматизоване формування замовлень і своєчасне відправлення товарів у торгову мережу;

— оптовим посередникам — швидке приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; своєчасну відгрузку товарів у роздрібну торгову мережу;

— транспортним організаціям — скорочення часу на приймання та здачу товарів;

— працівникам роздрібної торгівлі — швидке та якісне приймання товарів за кількістю й асортиментом, їх розміщення в сховищах торгового підприємства, автоматизований облік і контроль товарних запасів, контроль за збереженням товарів, ритмічне поповнення товарних запасів в міру реалізації окремих груп товарів.

Присвоєння кодів об'єктам кодування повинно відбуватися на основі певних правил і методів. Правила кодування:

— код повинен мати певну структуру побудови;

- код може бути представлений за допомогою спеціально обумовлених знаків;

- код повинен допомагати впорядкуванню об'єктів кодування. Структура коду — умовне позначення об'єкта, яке складається із послідовно розташованих знаків. Структура коду включає такі елементи: алфавіт, основу, розряд і довжину,

Алфавіт коду - це система знаків, прийнятих для утворення коду (цифри, букви, їхні комбінати, штрихи). У зв'язку з цим алфавіти кодів можуть бути цифрові, буквені, буквено-цифрові та штрихові.

Цифровий алфавіт коду — це алфавіт, знаками якого є цифри. Наприклад, відповідно до вимоги загальнодержавного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ) консерви "Молоко згущене" мають код 67.

Буквений алфавіт коду — це алфавіт, знаками якого є букви алфавіту.

Буквено-цифровий алфавіт коду - це алфавіт, знаками якого є букви і цифри. Наприклад, у класі сільськогосподарської продукції свіжі овочі мають код С4, а у класі продукції харчової промисловості карамель має код Н42.

Штриховий алфавіт коду — це алфавіт, знаками якого є штрихи та пробіли, ширина яких читається за допомогою сканерів у вигляді цифр. Прикладами таких кодів можуть бути штрихові коди EAN та UPA, які широко використовуються в міжнародній практиці, а в останній час енергійно впроваджуються в Україні.

Основа коду — це число знаків а алфавіті коду.

Розряд коду — це позиція знака в коді. Кожен знак у коді характеризує спеціально обумовлену ознаку товару. У зв'язку з цим розряд коду несе певне змістовне навантаження.

Довжина коду - це число знаків у коді (без врахування пробілів).

Наприклад, товар має код 54 3121 1211. Основа цього коду має 12 знаків (десять цифр і два пробіли) а його довжина 10 знаків (пробіли в довжині коду не враховуються).

Для кодування товарів і інших об'єктів використовуються декілька способів, які являють собою різновиди методу кодування. Це порядковий, серійно-порядковий, послідовний і паралельний способи.

Порядковий метод кодування — побудова і присвоєння коду із чисел натурального ряду. Прикладом порядкового кодування може служити присвоєння чисел (коду) прізвищам студентів у журналі академічної групи. Це найбільш простий і розповсюджений метод кодування, який не потребує певних знань у цій сфері. Він дозволяє кодувати об'єкти, що класифікуються за однією або декількома обумовленими чи випадковими ознаками. Наприклад, прізвища студентів у журналі академічної групи кодуються по алфавіту перших букв (обумовлена ознака); інші ознаки (вік, стать, рівень підготовки тощо) — випадкові.

Серійно-порядковий метод кодування — побудова і присвоєння коду із чисел натурального ряду, закріплення окремих серій і діапазонів цих чисел за об'єктами класифікації з певними ознаками. Прикладом такого кодування може служити присвоєння порядкових номерів певній групі товарів. Наприклад, консерви рибні мають індекс Р (рибна промисловість), а лосось далекосхідний натуральний — горбуша в цій серії має порядковий номер — 85.

Послідовний метод кодування — утворення і присвоєння коду класифікаційному групуванню і об'єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підпорядкованих групувань, одержаних при ієрархічному методі класифікації. Головною перевагою цього методу є високий ступінь упорядкування об'єктів кодування і можливість виявлення загальних та окремих ознак.

Послідовний метод кодування можна проілюструвати на прикладі класу 25.

25 — Продукція резовотехнічна та азбестова.

25 5 — Рукава.

25 54 — Рукава оплетені.

25 543 — Рукава напірні з нитяним оплетенням.

25 5433 — Рукава с віскозним оплетенням.

25 5433 4 — Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III;

25 5433 41 — Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III, рабочий тиск 0,6 МПА.

25 543341 01 — Рукава напірні з нитяним оплетенням довгомірні, тип III, робочий тиск 0,6 МПА; зовнішній діаметр 9,0 мм.

Паралельний метод кодування — побудова і присвоєння коду класифікаційній групі і об'єкту класифікації з використанням кодів незалежних групувань, одержаних при фасетному метолі класифікації. При достатньо високому ступені упорядкування незалежність групувань не дає можливості виявити повною мірою спільність і різницю ознак. Разом з тим для цього методу кодування доступна будь-яка попередньо обумовлена кількість об'єктів і позицій, що класифікуються. Прикладом паралельного методу кодування може служити поділ продукції на підвиди в асортиментній частині ДКП.

Кожен метод кодування має свої переваги і недоліки (табл. 2.1), Сукупність правил і методів кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації називається системою кодування. Певна система кодування покладена в основу побудови класифікаторів.

Таблиця 2. 1.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ РІЗНИХ МЕТОДІВ КОДУВАННЯ

Класифікатор - це офіційний документ, який являє собою звід найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і/або об'єктів класифікації.