Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - Товарознавча експертиза

Товарознавча експертиза

Експертиза товарів, продукції за метою і завданнями проведення поділяється на експертизу контрактну, бухгалтерську, товарознавчу, консультаційну, страхову, банківську, митну.

Товарознавча експертиза — це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, компетентного висновку.

Товарознавча експертиза передбачає:

— експертну оцінку кількості, якості і ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;

— визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо;

— експертну оцінку з метою ідентифікації продукції;

— експертизу якості вживаного або дефектного товару.

Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами Торгово-промислової палати залежно від завдання визначають:

• відповідність кількості товару даним товаросупровідних документів постачальника — експертиза кількості;

• відповідність споживчих властивостей товару вимогам нормативної документації — експертиза якості;

• причини дефектів, їх природу; рівень зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;

• правильність переоцінки або уцінки товару;

• відповідність якості і ціни;

• відповідність маркування, упакування вимогам нормативної документації, умовам контрактів; підтвердження документальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними,

• ідентифікацію товару з метою митного оподаткування;

• відповідність товару коду товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності НГС, УКТ ЗЕД, ЕАN, НТНС України тощо.

Експертиза кількості товарів

Експертиза кількості — це оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розрахункових документах. Експертиза кількості проводиться при неможливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною.

Метою експертизи кількості є визначення кількості товару в товарній партії та кількісних характеристик одиничних екземплярів чи комплексних пакувальних одиниць.

Експертизу кількості застосовують у випадках виникнення незгод між постачальником і одержувачем, за наявності значних розходжень між кількістю, зазначеною у товаросупровідних документах, і кількістю, встановленою при вимірюванні в одержувача.

Необхідність у проведенні експертизи кількості може виникнути у випадках, коли вимірювання товару звичайними методами є неможливим (наприклад, за його відсутності) або важке і може призвести до його кількісних і якісних змін (наприклад, під час перетарювання для переважування великої товарної партії).

Хоча експертиза кількості і приймання товарів за кількістю мають спільну правову базу, вони мають й відмінності.

Першою відмінністю є те, що експертиза кількості проводиться незалежними експертами, не зацікавленими в об'єктивних результатах, які є більш достовірними; приймання товарів за кількістю проводиться зацікавленими матеріально відповідальними особами (зав.складами, комірниками та ін.).

Другою відмінністю експертизи товарів за кількістю експертами та приймання матеріально відповідальними особами є можливість оскарження результатів вимірювань. Якщо приймання за кількістю проведено матеріально відповідальними особами і оформлені відповідні товаросупровідні документи, то товар переходить у власність одержувача і результати приймання вважаються остаточними (тільки за наявності обґрунтованих обставин, наприклад, втрати ТСД, приймання за кількістю може бути повторене).

Результати експертизи кількості можуть бути оскаржені однією із зацікавлених сторін, тоді призначається повторна або контрольна експертиза, яка може підтвердити або спростувати результати первинної експертизи.

Перевірка маси, кількості місць і стану вантажу в місцях призначення відбувається у таких випадках: надходження вантажу в несправному вагоні, контейнері або з пошкодженими пломбами відправника; надходження вантажу з ознаками пошкодження, псування або недостачі; порушення терміну або режиму перевезення швидкопсувних вантажів.

Пошкодженими місцями вважають не тільки поламані місця або місця з пошкодженими пломбами, окантуванням, пакувальними стрічками, а й підмочені або місця з іншими видами пошкоджень.

Перевірка місць відбувається з відкриттям тари і порівнянням наявної кількості з фактурою та іншими документами. Перевірка маси брутто повинна відбуватися за всіма транспортними одиницями партії, а в середині кожного справного місця може проводитися на підприємстві одержувача.

До вантажів, які приймаються і видаються без перевірки маси за виключенням пошкоджених місць при транспортуванні всіма видами транспорту, належать: цукор, борошно, крохмаль, цукор-рафінад у пачках, масло вершкове, маргарин фасований, сири плавлені фасовані, консерви в бляшаних, скляних банках, контейнери, які надійшли в справному стані. Вантажі, які надходять у справних цистернах або з порушеними пломбами, видаються з перевіркою маси тим самим способом, яким була встановлена маса в місці відправлення.

Якщо під час приймання будуть виявлені відхилення маси нетто або кількості товарних одиниць від зазначених у супровідних документах, одержувач повинен припинити приймання, скласти акт про виявлені відхилення, викликати постачальника для участі в прийманні товару.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця в масі, визначеній при відвантажуванні з місця відправлення, порівняно з масою, визначеною в місці призначення, не перевищує норм розбіжності в показниках маси або диференційованої норми точності при визначенні маси вантажу, а при недостачі — також норм природних втрат під час перевезення.

Норма розбіжності в показниках маси — 0,1% при міжміських перевезеннях; диференційовану норму точності при визначенні маси вантажу визначають віл маси брутто при зважуванні на вагонних або товарних вагах; від маси нетто — при зважуванні вантажу на елеваторних або бункерних вагах.

Приймання упакованих товарів передбачає визначення маси брутто — маси упакованого в тару товару, маси нетто — маси товару без упаковки, маси упаковки або тари. Перевірка маси нетто відбувається зважуванням товару, при неможливості переважування товару без тари масу нетто визначають перевіркою маси брутто в момент одержання товарів і маси тари після звільнення її від товару. Результати перевірки маси брутто і маси тари оформляються відповідними актами, за їх даними розраховується фактична маса нетто товарів.

Проводячи експертизу кількості упакованих товарів, експерт повинен знати, що піл час транспортування та зберігання маса тари може змінюватися внаслідок дії різних факторів — зміни температури, відносної вологості повітря, через особливості самого товару.

Найбільші кількісні зміни характерні для паперової, картонної та дерев'яної тари, найменші — для скляної, металевої та полімерної.

Маса паперової, картонної тари може збільшуватися при зберіганні або транспортуванні товарів в умовах підвищеної вологості й зменшуватися під дією високих температур і низької відносної вологості повітря внаслідок випарювання воли.

Визначення маси нетто за даними супровідних і транспортних документів без перевірки фактичної маси брутто і тари не допускається.

Перевірка маси тари проводиться одночасно з перевіркою маси нетто, за виключенням товарів, які приймаються і відпускаються за стандартною масою, — такі як фасовані борошно, крупа, цукор-пісок, деякі інші, які приймаються без перевірки фактичної маси за перерахунком кількості місць, маса яких стандартизована.

Під час приймання непродовольчих товарів експерт повинен зазначити в акті конкретні кількісні, якісні та асортиментні характеристики товару (розмір, фасон, модель) кожної пакувальної одиниці, при цьому зазначаються фактичні дані, а також відомості, зазначені в маркуванні (на етикетці, в ярликах, бирках тощо) та в пакувальних листках. Розміри одягу, взуття* тощо повинні вибірково перевірятися обмірюванням окремих виробів.