Основи підприємницької діяльності - Варналій З.С. - 1. Сучасні світогосподарські зв'язки

Вивчення особливостей міжнародного підприємництва набуває важливого значення у зв'язку з аналізом можливостей, що відкриваються перед підприємцями в організації спільної діяльності з Іноземними партнерами. Адже в основі всесвітнього господарства знаходиться міжнародний поділ праці, який визначає спеціалізацію виробництва країн відповідно до їхніх соціально економічних та природно-кліматичних умов. Це зумовлює більш ефективне використання виробничого, наукового та ресурсного потенціалу кожної країни, сприяє процесам їх економічної інтеграції.

1. Сучасні світогосподарські зв'язки

У сучасних умовах жодна країна не в змозі забезпечити ефективний, динамічний розвиток своєї економіки без співробітництва з іншими країнами. В основі економічної інтеграції різних країн знаходиться міжнародний поділ праці, який обумовлює формування світогосподарських зв'язків. Першою, найбільш поширеною формою цих зв'язків є світова торгівля. Вона існує поряд із такими формами, як створення світових ринків товарів, капіталу та робочої сили, науково-технічне І виробниче співробітництво, міжнародні валютно-грошові і розрахунково-кредитні відносини.

Важливим інструментом зовнішньої торгівлі виступає світова ціна - ціна найбільш важливих продавців та покупців або основних центрів міжнародної торгівлі. Підприємцю корисно знати, що світові ціни на машини й устаткування -

це ціни європейських, японських та американських виробників; на вугілля - імпортні ціни в західноєвропейських портах; на нафту, олово, нікель, алюміній, цинк - ціни Лондонської біржі кольорових металів. Ціни можуть також різнитися залежно від умов комерційної торгівлі, характеру ринку та відносин між покупцем і продавцем, джерел цінової інформації.

Крім того, виходячи з підприємницькою діяльністю на рівень міжнародних торгових відносин, доцільно вирішити питання шодо вибору товару для експорту та імпорту.

Вигода від зовнішньої торгівлі для підприємця полягає в одержанні при проведенні операції більшої кількості товарів, кращої якості у порівнянні з можливостями їх виробництва власними силами. Підприємець має можливості експортувати ті товари, витрати на виробництво яких всередині країни нижчі, ніж в іншій країні. При здійсненні імпортних операцій доцільно купувати ті товари, витрати на виробництво яких всередині країни вищі.

Підприємцю для виходу на зовнішні ринки треба добре знати стан зовнішньоторговельної політики як своєї країни, так і інших країн. Так, виділяють два основні типи державної зовнішньоторговельної політики - протекціонізм та. лібералізм.

Протекціонізм означає економічну політику держави, спрямовану на сприяння розвитку національної економіки шляхом захисту національних виробників від конкуренції іноземних фірм, компаній, підприємств.

Лібералізм означає вільну торгівлю при обмеженому втручанні держави і встановленні вільного порядку руху товарів.

Упевненість в конкурентоспроможності національних товарів заохочує вільну торгівлю. І навпаки: низький рівень конкурентоспроможності товарів обумовлює політику протекціонізму.

Відповідно до інформації Державного комітету статистики України, обсяг зовнішньоторговельних операцій у 2001 р. становив 32,1 млрд. доларів. З них експорт - 16,3 млрд. доларів, а Імпорт - 15,8 млрд. доларів. Це означає, що Україна здійснила закупок у зарубіжних партнерів продукції та послуг на 2 млрд. доларів більше, ніж продала власної продукції та послуг.

За даними Державного комітету статистики України, наша країна здійснює торгові операції зі 190 країнами світу. За обсягами зовнішньоторговельного обороту перше місце посідає Російська Федерація, друге - Німеччина, третє - Китай, четверте - Білорусь, п'яте - Туркменистан, шосте - США. З невеликим відривом від цих країн-партнерів йдуть Польща, Туреччина, Італія, Угорщина.

Подальший зміст і спрямованість зовнішньоторговельних зв'язків буде залежати від темпів та ефективності реформ, переходу до експорту високотехнологічної готової продукції, в тому числі товарів промислової та побутової електроніки і побутової хімії, продуктів харчової промисловості.

Кожна країна намагається у найкращий спосіб використати свої грошові ресурси, які є передумовою розвитку реального сектора економіки - виробництва матеріальних благ та послуг. Тому підприємці постійно шукають найбільш вигідну сферу застосування свого капіталу не тільки всередині країни, а й закордоном - в інших країнах. До цього їх підштовхують міждержавні відмінності в цінах на ресурси, різний рівень оподаткування, конкуренції тощо.

Ці вкладення мають, як правило, довгостроковий характер і переслідують кінцеву мету - одержання прибутку. Такі капітальні вкладення в різні галузі економіки називаються інвестиціями. Існують різні форми інвестицій, серед яких найбільш поширені прямі та портфельні. Інвестиція може здійснюватися у формі майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності. В результаті інвестування утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Головною причиною міграції робочої сили виступає різниця в національних рівнях заробітної плати. Ринкові відносини на ринку праці знаходять свій прояв у пропозиції і попиті на працю певної кваліфікації та чисельність працівників, котрі мають відповідну підготовку.

Сучасні науково-технічні зв'язки представлені науково-технічним обміном у формі високотехнологічних і наукоємних товарів (торговельні відносини) та у формі обміну науковотехнічними знаннями і діловими послугами. Обмін науково-технічними знаннями здійснюється шляхом передачі ліцензій та так званих секретів виробництва "Ноу-хау" (від англ. know how - знати як). Обмін специфічними послугами науково-технічного характеру здійснюється у формі інжинірингу (інженерно-конструкторські послуги при проектуванні та будівництві об'єктів закордоном); лізингу (довготермінова оренда технологічного устаткування, споруд виробничого призначення); консалтингу (надання консультацій з питань організації виробництва та збуту продукції).

2. Створення спільних підприємств
3. Вільні економічні зони
Розділ 3. Організація та економіка підприємництва
ТЕМА 1. Підприємницька ідея: механізм генерування
1. Зміст і етапи реалізації підприємницької ідеї
2. Проведення маркетингового дослідження
3. Вибір організаційно-правової форми підприємницької діяльності
ТЕМА 2. Організація підприємницької діяльності
1. Суб'єкти підприємницької діяльності
2. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru