Теорія економічного аналізу - Купалова Г.І. - 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу

Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких основних функцій:

– вирішення програмно-методологічних питань;

– одержання інформації;

– використання інформації;

– поширення інформації;

– зберігання інформації;

– вилучення із обігу та знищення даних.

Вирішення програмно-методологічних питань полягає в постановці завдань інформаційної діяльності в частині методології і практики. Це стосується розробки програми названої діяльності, зокрема формулювання мети, завдань, складання плану інформаційного забезпечення, визначення інформаційних джерел, методів і способів збирання, обробки, використання інформації тощо.

Одержання інформації – це набуття, придбання, нагромадження відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами чи державою.

Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Поширення інформації – обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Вилучення із обороту та знищення даних – це ліквідація використаної і непотрібної в подальшому інформації.

Перелічені функції доповнюють одна одну і в такому складі утворюють замкнутий технологічний процес виробництва інформації (рис. 5.3).

Інформаційні функції виконуються вручну або шляхом їх автоматизації та автоматизації в режимі розподілу часу або загальному режимі, централізовано чи децентралізовано.

При одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації у всіх сферах життя і діяльності суспільства й держави виникають інформаційні відносини. Вони базуються на принципах, визначених і закріплених у Законі України "Про інформацію":

– гарантованість права на інформацію;

– відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

– об'єктивність, вірогідність інформації;

– повнота і точність інформації;

– законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Рис. 5.3. Функції інформаційної діяльності

Ефективність економічного аналізу залежить від якості інформаційного забезпечення. Тому до економічної інформації висувається низка вимог. Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, вказаним вище Законом України "Про інформацію" до якості інформації висуваються такі вимоги: корисність, доречність, достовірність та надійність, зрозумілість, співставність і стабільність (рис. 5.4).

Корисність (англ. usefulness), є основною вимогою до якості інформації, що означає можливість використання її для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Для дотримання цієї вимоги необхідно, щоб інформація була доречною, достовірною (надійною), зрозумілою і зіставною.

Доступність і зрозумілість (англ. simplicity, accessibility ) інформації означає, що вона має бути доступною для сприйняття різними групами користувачів, аналітиків, бути однозначною, чіткою і без зайвої деталізації.

Отже, дотримання цих вимог передбачає подання інформації у зрозумілій формі, щоб користувач зміг застосувати її для прийняття рішення, не боячись допустити помилку. Для цього необхідно, щоб форми подання, наприклад, звітності як основного джерела інформації чітко відображали сутність питань. Доступність інформації потребує безплатного її надання шляхом цілеспрямованого поширення її серед відомих фірм та користувачів.

Рис. 5.4. Вимоги до якості інформації

Зіставність і стабільність (англ. comparability, consistency) інформації – запорука проведення ефективного економічного аналізу і прийняття обґрунтованих рішень. При цьому зіставність означає можливість порівняння даних за об'єктами, різними джерелами, обсягом, у часі (за декількома періодами) і у просторі (з іншими підприємствами, регіонами, країнами).

Зіставність інформації у часі досягається насамперед за рахунок стабільності методик розрахунку й аналізу, які застосовуються. Наприклад, дотримання вимог зіставності інформації дає змогу порівняти показники звітності підприємства з даними інших підприємств, що у свою чергу вимагає використання однакового понятійного апарату, одиниць виміру, методики обробки даних, строків звітності, відповідності стандартам звітності та міжнародної комерційної практики.

Доречність (англ. relevance) інформації полягає в її здатності впливати на прийняття рішень користувачів, допомагаючи їм оцінювати отримані результати та прогнозувати майбутні події. Інформація вважається доречною, якщо вона своєчасна, суттєва і має цінність для складання прогнозів та оцінювання результатів на базі звітних показників минулих років і поточного періоду.

Своєчасність (англ. timeliness) інформації – це тримання та подання інформації без затримки у чітко встановлені строки. Отже, своєчасність інформації означає уміння задовольнити інтереси її користувачів у потрібний момент або до певного строку.

Суттєвість (англ. materiality) інформації – важлива умова забезпечення її доречності. Суттєвість означає значимість інформації у відпрацюванні і прийнятті відповідних рішень.

Цінність (англ. value) інформації означає можливість використання її для оцінки результатів (англ. feedback value) діяльності та прогнозування (англ. predictive value) тенденцій перспективного розвитку підприємства.

Достовірність, або надійність, (англ. reliability) інформації полягає в її високій якості, об'єктивному відображенні господарської діяльності, відсутності суттєвих помилок або пристрасних оцінок. Для цього інформація має бути правдивою, забезпечувати можливість перевірки і нейтральність, в ній має переважати економічний зміст над юридичною формою.

Правдивість (англ. faithfulness) є основною вимогою до економічної інформації. Вона означає, що інформація має об'єктивно та повною мірою відображати сутність предмета чи явища, процесів, які вивчаються.

Переважання економічного змісту над формою (англ. substance over form) означає відображення інформації з позиції економічної сутності операції, а не її юридичної форми, яка може передбачати інше трактування. Прикладом застосування цієї вимоги, який найчастіше використовується, є передача основних засобів на умовах довгострокового фінансового лізингу. При цьому право власності на засоби залишається у лізингодавця (юридична форма), а самі основні засоби відображаються у складі активів лізингоодержувача (економічний зміст), бо всі вигоди від їх використання споживаються орендодавцем.

Можливість перевірки (англ. verifiability) передбачає, що оцінка інформації, проведена різними експертами, повинна привести до однакових результатів.

Нейтральність (англ. neutrality) інформації характеризується її безпристрасністю щодо різних груп користувачів, вона не націлена на отримання завчасно заданого результату.

Конфіденційність (англ. confidentiality) інформації – це надання користувачам тільки тієї інформації, яка не завдасть шкоди підприємству з боку конкурентів. Для цього має бути налагоджений строгий контроль за розповсюдженням інформації серед зовнішніх користувачів, а також за змістом і характером звітної інформації.

Без дотримання викладених вище вимог виникає нестача високоякісної інформації, що унеможливлює отримання повної картини про предмет, а також об'єктивної оцінки ситуації, яка аналізується. У свою чергу це перешкоджає прийняттю правильного рішення. Тим часом слід пам'ятати і про те, що надмірна кількість інформації спричиняє її більшу трудомісткість зведення, обробки, аналізу, узагальнення, а також може призвести до неточних висновків.