Фандрайзинг - Чернявська О.В. - 2. Визначення проблем і потреб проекту та шляхів їх розв'язання

Одним із найважливіших завдань фандрайзингу є визначення проблем і потреб проекту, оскільки часто самі проекти, розроблені відносно існуючої в суспільстві проблеми, можуть спонукати до створення неприбуткових організацій та фондів. Ефективний фандрайзинг залежить від сталості організації: донор завжди звертає увагу на історію діяльності, на глибину вирішення проблеми, кількість згуртованих навколо неї людей, її значущість. Розпорошеність ідей, їх глобальність та далека визначеність у часі, завжди відштовхують.

Критеріями вибору ефективних програм є наступні [16, с. 10]:

- ретельний, в широкому діапазоні аналіз всього кола проблемних питань;

- проведення попередніх досліджень спектру завдань, які необхідно розв'язати для усунення проблем;

- вартість обраних заходів;

- аналіз наявної інформації щодо вартості та ризику негативних наслідків, а також аналіз кожної альтернативи з точки зору її можливих позитивних наслідків;

- перш ніж прийняти рішення, зробити повторну оцінку позитивних і негативних наслідків усіх проблемних питань.

Розглядаючи проблему, на вирішення якої спрямовано проект досвідчені фандрайзери рекомендують відповісти на наступні запитання:

- В чому полягає проблема? / Чому це є проблемою?

- Де з'явилася проблема? / Чому з'явилася саме там?

- Коли з'явилася проблема? / Чому з'явилася саме тоді?

- Кого стосується проблема? / Чому стосується саме їх?

- Як проявляється проблема? / Чому проявляється саме так?

При цьому варто зібрати детальну інформацію стосовно певних компонентів зовнішнього середовища, в якому планується реалізація проекту, і які складають його основу - це:

- населення - чисельність, вік, стать, структурованість;

- середовище - умови, що впливають на здоров'я, погодні умови;

- інфраструктура - лікарні, школи, дороги, підприємства, заклади харчування;

- ресурси - матеріальні та людські;

- рівень розвитку громади - культурний, релігійний, політичний, соціальний;

- економіка - наявність коштів, їх джерела та розподіл;

- думки, ідеї та вподобання - думка населення щодо потреб та наявних можливостей.

Щоб отримати позитивні результати дослідження (у плані їх повноти та достовірності), при вивченні потреб та проблем, потрібно подолати етапи: підготовки, збору інформації, аналізу інформації та написання звітів.

Дані результати досліджень допоможуть здійснити чітку характеристику ситуації, яка вимагає змін і вирішення у виконанні проекту, та сфокусуватися на проблемі конкретної організації або фонду, а не суспільній, що має всеохоплююче державне або міжнародне значення. При цьому, реалізація проекту повинна усувати причини виникнення проблеми, а не її наслідки.

Під час планування фандрайзингу визначення потреб можна проводити за допомогою таких методів [16, с. 12]: опитування, фокус-групи (обмін думками між людьми, яких хвилюють одні й ті ж проблеми), спостереження, вивчення повідомлень засобів масової інформації, робота з документами.

Опитування.

Опитування за способом проведення поділяється на анкетування, що передбачає самостійне заповнення респондентом ("носієм" інформації) відповідної анкети, та інтерв'ю, у ході якого респондент в усній формі відповідає на запитання інтерв'юера, який фіксує відповіді. Інтерв'ювання за методикою проведення може бути особистим, телефонним або проведеним за допомогою електронних засобів інформації. Анкетування є індивідуальним, груповим, поштовим або проведеним за допомогою засобів масової інформації.

Фокус-група (фокусоване групове інтерв'ю).

Цей метод збору даних може бути корисним, якщо потрібно висвітлити різні, можливо альтернативні позиції стосовно піднятих проблем та шляхів їх вирішення та встановлення рівня популярності проекту серед різних суспільних груп. Організовуючи фокус-групи дослідник збирає зазвичай 6-12 представників цільової групи, які, на його думку, у той чи інший спосіб прямо або опосередковано пов'язані з проектом. Протягом досить короткого часу (1-1,5 години) дослідник послідовно пропонує питання для обговорення за попередньо розробленим сценарієм і спостерігає взаємодію учасників між собою: оприлюднення різний позицій, переконливість аргументації на їх захист, процес зміни позицій, висловлення різних версій стосовно однакових фактів, процесів і результатів проекту, узгодження і загострення суперечностей, пошук і відпрацювання спільних точок зору, прояви взаємостосунків учасників фокус-груп між собою тощо.

Спостереження.

Такий метод збору інформації більш доцільно використовувати у природних умовах реалізації проекту і здійснювати його систематично.

Вивчення повідомлень засобів масової інформації.

Цей метод застосовується для з'ясування рівня інформованості громадськості та громадську думку щодо проблеми, з якою пов'язаний проект. Також вивчення інформації щодо діяльності інших організацій по вирішенню цієї проблеми. Корисним є аналіз не лише змісту повідомлень, а і характер їх оприлюднення.

Робота з документами.

Цей метод дає змогу визначити офіційні передумови, умови і параметри впровадження проекту. Документальними джерелами слугують законодавчо-нормативні акти, які регулюють проектну діяльність у чинному правовому полі, документи планування і обліку діяльності та ресурсів, інформаційні матеріали, створені у ході розробки проекту тощо. Переваги цього методу у тому, що:

- документи є єдиним офіційним джерелом, на їх основі можна відобразити цілі, завдання, об'єкти, види діяльності, очікувані результати і ресурси проекту, окреслити поле діяльності і напрямки реалізації проекту;

- документи створюються одночасно з документованими подіями, тобто відбивають ті реалії, що були на час їх створення, про які довідатися іншими методами буває неможливо;

- документи не змінюються з часом, тому об'єктивно свідчать про попередні події;

- збирати дані із документів значно дешевше і легше, ніж іншими методами, які потребують спеціальних організаційних заходів, підготовки і ресурсів;

- документи містять багато даних стосовно різних аспектів питання, яке вивчається;

- документальні дані уже певною мірою систематизовані.

Кожен з цих методів має свої переваги та недоліки. Щоб вирішити, який метод все ж таки застосовувати, необхідно провести аналіз кожного з них, враховуючи фінансову сторону (кошти на технічні засоби, оплату праці тих, хто буде задіяний у дослідженні), наявність людських ресурсів (кількість людей, які братимуть участь у дослідженні) тощо.

Заповнюючи заявку до фонду належну увагу необхідно приділити визначенню і конкретизації проблеми. Інформацію потрібно подавати не взагалі, а з кількісними та якісними параметрами масштабів проблеми у регіоні (статистичні дані, публікації в ЗМІ, відгуки щодо розв'язання тощо).

Разом із визначенням проблем та потреб необхідно виокремити окрему групу суспільства (цільову групу, бенефіціаріїв), що найбільше страждає в ситуації, на розв'язання якої спрямований проект. Може бути декілька груп людей, кожна з яких володіє певними характеристиками, але залучення коштів необхідно, перш за все, мати чітке уявлення саме про ту групу, якій шукає підтримку організація.

Класифікувати цільові групи можна за різними ознаками:

- особи і групи людей, об'єднані в різні структури та організації (трудові колективи, учні, студенти, співробітники органів влади та бізнес компаній і т.д.);

- за рівнем матеріального добробуту - забезпечені, середній клас, малозабезпечені та т.д.;

- за віком - молодь, середній вік, літні люди або від 17 до 35 і т.д.;

- населення в цілому і його групи, наприклад, за професійною ознакою (вчителі, лікарі, шахтарі і т.д.);

- населення країни/регіону/міста/села/мікрорайону;

- родина, друзі та найближче оточення людей, які підтримують діяльність організації тощо.

До основних критеріїв вибору цільової групи відносять: відповідність групи ідеології проекту, його цілям, чинникам, які найбільше детермінують кризові ситуації клієнтів соціальної роботи, особливостям (відмінним, ідентифікаційним рисам) внутрішньої структури групи.

Для найбільшого соціального ефекту важливо реалізовувати проекти та вносити позитивні зміни не для представників цільової групи, не замість них, а разом з ними, залучаючи їх до творчої діяльності та пошуку, спрямованих на поліпшення якості їх власного життя та бажання впровадження змін.