Фандрайзинг - Чернявська О.В. - 4. Визначення методів та етапів досягнення мети і завдань проекту, очікуваних результатів

Методи можна визначити, відповідаючи на запитання "як саме або за допомогою чого будуть виконані завдання?", тобто це заходи, які необхідно провести для досягнення намічених результатів і вирішення поставлених завдань. Етапи - це послідовність дій, за допомогою яких буде досягнуто мети та завдань проекту (наприклад, підготовчий етап включає ... дослідний етап ... основний етап (власне діяльність по вирішенню головних завдань проекту), етап оцінки (підведення підсумків, аналіз результатів, розроблення майбутніх планів, складання звітів), тобто схема організації роботи за проектом.

Визначаючи методи виконання мети і завдань проекту, необхідно провести дослідження даної проблеми з боку методів, які вже використовувались в напрямку її реалізації іншими організаціями або фахівцями, яких результатів було досягнуто, тим самим обгрунтувати власний вибір. Демонструючи обізнаність з аналогічними роботами і пояснюючи свій вибір використовуваних засобів, організатори викликають більше довіри в потенційних донорів.

При плануванні фандрайзингової кампанії дуже важливим є дотримання логічного ланцюга: проблема - мета - завдання - метод, тобто узгодженості і визначеності між кожним компонентом.

Вибір методів залежить від зовнішніх факторів: політична, соціальна, економічна, технологічна ситуація, досвід роботи організації-заявника, технічні, нормативно-правові умови реалізації проекту, можливості і ресурси заявника, наявність політичної підтримки неурядових організацій владними структурами, підтримка в суспільстві, ступінь довіри цільової групи проекту до організації-виконавця, можливість доступу цільової групи до послуг проекту [16, с. 22].

Можливими методами діяльності є:

- інформаційно-освітні програми (заходи, пов'язані з підвищенням рівня інформованості учасників проекту);

- програми формування мотивації і навичок (мотиваційна діяльність, пов'язана з консультуванням і інформованістю);

- програми з залученням до участі клієнтів проекту і спеціалістів зацікавлених організацій (організація груп взаємодопомоги, підготовка і залучення волонтерів та спеціалістів, підготовка і проведення тренінгів тощо).

Визначивши комплекс ймовірних методів і проаналізувавши можливість їх виконання, важливо порівняти їх прогнозований вплив і охоплення: методи діяльності, які мають більший вплив на проблему і охоплюють більшу частину цільової групи, мають пріоритетніше значення відносно методів, які мають менший вплив і охоплюють менше коло людей. В ситуації, коли недостатньо інформації про вплив конкретного методу, або цей вплив не піддається вимірюванню, доцільно оцінити його вірогідний вплив по ефективності у цільовій групі. Методи, які більш продуктивно діють в цільових групах, будуть мати тенденцію сильнішого впливати на вирішення проблеми.

Для порівняння охоплення і впливу різних методів рекомендується проаналізувати ступінь впливу кожного методу (від низького до високого) та рівень охоплення (від низького до високого) цільової групи у вигляді діаграми "охоплення/вплив". Наприклад, PR - кампанії у засобах масової інформації охоплюють значну аудиторію, проте найвища ефективність діяльності досягається методом індивідуальних консультацій, що й відображено на діаграмі (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Діаграма "охоплення/вплив", [16, с. 23]

Необхідним на першому етапі фандрайзингу є визначення очікуваних результатів та показників їх вимірювання. Це означає опис очікуваних змін в суспільстві (цільовій групі), в навколишньому середовищі або конкретній ситуації, які відбудуться в результаті реалізації проекту та їх оцінку. Результати проекту можна розділити на три рівні [16, с. 23]:

1. Результати першого рівня - продукти. Продукти визначаються як короткочасні розвиткові результати, що логічно спричиняються проектними заходами. Вони, як правило, негайні, конкретні і відчутні. Проте у певних обставинах продукт може бути менш відчутнім, скажімо, ступінь внутрішньої зміни особи або групи - поліпшення знання чи розуміння концепції.

2. Результати другого рівня - наслідки. Наслідки є фактори тривалими результатами, що є логічною послідовністю одержання комбінації продуктів. Наслідок може розглядатися як щось відмінне, краще чи додаткове стосовно чогось зробленого у минулому. Наслідків, як правило, можливо досягти у термін існування певного проекту.

3. Результат третього рівня - вплив. Вплив є довгостроковим результатом розвитку, що є логічною послідовністю одержання комбінації продуктів та наслідків. Вплив проекту звичайно не стає видимим доти, поки не пройде деякий час після завершення проекту.

Приклад формулювання очікуваних результатів проекту.

1. Випуск інформаційного бюлетеню Полтавського міського конкурсу проектів розвитку міста.

2. Привернення уваги громадськості до проблем та перспектив розвитку свого міста.

3. Популяризація знань щодо додаткових джерел реалізації власних ініціатив та шляхів їх пошуку.

4. Привернення уваги органів влади та інших інституційних форм щодо актуальності залучення активної та обдарованої молоді до розв'язання соціально значущих проблем суспільства.

5. Підвищення почуття власної значимості, відповідальності та патріотизму в становленні та подальшому розвитку рідного міста у свідомості молоді.

Результатом першого рівня (продуктом) став випуск інформаційного бюлетеню.

Як наслідок (результат другого рівня), з'явилося додаткове джерело інформації, щоб привернути увагу громадськості до проблем та перспектив розвитку свого міста; популяризувати знання щодо додаткових джерел реалізації власних ініціатив і шляхів їх пошуку та привернути увагу органів влади і інших інституційних форм відносно актуальності залучення активної та обдарованої молоді до розв'язання соціально значущих проблем суспільства.

Конкурс проектів, проведений у м. Полтаві (результат третього рівня) підвищив почуття власної значимості, відповідальності і патріотизму в становленні та подальшому розвитку рідного міста у свідомості молоді.

Очікувані результати можуть виражатися в кількісних і якісних показниках вимірювання, та бути завжди обгрунтовані.

До кількісних показників можна віднести тираж випущених видань, кількість годин (днів), використаних для реалізації проекту, кількість навчених людей, заохоченої аудиторії, поданих проектів на конкурс та інші цифри і факти.

До якісних показників відносяться ознаки, за якими можна дізнатися, що зміна ситуації насправді є позитивною для суспільства, а не навпаки; і наскільки стабільні та стійкі будуть ці зміни, а також на якому рівні вирішення потреба цільової групи буде задоволена тощо.

Основні критерії відбору показників: чинність (чи показник справді вимірює результат?), чутливість (якщо результат змінюється, чи зможе показник відобразити ці зміни?); надійність (чи це послідовний показник у часі); простота (чи легко буде збирати і аналізувати інформацію?); використання (чи буде корисною інформація для прийняття рішень?); рентабельність (чи варта інформація затрачених коштів?).