Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів - Томашевський О.М. - 1.3. Життєвий цикл об'єктів технології

Життєвий цикл (ЖЦ) фіксує найбільш істотні, характерні для певного об'єкту стани, визначає їх основні характеристики та значення в даних станах, а також ідентифікує процеси між двома послідовними станами. Метою введення цього поняття є об'єднання різних технологій, пов'язаних із процесом існування об'єкту в єдину мета технологію, в якій визначені закони перетворення рольових функцій, компонентів локальних технологій. Така інтегральна мета містить в собі цілі другого порядку:

o поділ узагальненого процесу на основні етапи;

o забезпечення неперервності фаз в рамках узагальненого процесу;

o визначення основних характеристик фаз процесу;

o дослідження взаємного впливу етапів один на одного;

o використання інтегрального критерію ефективності життєвого циклу;

o забезпечення керування реалізацією фаз життєвого циклу.

Для прикладу, життєвий цикл комп'ютерної системи складається з наступних етапів:

- детальне планування системи;

- оцінка її реалізації;

- аналіз економічної ефективності;

- визначення інформаційних, функціональних, та інших вимог;

- проектування системи, здатної виконати необхідні функції;

- розробка програмного забезпечення, що складає систему;

- тестування і відлагодження програм;

- ввід системи в експлуатацію та її супровід;

- зняття системи з експлуатації.

Поняття ЖЦ використовується і при проектуванні технології та обґрунтуванні проектів. Життєвий цикл процесу є базою для побудови технології в даній предметній області.

Наприклад, життєвий цикл розв'язку задач на ПК полягає у:

o формалізації постановки задачі;

o побудові алгоритму і визначення даних для обробки;

o програмуванні;

o збиранні та підготовці даних;

o виконанні програми на ПК;

o аналізі та інтерпретації результатів.

Взаємозв'язок та ієрархію технологій відображають діаграмою:

Рис.1.2. Взаємозв'язок та ієрархія технологій

Життєвий цикл інформації. Поняття "інформація" розглядається лише при наявності джерела інформації та її одержувача, а також каналу зв'язку між ними. Для використання інформації також є необхідною певна система сприйняття (мозок, наприклад), яка здатна оперувати цією інформацією.

Інформація - довільні відомості про подію, сутність чи процес, що є об'єктом операцій сприйняття, перетворення, зберігання, використання та передачі

Інформація використовується у всіх галузях людської життєдіяльності; будь-який взаємозв'язок і координація дій є можливими тільки завдяки інформації.

Життєвий цикл інформації є досить коротким. Інформація виникає або при інтерпретації даних користувачем, або при передачі знань між користувачами чи при перетворенні знань у дані. Невелика тривалість циклу зумовлена відсутністю етапу збереження інформації, оскільки при інтерпретації інформації (тобто вже при сприйнятті і усвідомленні її) можливі наступні варіанти: приймається рішення і інформація втрачає свою значимість; інформація трансформується у нові знання.

Основні аспекти трансформування інформації полягають у наступному:

Рис.1.3. Структурна схема аспектів трансформування інформації

Ці перетворення завжди підпадають під категорію інформації. Перетворення "інформація - знання" залежить лише від бази знань користувача. В життєвому циклі інформації за фазою використання одразу слідує фаза її знищення. Термін "інформація" часто використовують замість більш точного "дані". Проте, з контексту завжди можна зрозуміти, про дані чи інформацію йде мова.

Життєвий цикл знань. В інформаційній системі поняття "інформація" пов'язано із сутністю процесів, а поняття "знання" - з їх якістю. Точніше зв'язок понять "інформація" та "знання" можна охарактеризувати на прикладі категорій "частина - ціле".

Знання - сукупність відомостей з певної предметної області

На сьогоднішній день поняття "знання" набуло додаткового змісту:

o це люди та інформація, піднесені до ступеня засобів поширення цієї інформації;

o це вміння знайти потрібну інформацію та потрібних людей для організації процесу, що спрямований на досягнення поставленої мети.

Отже, зміст цього поняття одержав інший напрям і розглядається як об'єкт комерції та автоматизації. Це логічно цілісний набір відомостей для безпосереднього вирішення потрібної задачі (або ряду задач), який підготовлений спеціалістами.

Рис.1.4. Схема життєвого циклу знань

Цей цикл є найбільш складним, оскільки процеси перетворення знань є мало вивченими. Нові знання можуть породжуватись лише наступними методами:

o цілеспрямоване навчання (передача інформації безпосередньо за схемою "вчитель-учень");

o вивчення даних (самоосвіта, опрацювання відповідних джерел);

o безпосереднє спостереження явищ, процесів, подій, об'єктів;

o осмислення наявних знань.

В життєвому циклі знань змінюється форма існування знань, рівні їх усвідомлення та осмислення за рахунок появи нових знань і нових асоціацій між ними, рівень вербалізованості, а також їх структурний аспект - зростання обсягу даних, який дозволяє їх класифікувати та систематизувати. Основною вимогою для організації і збереження знань є забезпечення простої і швидкої модифікації структур даних.

Рис.1.5. Схема еволюції знань

Вигляд узагальненого життєвого циклу наведено на рис.1.4 та рис.1.5. У відповідності до фаз він представляється наступними інформаційними процесами:

1) збір і реєстрація даних;

2) передача даних;

3) переробка та збереження даних;

4) підготовка даних для оцінки та інтерпретації;

5) пошук даних відповідно до запиту;

6) трансформація знань через інформацію в дані.

В залежності від предметної області і специфіки експлуатації інформаційних систем реалізація інформаційних процесів може вимагати як подальшої декомпозиції фаз, так і об'єднання кількох процесів в один.