2.1. Види інформації. Поняття економічної інформації
В Законі України " Про інформацію" визначено наступні види інформації:
o статистична інформація;
o адміністративна інформація;
o масова інформація;
o інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;
o правова інформація;
o інформація про особу;
o інформація довідково-енциклопедичного характеру;
o соціологічна інформація.
Існують інші способи класифікації інформації. Так, наприклад, структурною називається інформація, яку отримує суб'єкт через органи відчуття. Оперативна інформація циркулює між об'єктами матеріального світу і використовується в процесах управління в живій природі та суспільстві. Релевантна інформація (від англ. relevant - доцільний, той, що стосується справи) - відомості щодо певної людини, проблеми, мети, терміну тощо.
Інформаційний шум представляє собою повідомлення, непотрібне суб'єкту, незалежно від того, відоме воно йому чи ні. Внаслідок інформаційного перевантаження сучасного суспільства є важливим в кожному випадку розрізняти інформацію та інформаційний шум.
Найважливішими характеристиками інформації є точність, достовірність, повнота, актуальність, оперативність.
Точність інформації визначається припустимим рівнем її спотворення по відношенню до поставленого завдання. Достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю. Оперативність інформації характеризує її актуальність за умов зміни ситуації.
Обов'язкова вимога до інформації полягає в наявності її носія, джерела і приймача, а також встановленого каналу зв'язку між ними.
Особливе значення має здатність інформації перетворюватись на нові знання (процес розглянуто в попередньому розділі), які можуть бути використані для прийняття управлінських рішень і поповнень знань управлінського персоналу.
Інформація є одним з видів ресурсів, які використовуються людиною в трудовій діяльності:
Інформаційний ресурс - організована сукупність документованої інформації, відомостей, даних і знань, яка призначена для задоволення інформаційних потреб споживача
На відміну від інших (матеріальних) ресурсів, інформаційний ресурс є практично невичерпним. З розвитком суспільства його об'єм лише зростає.
Інформація може бути внутрішньою або зовнішньою по відношенню до певного об'єкта, вхідною або вихідною: внутрішня інформація циркулює лише всередині організації чи установи; зовнішня надходить від інших об'єктів. Поділ інформації на вхідну і вихідну дозволяє визначити пропускну здатність системи, що здійснює обробку інформації.
За ступенем стабільності інформацію можна поділити на постійну, умовно-постійну та змінну.
Прикладами постійної інформації можуть бути такі величини як число п, міжнародна система одиниць СІ, тощо.
Умовно-постійною є інформація, яка залишається незмінною певний, відносно великий проміжок часу (розклад руху поїздів, асортимент продукції, яку випускає фірма).
Змінна інформація містить дані за відносно короткий період часу, які постійно оновлюються (прогноз погоди, курси валют).
Операції, які здійснюють над інформацією, можна об'єднати у п'ять груп: збір, передача, зберігання, перетворення і споживання. Зберігання інформації передбачає наявність носія. Передача інформації здійснюється за наявності передавача, приймача і каналу зв'язку. Процес зберігання інформації теж можна вважати як передачу в часі. Обмін інформацією між двома і більше суб'єктами представляє собою комунікацію.
Джерелами інформації можуть бути усні повідомлення, друковані та електронні документи, інші матеріальні носії інформації, повідомлення засобів масової інформації тощо
Інформацію можна розглядати в таких аспектах:
o з точки зору ефективності і придатності використання;
o її зміст, визначення зв'язків між окремими складовими;
o встановлення параметрів інформаційних потоків, форми подання інформації, її носії, способи систематизації і кодування.
Останній підхід пов'язаний з автоматизацією обробки інформації, що
вимагає її структурування і формалізації опису.
За режимами доступу інформація поділяється на рівні:
o цілком таємна (top secret);
o конфіденційна (confidential);
o таємна (secret);
o відкрита (unclassified).
Відкрита інформація доступна широкому загалу користувачів, таємна містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої може завдати шкоди особі, державі, суспільству. Конфіденційна інформація містить відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні юридичних та фізичних осіб і поширюються за їхньою згодою. Цілком таємна інформація є доступною чітко обмеженій групі осіб з відповідними повноваженнями.
Одним з найпоширеніших видів інформації є економічна інформація, яка характеризує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.
Економічна інформація є найважливішою складовою в організації управління підприємством, так як містить відомості про склад трудових, матеріальних та фінансових ресурсів як на даний момент часу, так і за певний період. Її можна використовувати в процесі планування, обліку, контролю, аналізу на всіх рівнях управління виробничо-господарською та фінансовою діяльністю об'єкта.
Комерційна інформація як підвид економічної інформації, є предметом купівлі-продажу з метою отримання прибутку.
Можна виділити такі види економічної інформації: прогнозна, планово-договірна, облікова, нормативна, довідкова.
Прикладом економічної інформації може бути бізнес-довідка про підприємство, в якій відображається:
o назва підприємства;
o наявність і реквізити державної реєстрації;
o історія перереєстрації;
o юридична і фактична адреси;
o номери телефонного і факсимільного зв'язку;
o організаційно-правова форма та форма власності;
o статутний фонд;
o засновники та їх частки у статутному фонді;
o офіційні відомості про адміністрацію;
o банківські реквізити;
o основні види діяльності;
o майно власне та орендоване;
o материнські, дочірні компанії, філії, участь у заснуванні інших компаній;
o фінансові показники за останній звітний та попередні періоди;
o податкова та кредитна дисципліна;
o участь в арбітражі в якості відповідача;
o участь керівників та засновників даного підприємства, у керуванні та заснуванні інших підприємств, фінансовий стан і репутація цих підприємств.
2.3. Класифікація як засіб формалізованого опису інформації
2.4. Кодування об'єктів класифікації
2.5. Призначення і структура класифікаторів
3. Інформаційні технології: властивості, вимоги, цілі
3.1. Етапи розвитку інформаційних технологій
3.2. Властивості інформаційної технології і вимоги до неї
3.3. Декомпозиція цілей інформаційної технології
3.4. Структура інформаційної технології. Декомпозиція інформаційного процесу
Інформаційно-технологічна система