Митні інформаційні технології - Пашко П.В. - Адресація в SMTP-системах

Взаємодія в рамках SMTP будується за принципом двостороннього зв'язку, що встановлюється між відправником і одержувачем поштового повідомлення. При цьому відправник ініціює з'єднання й посилає запити на обслуговування, а одержувач на ці запити відповідає. Фактично, відправник є клієнтом, а одержувач — сервером (рис. 7.10).

Канал зв'язку встановлюється безпосередньо між відправником і одержувачем повідомлення. За такої взаємодії пошта досягає абонента протягом декількох секунд після відправлення.

Формат поштового повідомлення (RFC-822)

Формат поштового повідомлення Internet визначений у документі RFC-822 (Standard for ARPA Internet Text Message). Це досить великий документ обсягом у 47 сторінок машинописного тексту, тому розглянемо формат повідомлення на прикладах. Поштове повідомлення складається із трьох частин: конверта, заголовка й тіла повідомлення.

Користувач бачить тільки заголовок і тіло повідомлення. Конверт використовується лише програмами доставки. Заголовок завжди перебуває перед тілом повідомлення й відділений від нього порожнім рядком. RFC-822 регламентує зміст заголовка повідомлення, що складається з полів, які, у свою чергу, містять ім'я поля і його зміст. Ім'я поля відділене від змісту символом ":". Мінімально необхідними є поля Date, From, сс або То.

Дисципліни роботи й команди протоколу

Обмін повідомленнями й інструкціями у SMTP ведеться в ASCII-кодах. У протоколі визначено кілька видів взаємодії між відправником поштового повідомлення і його одержувачем, які тут називаються дисциплінами. Найпоширенішою дисципліною є відправлення поштового повідомлення, що починається командою MAIL, яка ідентифікує відправника: MAIL FROM: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. '; document.write( '' ); document.write( addy_text83634 ); document.write( '<\/a>' ); //-->\n Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. Наступною командою визначається адреса одержувача: RCPT ТО: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Після того, як визначені відправник і одержувач поштового повідомлення, можна відправляти останнє: DATA

Команда DATA вводиться без параметрів та ідентифікує початок відправлення поштового повідомлення. Повідомлення вводиться доти, доки не буде введений рядок із крапкою в першій позиції. Відповідно до стандарту поштового повідомлення RFC 822 відправник передає заголовок та тіло повідомлення, які розділені порожнім рядком. Сам протокол SMTP не накладає яких-небудь обмежень на інформацію, що укладена між командами DATA і"." у першій позиції останнього рядка.

Для налагодження або перевірки з'єднання за SMTP можна використовувати telnet. Для цього слідом за адресою машини варто ввести номер порту: telnet apollo.polyn.kiae.su 25

25-й порт використовується в Інтернеті для обміну повідомленнями за протоколом SMTP. В інтерактивному режимі користувач сам зображує клієнта SMTP і може подивитися реакцію вилученої машини на його дії.

Адресація в SMTP-системах

У системах на базі SMTP використовується інтуїтивно зрозуміла, проста й одночасно дуже потужна ієрархічна схема адресації, аналогічна тій, що прийнята в службі імен Інтернету (Domain Name Services, або DNS). Ця схема може забезпечити унікальність адреси практично необмеженій кількості користувачів. Поштова адреса SMTP записується так:

mailbox@domain, де mailbox — символічне ім'я поштової скриньки користувача, довжиною до 63 символів;

domain — унікальне ім'я (поштовий домен) системи, у якій зареєстрований згаданий користувач, довжиною до 255 символів.

Сполучення ім'я та домену утворить унікальний ідентифікатор користувача. Поштовий домен зберігає повну інформацію про положення системи в ієрархії поштового простору організації. Кожний наступний рівень ієрархії відокремлюється від попереднього крапкою. Розбір ім'я домену виконується зліва на право. Найвищий рівень (top level), який називають кореневим доменом (root domain), відповідає або типу організації (com — для комерційної, gov — державної, org — суспільної тощо), або географічному регіону (країні) (ги — для Росії, fi— Франції та ін.). Наступними в ієрархії йдуть домени першого рівня (first level), що, як правило, представляють ім'я організації. Реєстрацією імен доменів першого рівня займається міжнародний центр Інтернету (Internet Network Information Center, або InterNIC). За призначення імен доменів більш низького рівня найчастіше відповідають самі компанії. Оскільки організаціям не забороняється реєструвати для власних потреб декілька паралельних доменів (наприклад, CIT.MSK.RU і CIT.COM), користувач може мати більше однієї SMTP-адреси. Крім того, сучасні SMTP-системи найчастіше дають можливість призначати псевдоніми для самої поштової скриньки (наприклад, Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. і Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. ).

Нарис. 7.11 наведений принцип утворення SMTP-адресації. У наведеному прикладі CIT.MSK.RU є субдоменом MSK.RU, що, у свою чергу, є субдоменом RU. Компанія СІТ має два зареєстровані імені і кожний користувач може мати дві поштові адреси.