Митні інформаційні технології - Пашко П.В. - Доступ до поштової скриньки за допомогою РОРЗ і IМАР

Для того щоб SMPT-сервер доставив пошту на ім'я адресата Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. , йому попередньо потрібно дізнатися

IP-адресу машини, що обслуговує поштовий домен CTI.MSK. RU, звернувшись із відповідним запитом до сервера DNS. У службі імен DNS передбачений спеціальний тип ресурсного запису для обслуговування таких запитів — MX, або Mail Exchanger, тобто сервер, що виконує обмін поштовими повідомленнями від імені домену.

Відповідно до термінології, прийнятої в Інтернеті, SMTP-сервер може бути:

mail exchanger — комп'ютер, що безпосередньо підключений до Інтернету і виконує доставку повідомлень безпосередньо адресатам всередині організації, до якої він належить. В організації може бути кілька таких комп'ютерів з різними або однаковими значеннями показника вартості доставки;

relay — комп'ютер, що виконує прийом поштового трафіку від імені інших доменів, які не мають безпосереднього і/або постійного підключення до Інтернету і, як правило, не приналежний до організацій, чиї домени він обслуговує. Із зазначеного вище випливає, що для кожного окремого домену може бути визначено не більше одного relay-сервера;

smart host —- комп'ютер, що здатний здійснювати пересилання повідомлень на основі власної статичної таблиці маршрутизації. Однією з функцій smart host є переписування на конверті адреси одержувача і/або відправника перед здійсненням подальшої передачі повідомлення.

Більшість сучасних реалізацій SMTP-серверів дають змогу сполучити всі перераховані функції на одному комп'ютері.

МІМЕ (Multipurpose Internet Mail Extension)

Стандарт МІМЕ, або в нотації Інтернету .RFC-1341, RFC-1521, призначений для опису тіла поштового повідомлення Інтернет. Попередником МІМЕ є стандарт поштового повідомлення ARPA (RFC-822). Стандарт RFC-822 був розроблений для обміну текстовими повідомленнями. З моменту опублікування стандарту можливості апаратних засобів і телекомунікацій пішли далеко вперед і стало зрозуміло, що багато типів інформації, які широко використовуються в мережі, неможливо передати поштою без спеціальних хитрощів. Так у тіло повідомлення не можна включити графіку, аудіо, відео та інші типи інформації. RFC-822 не дає можливостей для передачі навіть текстової інформації, яку не можна реалізувати в семибітовому кодуванні ASCII. Природно, що під час використання RFC-822 не може бути й мови про передачу розміченого тексту для відображення його різними стилями. Обмеження RFC-822 стають ще більш очевидними, коли мова заходить про обмін повідомленнями в різних поштових системах. Наприклад, для прийому/передачі повідомлень із/в Х.400, що дає можливість мати двійкові дані в тілі повідомлення, обмеження старого стандарту можуть стати фатальними, оскільки не рятує старий випробуваний спосіб кодування інформації процедурою uuencode, тому що ці дані можуть бути по-різному проінтерпретовані в Х.400 і програмі розсилання пошти в Інтернеті (mail-agent). Розширенням стандарту RFC-1341 є стандарт RFC-1521, що додає деякі нові типи даних і поля тіла повідомлення.

У деякому розумінні стандарт МІМЕ ортогональний стандарту RFC-822. Якщо RFC-822 докладно описує в заголовку поштового повідомлення текстове тіло листа й механізм його розсилання, то МІМЕ, головним чином, зорієнтований на опис заголовка листа, структури тіла поштового повідомлення й можливості складання листа з інформаційних одиниць різних типів.

У стандарті зарезервовано декілька способів подання різнорідної інформації. Для цієї мети використовуються спеціальні поля заголовка поштового повідомлення:

поле версії МІМЕ, що використовується для ідентифікації повідомлення, підготовленого в новому стандарті;

поле опису типу інформації в тілі повідомлення, що дає змогу забезпечити правильну інтерпретацію даних;

поле типу кодування інформації в тілі повідомлення, що вказує на тип процедури декодування;

два додаткові поля, зарезервовані для більш детального опису тіла повідомлення.

Стандарт МІМЕ розроблений як розширювана специфікація, яка базується на тому, що кількість типів даних буде зростати в міру розвитку форм подання даних. При цьому варто враховувати, що анархія типів (безмежне їхнє збільшення) теж не припустима. Кожний новий тип в обов'язковому порядку повинен бути зареєстрований в IANA (Internet Assigned Numbers Authority).

Варто ще раз зазначити, що стандарт МІМЕ дає змогу розширити сферу застосування електронної пошти, забезпечити доступ до інших інформаційних ресурсів мережі в стандартних форматах.

Доступ до поштової скриньки за допомогою РОРЗ і IМАР

Протоколи обміну поштовою інформацією РОРЗ і ІМАР призначені для розбору пошти з поштових скриньок користувачів на їхні робочі місця за допомогою програм-клієнтів. Якщо за протоколом SMTP користувачі відправляють кореспонденцію за допомогою Інтернету, то за протоколами РОРЗ і ІМАР користувачі одержують кореспонденцію зі своїх поштових скриньок на поштовому сервері в локальні файли. Розглянемо докладніше кожний із протоколів.

Протокол РОРЗ (Post Office Protocol version 3)

Номер TCP-порту протоколу РОРЗ-110. Основна відмінність РОРЗ від інших Інтернет-протоколів верхнього рівня полягає в тому, що в ньому немає широкого спектра кодів помилок: у відповідь на будь-яку команду він посилає рядки, що починаються з "+ОК" або "-ERR", які сигналізують відповідно про успішне або невдале виконання команди.

Набір основних команд протоколу також досить простий:

USER name

Це перше, що посилає клієнт після того, як він зчитав рядок-вітання +ОК РОРЗ served ready. Аргумент вказує ім'я користувача на цьому поштовому сервері, для якого потрібно одержати доступ до поштової скриньки. Наприклад:

USER paaa

PASS password

Після того, як користувач вказав своє ім'я, він повинен вказати пароль до своєї поштової скриньки. Наприклад:

PASS doom

STAT

Якщо користувач існує і правильно ввів свій пароль, він може продивитися пошту. Команда STAT повідомляє поточний стан скриньки. Формат відповіді — "+ОК п т", де п — кількість повідомлень, т — кількість байт. Наприклад (у поштовій скриньці перебувають 11 листів загальним обсягом 1594 байти):

С: STAT

S:+OKll 1594

LISTn

Для оцінки розміру конкретного листа є команда LIST. Формат виводу такий самий, як у STAT. Наприклад (третій лист має розмір 512 байт):

С: LIST З

S:+OK3 512

RETR n.

Для одержання листа із сервера використовується команда RETR п, де п — номер листа. Наприклад (одержуємо четвертий лист):

С: RETR 4

S: +OK 124 octets

S:TyT

S:іде

S: текст

S: листа

S:.

DELE n.

Після того, як листи успішно отримані й збережені локально, їх можна видалити з поштового сервера. Для цього є команда DELE n. Наприклад (видаляємо перший лист):

С: DELE 1

S: +OK message 1 deleted

QUIT.

Для завершення сеансу використовується команда QUIT

Протокол ЇМ АР

Іншим протоколом розбору пошти є протокол ІМАР (Interactive Mail Access Protocol) (RFC-2060), що за своїми можливостями дуже схожий на РОРЗ, але був розроблений як більш надійна його альтернатива і до того ж має ширші можливості щодо керування процесом обміну із сервером.

Робота протоколу здійснюється за 143 портом TCP. Головною відмінністю від POP є можливість пошуку потрібного повідомлення й розбір заголовків повідомлення.