Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. - 2.2.3. Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

Інформаційно-аналітичні системи визначаються як особливий клас інформаційних систем, призначених для аналітичної обробки даних, а не для автоматизації повсякденної діяльності організації. Інформаційно-аналітичні системи об'єднують, аналізують і зберігають як єдине ціле інформацію, яка вилучена як з баз даних організації, так і із зовнішніх джерел. Сховища даних, що входять до складу інформаційно-аналітичних систем, забезпечують перетворення великих об'ємів деталізованих даних в узагальнену вивірену інформацію, яка придатна для прийняття обгрунтованих рішень. На відміну від звичайних баз даних сховища містять оброблене, впорядковане і зрозуміле керівникам представлення даних.; вони стають складальним конвеєром по підготовці інформації в інтегрованому, несуперечливому, наочному вигляді для підтримки прийняття управлінських рішень.

Створення інформаційно-аналітичних систем, що реально відповідають цілям і завданням організацій, визнається як достатньо складний процес, що включає етапи формування концепції, проектування, розробки, впровадження і супроводу. Сам характер цього процесу вимагає попередньої розробки фіксованої технологічної схеми. Технологічна схема відповідає стандарту, що описує процеси життєвого циклу програмних засобів, послідовність робіт і завдань, що виконуються певними виконавцями. Таким чином, необхідна загальна методика створення інформаційно-аналітичних систем, що містить склад і послідовність робіт і завдань, склад ролевих функцій і породжуваних артефактів (документів, моделей, схем і ін.).

Технологія і методика створення інформаційно-аналітичних систем охоплює наступні види діяльності:

o збір, аналіз і деталізацію вимог до інформаційно-аналітичної системи, визначення пріоритетів реалізації цих вимог і постановка завдань по їх реалізації, визначення вимог по архітектурі, надійності і захисту від несанкціонованого доступу і визначення складу даних;

o розробка проектних рішень по всіх аспектах побудови інформаційно-аналітичної системи, визначення складу джерел інформації, способів передачі даних, складу додатків організації доступу до даних, проектування архітектури, проектування баз даних;

o розробка аналітичних додатків, вибір і настройка інструментальних засобів збору, перетворення і очищення даних і організації доступу користувачів до даним, розробка метаданих, тестування, розробка документації для користувачів.

Рекомендації по виконанню робіт і завдань включають рекомендації з питань збору вимог, ідентифікації джерел даних, витягання і перетворення даних для розміщення в сховище, створення тематичних вітрин даних, розробки регламентних звітів, застосування засобів поглибленого аналізу даних, питання зберігання "історичних" даних.

В умовах розбудови в Україні нової економічної, а також законодавчої системи, яка базується на ідеях демократичного розвинутого суспільства, виникає необхідність створення прогресивних інформаційно-аналітичних і прогнозних технологій підтримки прийняття управлінських рішень, потужних інформаційних ресурсних центрів, комплексних систем опрацювання інформації як одного з найважливіших чинників досягнення у країні рівня сталого розвитку суспільства за рахунок запровадження стратегій випереджаючого розвитку.

У 2001 році міжвідомча комісія прийняла перший етап великого проекту, який стосується створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів (НАС) державної влади та органів місцевого самоврядування України, який виконувався в межах Національної програми інформатизації на замовлення Держкомзв'язку групою організацій на чолі з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. При цьому основною підсистемою інформаційно-аналітичної системи органів влади та ПАС в цілому є підсистема формування, інтеграції та використання інформаційних ресурсів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення у сфері соціального захисту населення грунтується на таких основних положеннях: створення, впровадження і супроводження Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи в централізованому порядку з дотриманням діючих стандартів; створення типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи з дотриманням єдиних методологічних, технічних, інформаційних та організаційних вимог; побудова типових засобів інформатизації та інформаційних технологій Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи за модульним принципом; оперативний обмін даними про осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, з авторизованим доступом до цих даних суб'єктів Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи; формування єдиного інформаційного середовища, розподіленого в Головному центрі інформаційних технологій, інформаційно-аналітичних центрах, органах праці та соціального захисту населення, підприємствах, установах, підпорядкованих центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики [9, 12].

Основні інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи складають: база даних одержувачів всіх видів соціальної допомоги; база даних застрахованих осіб та одержувачів пенсійних виплат; база даних осіб, які перебувають на обліку в службі зайнятості населення; база даних одержувачів соціальних послуг; база даних недержавних та громадських організацій, які надають населенню соціальні послуги; Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги; Централізований банк даних з проблем інвалідності; Централізована база даних страхових виплат фондів соціального страхування.

В умовах постійного підвищення рівня інформатизації суспільства суттєвого значення набуває й інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади. Це об'єктивно вимагає всебічного використання в органах державної влади сучасних інформаційних технологій та створення інформаційно-аналітичних систем.

Інфраструктуру Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи становлять: центральний уповноважений орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; органи праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також підпорядковані їм інформаційно-аналітичні центри; органи праці та соціального захисту населення районних, районних в містах державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установи, підприємства, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціального захисту населення; Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття, а також їх регіональні відділення; Державна служба зайнятості; Головний центр інформаційних технологій; науково-дослідні установи, навчальні заклади, підприємства протезної галузі, що входять до сфери управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики; типові засоби інформатизації та інформаційні технології Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи.

Необхідною умовою забезпечення системного управління країною, узгоджених та цілеспрямованих дій усіх ланок державної влади є наявність в органах управління всеосяжної, цілком вірогідної, позбавленої суб'єктивізму інформації щодо конкретних питань. На рівні управління державою ця інформація має відображати не тільки реальний стан справ, але й тенденції, масштаби та очікувані наслідки розвитку процесів життєдіяльності держави та світу на близьку та віддалену перспективу. Тобто питання формування інформаційної й аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним [21].

Створення інформаційних систем державної влади України почалося з перших років незалежності. Однак створення інформаційно-аналітичної системи в органах влади продовжувалося відокремлено, технічні рішення між системами не узгоджувались, мала місце відсутність координації діяльності організацій-розробників цих систем. Тому до Національної програми інформатизації 2000 р. було включено проект "Створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади й органів місцевого самоврядування України". На першому етапі його реалізації проведено дослідження стану формування інформаційно-аналітичної системи в органах державної влади. Спираючись на здобуті дані, розроблена Концепція формування й функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів влади й органів місцевого самоврядування. В основі матеріалів також розроблено технічне завдання на створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Окрім того, для забезпечення проведення робіт в майбутньому - на другому етапі (пілот-проект), котрий повинен охоплювати верхні органи влади країни, розроблено відповідне технічне завдання й ескізний проект. Загальний рівень інформатизації аналітичної діяльності в органах влади України такий, що, в цей час треба вирішувати проблеми прискорення суттєвої модернізації самих об'єктів інтеграції. Вдосконаленню діяльності перешкоджає ряд об'єктивних факторів, до яких належать й неточність, й неповнота інформації, з якою працюють органи державної влади, й обмеження реального часу, на протязі якого мають бути прийняті управлінські рішення, та багатокритеріальність при прийнятті управлінських рішень, й відсутність належної культури виконання й використання інформаційно-аналітичних матеріалів. Проблеми, які виникають при створенні інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, підлягають вирішенню на найвищому державному рівні. Пріоритетними напрямами державної політики України відносно створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є нормативно-правове забезпечення її створення й функціонування, координація створення та модернізація інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, забезпечення використання Інтернету й розвиток "електронної демократії", забезпечення інформаційної безпеки всіх учасників інформаційних процесів в державі, сприяння в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів для розробки, експлуатації й розвитку систем інформаційно-аналітичної діяльності.

Проект НАС визначав інфраструктуру, стандарти, нормативно-методичне забезпечення цієї системи [22].

Загальною задачею є забезпечення умов як для прийняття зважених, узгоджених та ефективних рішень на всіх рівнях органів державної влади, так і для реалізації широких зв'язків владних структур з громадськістю. До напрямків функціональної інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі належать, насамперед, електронізація документообігу, а також процеси збору, первинної обробки інформації, введення та поповнення її джерел. Основним джерелом інформації для органів державної влади є звітність суб'єктів економічної діяльності та інша інформація, яку подають громадяни та підприємства до державних підприємств, тому вона повинна переводитися в електронну форму. Інтегрована інформаційно-аналітична система є багаторівневою розгалуженою глобальною організаційно-технічною системою, що будується за територіальними, галузевими та функціональними принципами. Основними територіальними й галузевими структурними одиницями інтегрованої інформаційно-аналітичної системи виступають інформаційно-аналітичні системи відповідних органів влади, які організаційно створюються ними ж, а також Центр управління Інтегрованою інформаційно-аналітичною системою. Основними інтеграційними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є телекомунікаційне середовище, інтегрована система управління інформаційними ресурсами, інтегрована система електронного документообігу, система управління аналітичною обробкою інформації, система зовнішніх зв'язків, система захисту інформації, нормативно-правове забезпечення. Функціональними складовими інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є інформаційно-аналітичні центри (ІАЦ) інформаційно-аналітичні системи (ІАС), які репрезентують в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі відповідний орган влади ІАЦ повинні збирати оперативну інформацію, вести нормативну документацію й класифікатори, проводить оперативний та ретроспективний аналіз інформації, захист даних та технологічну підтримку діяльності центру. Інтеграційно-комунікаційні властивості інформаційно-аналітичної системи в ІАЦ реалізують інтеграційно-комунікаційний компонент (ІКК), котрий забезпечує інтеграцію в інтегровану інформаційно-аналітичну систему. Ряд важливих задач відводиться Центру управління інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, серед яких - управління доступом розгалуженого банку даних державних інформаційних ресурсів, управління обміном даними й електронним документообігом між ІАС, розробка єдиних методологічних основ, технологій аналітичних обчислювань й виконання аналітичних дослідів за міжгалузевими напрямами, управління й підтримка телекомунікаційного середовища й системи захисту інформації інтегрованої інформаційно-аналітичної системи. Загальні основи нормативно-правового забезпечення функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, повинні складати законодавство у сфері громадських інформаційних відносин. Головними проблемами в галузі електронного документообігу є відсутність повної та достатньої системи державної стандартизації цієї ділянки, а також нормативного впровадження та експлуатації систем електронного документообігу.

Основними вимогами до єдиного телекомунікаційного середовища інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, є забезпечення достатніх пропускних можливостей мережі та її дієздатності в умовах впливу різноманітних дестабілізуючих факторів. У зв'язку з високим державним статусом операцій по обміну інформацією в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі набирає особливу вагу інформаційна безпека та захист інформації. Проблема забезпечення інформаційної безпеки інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є комплексною, та для її розв'язання необхідно об'єднати законодавчі, адміністративні, організаційні й програмно-технічні заходи [17].

Складність та масштабність проблеми впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є безпрецедентною для України. Тому цей процес здійснюється поетапно, з вирішенням питань відносно вдосконалення та модернізації вже існуючих ІАС та їх інтеграції в інтегрованій інформаційно-аналітичній системі. Важливим початковим етапом створення НАС являється виконання пілот-проекту НАС за участі обраних органів державної влади центрального та регіонального рівня. Подальше формування та впровадження ПАС полягає в типізації проектних рішень для усіх рівнів ІАС галузевого, регіонального та функціонального напрямку й узгодженості та синхронізації впровадження ІАС. Реалізація ПАС може забезпечити якісно новий рівень державного управління завдяки доступності національних та світових інформаційних ресурсів для використання, оперативності, достовірності, повноти, важливості й своєчасності отриманої інформації для прийняття рішень, незалежно від складності вирішуваних питань та об'ємів обробленої інформації, підвищення понятійності та управлінської культури в функціонуванні органів державної влади.

Інформаційні ресурси Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи формують Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, місцеві органи праці та соціального захисту населення на підставі інформації, що: належить центральному уповноваженому органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, підпорядкованим йому органам праці та соціального захисту населення, підприємствам, установам; одержана від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; одержана від осіб, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення, або їх законних представників; одержана з інших джерел, які не суперечать чинному законодавству [28].

Для формування і підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані безкоштовно надавати Головному центру інформаційних технологій, інформаційно-аналітичним центрам, органам праці та соціального захисту населення в електронній формі документи й відомості, які в обов'язковому порядку супроводжують електронними підписами відповідних посадових осіб. Головний центр інформаційних технологій, інформаційно-аналітичні центри, органи праці та соціального захисту населення мають право перевіряти достовірність отриманої інформації.

Отже, пріоритетами Національної програми інформатизації є створення і розвиток інтегрованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, систем захисту інформації, створення системи національних інформаційних ресурсів, інтеграція web-сайтів органів влади до Урядового порталу як основи електронного уряду, розвиток української мережі Інтернет, удосконалення організаційного, нормативно-правового забезпечення процесу побудови інформаційного суспільства.

У суспільстві функціонують декілька рівнів соціально-економічного життя, які пов'язані між собою інформацією. Результатом взаємодії є прийняття різного роду управлінських рішень. У сфері науково-технічної діяльності формуються відповідні плани досліджень, приймаються науково-технічні, національні, міжгалузеві та галузеві програми, бізнес-проекти, бізнес-технології, відбувається інвестування тощо [29]. "

Стратегічною метою управління інформацією є вихід через прогнозно-аналітичну функцію на управління іншими ресурсами, зокрема трудовими, фінансовими і матеріальними. Саме тому роль держави в управлінні інформаційними ресурсами, як замовника і координатора, є вирішальним.

Маючи інтегровані інформаційні ресурси національного значення, можна робити аналіз і прогноз, розробити варіанти управлінських рішень. Національні інтегровані ресурси працюють і забезпечують верхній рівень управління - глобальні економічні і соціально-політичні процеси. Але важливими є також інформаційні потоки, які створюються окремими фірмами, підприємствами установами, тобто розгалужений інформаційний ресурс. А в цілому процес накопичення та використання інформаційного ресурсу відноситься у більшій мірі до стадії управління знаннями [39].

Управління знаннями - це система яка базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні інтелектуального управління фірмами, підприємствами, установами тощо. Управління знаннями - це й освіта, як окремих осіб, так і організація навчання колективу, що забезпечує перехід до інтелектуального управління.

Формування інтелектуального управління, яке базується на інформаційно-аналітичному забезпеченні, передбачає не тільки більш повне використання інформації в діяльності фірм, але й зміну поглядів на її зміст і засоби переробки. Інформація перестає бути допоміжною, обслуговуючою і вже розглядається не тільки як середовище, в якому здійснюється діяльність фірми, а стає стратегічним ресурсом, що дозволяє вдало обгрунтувати і вибирати вектор розвитку як у поточному періоді, так і на майбутнє Інформація стає основою, базою для виробничої функції фірми [38].

Плідна інформаційно-аналітична діяльність неможлива без нормативних документів, що регламентують технологію створення державними органами інформаційних ресурсів.

У результаті здійснення робіт по створенню розгалуженої інформаційно-аналітичної системи, які є складовою частиною Національної програми інформатизації України, передбачається досягти вирішення проблем:

o створення уніфікованої технології отримання інформаційно-аналітичної обробки і накопичення даних та розробки єдиної системи нормативних документів, що регламентує її функціонування;

o створення оперативного і повноцінного доступу користувачів до інформації національного та галузевого фондів стандартів та нормативних документів;

o актуалізації, оптимізації формування, зберігання, захисту та використання інформаційних ресурсів;

o входження до міжнародного інформаційного простору на основі єдиних наукових, організаційних, методологічних, технічних та технологічних засад.

Система підтримки прийняття рішень для складних соціальних об'єктів на базі технології ситуаційних оцінок створюється на науково-технологічних засадах моніторингу трансформаційних процесів соціальної системи, аналізу отриманої інформації та розробки вірогідних прогнозних сценаріїв розвитку [9, 13].

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної та прогнозної підтримки прийняття рішень системного геополітичного й економічного моніторингу включає такі етапи: проектування дослідження, інформаційно-аналітичне моделювання та створення прогнозних оцінок і сценаріїв, генерування підсумкових документів і пропозицій.

Інформаційний етап включає збір і опрацювання отриманої інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій, перевірку достовірності отриманих даних, узагальнення експертних оцінок, ведення баз даних, формування багатофункціональних інформаційних середовищ, створення авторських програм і систем, формування розгалуженого середовища інформаційних ресурсних центрів.

Передбачається, що на цьому етапі користувач має можливість одержувати основні результати роботи у вигляді матеріалів стандартної форми яка використовується у світовій практиці при запровадженні стандартів сучасного менеджменту та підтримки організаційних процесів і роботи у інформаційно-комунікаційних мережах [50, 32].

Аналітичний етап включає генерування масиву актуальної інформації для подальшого аналізу, вимір подій, рівня сил і впливів основних учасників подій, виявлення найбільш гострих і актуальних проблем та конфліктів у заданому регіоні; генерацію матеріалів для політичного і економічного прогнозування (визначення найбільш імовірних шляхів розвитку ситуації в регіоні), а також оцінку рівнів прояву небажаних подій у політичній та економічній сферах. До виконання досліджень на цьому етапі залучаються висококваліфіковані експертні групи, провідні фахівці, представники апарату управління, досвідчені політики. Це дозволяє досягти комплексності, мультидисциплінарності при підготовці інформації для прийняття та ухвалення рішень. Передбачено також застосування загальноприйнятих методик відбирання експертів і оцінки їх компетентності.

Аналітична стадія роботи закінчується обчисленнями, які дозволяють одержати ймовірні оцінки, ступені ризику розвитку ситуації та прийняття відповідних рішень за напрямами діяльності відповідних державних установ.

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної і прогнозної підтримки прийняття рішень реалізується в автоматизованій системі, яка базується на принципах системного підходу до аналізу соціально-політичних ситуацій [37].

Розробка та освоєння новітніх інформаційно-аналітичних та прогнозних технологій у сфері державного управління забезпечить вагомий внесок у процес формування менеджменту на вищому рівні прийняття рішень. У разі несвоєчасного одержання, опрацювання й аналізу інформації та розробки на її основі прогнозних оцінок у системі державного управління - мають місце величезні збитки та витрати. Тому необхідно просуватися в напрямі розробки й освоєння нових інформаційно-аналітичних технологій, щоб уникнути небажаних наслідків від неефективних рішень на державному рівні [45,35].