Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. - 4.1.3. Регламент на інформаційну продукцію

Протягом десятиріч у суспільстві існувала стійка думка, що організаціями, які здійснюють інформаційне обслуговування, традиційно є бібліотеки і інформаційні служби. До них зверталися користувачі, зустрічаючись з необхідністю отримання інформації.

Зараз ситуація кардинально змінилася, що пов'язано зі зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві, підвищенням попиту на неї, усвідомленням комерційної вигоди від її продажу і розширенням асортименту інформаційної продукції. Як наслідок, на інформаційному ринку працює велика кількість різноманітних організацій, які пропонують широкий спектр інформаційних продуктів і послуг.

Організації, які діють на інформаційному ринку в якості виробників, можна об'єднати за профілем основної діяльності в основні групи:

- центри - створювачі первинних документів, інформаційної продукції, яка раніше була відсутня в первинному інформаційному потоці (ВНЗ, НДІ, видавництва, фірми розробники програмного забезпечення, студії Web-дизайну та ін.);

- центри - накопичувачі інформаційних ресурсів, генератори баз даним (яскравими прикладами організацій, які створюють бібліографічні бази даних, є НБУВ, УкрІНТЕІ, ДНТБ; організації, які готують фактографічні бази даних: "Интернорд Компасе", інформаційний комерційний центр "Внешняя связь" (Росія); організації, які спеціалізуються на підготовці повнотекстових баз даних: інформаційно-правовий консорціум ЛІГАБізнесІнформ;

- центри - держателі (зберігачі) інформаційних ресурсів (бібліотеки, музеї, архіви);

- центри, які здійснюють аналітичну обробку інформаційних ресурсів за запитами кінцевих користувачів (інформаційно-аналітичні і маркетингові агентства).

Пропонована схема є відкритою, постійно поновлюваною у ході змін, що відбуваються на інформаційному ринку. Часто буває важко визначити основний профіль діяльності, оскільки в реальному житті організації працюють за декількома напрямами. Так, бібліотеки здійснюють зберігання інформаційних ресурсів, надають користувачам доступ до них і здійснюють на їх базі підготовку нової інформаційної продукції.

Важливим аспектом є форма власності організацій, оскільки звичайно саме вона визначає умови надання послуг, а у ряді випадків і їх якість.

Сфера впливу організації також є важливою ознакою, оскільки побічно може свідчити про обсяг і надійність інформаційних ресурсів, що використовуються для підготовки інформаційних продуктів і послуг. Можна виділити:

- організації, які є представництвами міжнародних організацій (COFACE IGK Ukraine, Дан знд Бредстрит D & B; Creditreform; STN International);

- організації всеукраїнського рівня (УкрІНТЕІ, ЦНТБ, НБУВ);

- організації регіонального рівня (наприклад, Черкаський ЦНТЕІ, центри ділової і правової інформації: інформаційно-аналітичний центр правової та ділової інформації "Праксіс");

- організації низового рівня, які є структурними підрозділами будь-яких установ, наприклад, відділ довідки і інформації газет, інформаційні центри тощо.

Важливо з'ясувати, чи носить діяльність організації універсальний характер чи вона спеціалізується на обслуговуванні певної тематичної галузі (наприклад, в галузі науково-технічної, медичної чи правової інформації). В певній мірі про якість інформаційних продуктів і послуг, про широту їх асортименту свідчать і такі дані, як чисельність працівників (в інформаційних фірмах може працювати від трьох до кількасот осіб); період роботи на інформаційному ринку (більшість фірм інформаційного бізнесу виникли в середині 1990-х рр. Крупні державні установи були створені ще у 1930-1940 рр., значне число бібліотек нараховують не одне сторіччя свого існування).

Вивчення діяльності різних організацій, які представляють свою продукцію на інформаційному ринку, необхідне ще й тому, що частина підготовлених ними ресурсів доступна через Інтернет. Це, наприклад, бази даних НБУВ, ЦНТБ, УкрІНТЕІ тощо.

Наведемо приклади асортименту інформаційної продукції та послуг, які надаються окремими виробниками відповідно до існуючої класифікації інформації (розподіл на сектори на ринку інформаційних продуктів і послуг).

o 1-й сектор - ділова інформація, складається з таких частин:

o біржова і фінансова інформація - котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни. Постачальниками є спеціальні служби біржової і фінансової інформації, брокерські компанії, банки;

o статистична інформація - ряди динаміки, прогнозні моделі і оцінки в економічній, соціальній, демографічній галузях. Постачальниками є державні служби, компанії, консалтингові фірми;

o комерційна інформація по компаніях, фірмах, корпораціях, напрямкам роботи та їх продукції, цінах; про фінансовий стан, зв'язки, угоди, керівників, ділові новини в галузі економіки і бізнесу. Постачальниками є спеціальні інформаційні служби.

Зокрема, в Україні відомими службами у цьому секторі інформаційного ринку є:

1. Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" interfax.com.ua - компанія в структурі міжнародної інформаційної групи Interfax Information Services - працює на ринку економічної і політичної інформації України з 1992 року.

За цей час агентство набуло репутацію найбільш авторитетного і компетентного постачальника оперативної і об'єктивної інформації, якісних і запитуваних інформаційних продуктів.

У числі клієнтів агентства - провідні вітчизняні і закордонні засоби масової інформації, торговельні і посередницькі компанії, інвестиційні фонди, банківські і фінансові інститути, іноземні компанії і представництва, державні організації, посольства і торгові представництва.

Каналами міжнародної інформаційної групи Interfax International інформаційні повідомлення з України доступні клієнтам у більшості країн світу.

Зараз агентство випускає 45 інформаційних продуктів з політичної і економічної тематики трьома мовами (українською, російською і англійською).

Продуктова лінійка агентства постійно поповнюється новими інформаційними послугами.

2. Інформаційне агентство "Инфинсервис" - ifs.kiev.ua

спеціалізується на збиранні і розповсюдженні оперативної інформації для широкого кола операторів фінансових ринків.

Щоденно працівники агентства опитують провідні фінансові інститути України щодо основних інструментів валютного, грошового і фондового ринків, обробляють відомості з регіональних центрів. При збиранні інформації особлива увага приділяється її достовірності і здатності першоджерела забезпечити її оперативну поставку.

Для формування кінцевого продукту первинна інформація оперативно обробляється і транслюється. Така технологія дозволяє врахувати потреби будь-якого користувача. Максимально структурована, інформація постачається у вигляді окремих розділів з кожного фінансового ринку. Інформація передається по мірі її зміни або проведення торгів.

Користувачі мають доступ до детальних фінансових архівів починаючи з 1992 року.

Лідерами українського та російського ринків ділової інформації виступають інформаційні агентства Рейтере, Доу-Джонс Телерейт, Блумберг, Інтерфакс.

o 2-й сектор - інформація для спеціалістів, містить такі частини: o професійна інформація - спеціальні дані і інформація для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів, геологів, метеорологів і т.ін.;

o науково-технічна інформація - документальна, бібліографічна, реферативна, довідкова інформація в галузі природничих, технічних, суспільних наук, з галузей виробництва и сфер людської діяльності;

o доступ до першоджерел - організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціальні служби, можливості придбання першоджерел, їх одержання по міжбібліотечному абонементу в різних формах.

Провідною установою системи НТІ в Україні є УкрПГГЕІ (Український інститут науково-технічної та економічної інформації) - uintei.kiev.ua. Основною метою діяльності УкрІНТЕІ є створення системи формування національних інформаційних ресурсів з науково-технічної та інноваційної діяльності і засобів доступу до них та побудова системи інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів усіх рівнів - від державного до студентського.

Асортимент даного виробника інформаційної продукції та послуг досить різноманітний, зокрема, можна виокремити модулі:

1. Бази даних:

1.1. Загальні ресурси з науково-технологічної діяльності:

o База даних "Технології України";

o База даних науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій України;

o Міжнародна база даних АОЬЖ/САЬЖ ;

o База даних "Науково-технічні заходи";

1.2. Корпоративні ресурси системи НТІ:

o База даних "Науково-технічні досягнення України";

o Корпоративна бібліографічна база даних "Зведений електронний каталог";

o Корпоративна база даних "Підприємства України: адреси і номенклатура продукції".

2. Видання:

o Каталог наукової, аналітичної та інформаційної продукції УкрІНТЕІ на 2009 р.;

o Періодичні видання;

o Науково-технічна література;

o Інформаційно-аналітична продукція.

3. Послуги:

o Поліграфічні послуги;

o Інформаційні послуги.

Інформаційні ресурси іншого крупного постачальника спеціалізованої, наукової інформації в Україні - Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, зокрема, з 2009 року поповнилися матеріалами служби інформаційно-аналітичного забезпечення - СІАЗ (nbuv.gov.ua/siaz.html), які орієнтовані на задоволення інформаційно-аналітичних запитів органів державної влади всіх рівнів, громадських організацій, економічних структур, наукових працівників, які цікавляться суспільствознавчою тематикою. Зокрема, це:

o "Резонанс" - бюлетень оперативної інформації електронних видань для керівників та їх референтів. Висвітлюється діяльність органів виконавчої, законодавчої та судової влади, місцевого самоврядування.

У стислій формі аналізуються актуальні питання міжнародного співробітництва та суспільно-політичного життя, економічний стан та правові відносини в Україні. Видається двічі на тиждень;

o "КРИЗА в суспільних вимірах" - оглядове інформаційно-аналітичне видання, орієнтоване на висвітлення проблем, пов'язаних із проявом кризових явищ в Україні, впливу відповідних тенденцій світової економіки на ці явища та вивчення перспектив післякризового розвитку українського суспільства;

o "Україна: події, факти, коментарі" - інформаційно-аналітичний журнал, присвячений висвітленню та аналізу найактуальніших подій суспільного життя в економічній, політичній та соціальних сферах, проблемам ефективності державотворчого процесу в Україні. Значна його частина базується на матеріалах з регіональної проблематики;

o "Шляхи реформування української науки" - реферативний бюлетень матеріалів ЗМІ, в якому висвітлюються проблеми підвищення ефективності наукової діяльності, проблеми реформування української науки, подається інформація про здобутки вітчизняної науки та висвітлюється досвід розвитку наукових досліджень за рубежем;

o "Проблеми зайнятості населення" - висвітлюються питання працевлаштування населення, ринку праці та діяльності Державної служби зайнятості. (Експертно-аналітичний висновок за результатами моніторингу преси).

Започаткування і підтримка електронних наукових фахових видань в Україні є гідним представленням нашої країни в глобальних інформаційних мережах, сприяє ліквідації самоізольованості та підвищує її іміджу світовому науковому співтоваристві.

На сайті Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського представлено 718 найменувань журналів та збірників наукових праць, конвертованих в електронний вигляд, й 16 лише назв представлені у ресурсах у статусі суто електронних наукових фахових видань.

Майже всі ці видання є електронною версією друкованих часописів, зареєстрованих у ВАК і мають відкритий доступ до публікацій.

Як видно з додатку 2, електронних наукових фахових видань в Україні поки що небагато, але спостерігається стійка тенденція створення електронних версій друкованих наукових фахових часописів. Слід зазначити, що такі електронні видання не потребують реєстрації в ВАК.

В подальшому підготовка і поширення електронних видань стане домінуючою.

Так, для фахівців у сфері документознавства та інформаційної діяльності є корисними електронні ресурси з наукових фахових видань, наведені у додатку 3.

Російські виробники інформаційної продукції пропонують, зокрема:

1. Бібліографічні бази даних "Института научной информации по общественным наукам (ИНИОН) Российской Академии наук". - inion.ru. Частина описів статей і книг споряджена посиланнями на повні тексти джерел з електронного сховища ІНІОН та з електронних видавництв (електронні журнали з Наукової електронної бібліотеки).

2. Великий масив професійної інформації зосереджений в електронній бібліотеці на сайті ГПНТБ Росії (Государственная публичная научно-техническая библиотека России) - ellib.gpntb.ru. Представлені наступні видання:

- повнотекстова електронна версія журналу "Научные и технические библиотеки" (архів доступний за адресою gpntb.ru/win/ntb/);

- Проблеми ринкової економіки: Бібліографічний покажчик;

- Алгоритми і програми: Покажчик;

- Покажчик літератури з НТІ і бібліотекознавству;

- Матеріали міжнародної конференції "Крим";

- Світ бізнесу: Ретроспективний бібліографічний покажчик.

3. На сайті ВШІТІ - Всеросійського інституту наукової і технічної інформації - провідного інформаційного центра в Росії і країнах СНД (viniti.ru/pro_magazine.html) представлений виконаний у форматі .gif повнотекстовий архів статей журналу "Науково-технічна інформація" з 1997 р.

o 3-й сектор - споживча інформація, складається з таких частин:

o новини і література - інформація служб новин і агентств друку, електронні журнали, довідники, енциклопедії;

o споживча інформація - розклади транспорту, резервування квитків і місць у готелях, замовлення товарів і послуг, банківські операції і т.п.;

o розважальна інформація - ігри, телетекст, відео текст.

Новинну продукцію в Україні пропонує, зокрема, Українське національне інформаційне агентство (УКРІНФОРМ - news.ukrinform.com; photo.ukrinform.com) - послідовник УТА, БУПу, УкТА, РАТАУ, за свою славетну, понад 85-річну історію розвитку пройшло успішний шлях від невеличкої інформаційної служби, що складалася з кількох кореспондентів до потужного інформагентства, широко відомого в Україні і за кордоном. Сьогодні УКРІНФОРМ співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, у тому числі і світовими, на основі двосторонніх угод. Очолює агентство генеральний директор.

УКРІНФОРМ - єдиний від України член Європейського Альянсу інформаційних агентств. Сьогодні - це близько 500 повідомлень українською, російською, англійською і німецькою мовами, понад 50 фотознімків щодня. Агентство широко представлене своїми інформпродуктами у світовій мережі Інтернет. У режимі вільного доступу на сервері "УКРШФОРМ-НОВІ4НИ" розміщені сайти агентства "Країни світу" та "Ділова Україна".

Сайт "Країни світу" створюється у співпраці з представниками посольств іноземних держав, акредитованих в Україні, МЗС та іншими державними структурами. Відвідувачі сайту знайдуть цікаві повідомлення про нашу планету, історію і економіку світу, його населення і релігії, міжнародні організації та багато іншого.

Сайт "Ділова Україна". Це новий ресурс агентства, на ньому оновлювані у режимі реального часу бізнес-новини, розповіді про провідні підприємства України та інших країн, їхні продукцію, бренди, бізнес-концепції тощо.

УКРІНФОРМ разом з традиційним інформаційним сервісом надає численним користувачам світової комп'ютерної мережі Internet широкий спектр інформаційних продуктів, які розміщуються на WWW-серверах "УКРІНФОРМ-НОВИНИ" та "УКРІНФОРМ-ФОТО". Має службу, яка надає різноманітні довідково-інформаційні послуги; також пропонує інші види послуг, а саме: розміщення банерів на серверах агентства; організацію прес-конференцій та проведення презентацій. Довідкову інформацію споживачі можуть одержати за допомогою електронної бази енциклопедій, довідників і словників, наявної в інформаційних ресурсах НБУВ (nbuv.gov.ua/portal/dict.html).

o 4-й сектор - послуги освіти, включає усі форми і ступені освіти: дошкільну, спеціальну, середню професійну, вищу, підвищення кваліфікації і перепідготовку.

Інформаційна продукція може бути представлена в комп'ютерному або некомп'ютерному вигляді: підручники, методичні розробки, практикуми, розвиваючі комп'ютерні ігри, комп'ютерні навчаючі і контролюючі системи, методики навчання і т.і.

o 5-й сектор - забезпечуючі інформаційні системи і засоби,, складаються з таких частин:

програмні продукти - програмні комплекси з різноманітною орієнтацією - від професіоналу до недосвідченого користувача комп'ютера: системне програмне забезпечення, програми загальної орієнтації, прикладне програмне забезпечення з реалізації функцій в конкретній галузі належності, з рішення задач типовими математичними методами та ін.;

технічні засоби - комп'ютери, телекомунікаційне обладнання, оргтехніка, супровідні матеріали і комплектуючі;

розробка і супроводження інформаційних систем і технологій - обстеження організації в цілях виявлення інформаційних потоків, розробка концептуальних інформаційних моделей розробка структури програмного комплексу, створення і супроводження баз даних;

консультування з різноманітних аспектів інформаційної індустрії - яку закуповувати інформаційну техніку, яке програмне забезпечення необхідне для реалізації професійної діяльності, чи потрібна інформаційна система и яка, на базі якої інформаційної технології краще організовувати свою діяльність і т.д.;

підготовка джерел інформації - створення баз даних з заданої теми, галузі, явища і т.п.

Наприклад, в Україні лідером з виробництва спеціалізованого інформаційного продукту є компанія "ЛІГАБізнесІнформ", яка пропонує продукти сімейства "ЛІГА" (див. табл.4.2).

Сімейство продуктів "ЛІГА" (див. таблицю) допомагає у роботі більше, ніж 61 % юристів. У сегменті комп'ютерних правових систем у цілому частка ринку продуктів ЛІГА: Закон перевищує 70 %, а кількість абонентів постійно зростає. Так у 2005 р. системою "Нормативно-правові акти України" користувалося близько 10,7 % юристів, "Право" - 10,7 %, "Динай" - 3,5 %, "Законодавство" - 1,2 %, "Парус: Консультант" - 1,2 % і т.д.

Таблиця 4.2. СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ СІМЕЙСТВО ПРОДУКТІВ "ЛІГА"

Ринок пропонує також інші спеціалізовані товари: системи логістики, серед бухгалтерів, як і раніше, популярним є сімейство продуктів 1С і т.п. За оцінками операторів, сегмент ринку інформації для спеціалістів збільшується не менше, ніж на 15-20 % щорічно за рахунок появи нових послуг, продуктів, розширення клієнтської бази компаній [21].

Сектор ділової і масової інформації на сьогодні розвивається ще більш бурхливо. У 2005 і 2006 рр. високу динаміку розвитку продемонстрував сегмент ділової преси. Сьогодні операторами ринку є щоденні ("Дело", "Коммерсант" "Экономические известия" и др.), щотижневі ("Контракты", "Деловая столица", "Компаньон" и др.) і щомісячні видання Деловой журнал" и др.). Вони також поділяються за спеціалізацією: так звані news magazines ("Кореспондент" та ін.), спеціалізовані видання ("Компьютерное обозрение", Food&Drinks, "Новый маркетинг" та ін.), рейтингові і т.д. Один з найперспективніших напрямків - Інтернет-видання. Про це свідчить дублювання власних друкованих продуктів у Мережі майже усіх учасників ринку ділової преси, а також вихід на ринок нових продуктів у форматі Digital Daily (наприклад, видання "СЕЙЧАС"). До найбільш запитуваних видів інформації у теперішній час відноситься кон'юнктурна, комерційна (маркетингова) інформація, фінансова (платоспроможність, кредитоспроможність партнерів і конкурентів), зовнішньоекономічна (імпорт-експорт, конкурентоздатність на зовнішньому ринку, вплив на внутрішній ринок й інше), науково-технічна, статистична, правова, довідково-енциклопедична і масова (розважальна) - газети, журнали, радіо, телебачення, кіно, відео і т.д.

Компанії-виробники інформаційних продуктів використовують три основних принципи формування цін на інформаційні товари і послуги: продуктовий, інституціональний і управлінський. Кожна компанія визначає, наскільки унікальними є ті чи інші товари й послуги, якою є структура ринку даного продукту, платоспроможність користувачів і т.д. Так, "ЛІГАБізнесІнформ" надає своїм клієнтам широкий спектр послуг, майже до повного комплексного абонентського обслуговування бухгалтерії або юридичного відділу. Слід відмітити, що інформаційні служби часто роблять ставку на унікальність свого продукту. Однак його якість і цінність характеризуються цілим рядом властивостей: насамперед, надійністю, актуальністю, достовірністю, значимістю, корисністю, повнотою, доступністю, формою подачі і залежить від маси інших факторів. Забезпечення цих умов є запорукою успішності роботи компанії у будь-якому секторі ринку інформаційних послуг.

Багато інформаційних компаній, які працюють на комерційній основі, розміщають на своїх сторінках зразки продукції - аналітичні огляди, звіти про маркетингові дослідження, бізнес-довідки та ін. Ці матеріали можуть бути використані інформаційними службами і бібліотеками як зразки при розробці плану-макета власної продукції.

Підготовкою інформаційної продукції сьогодні займаються не лише власне інформаційні установи (наприклад, територіальні й галузеві ЦНТЕІ, інформаційно-аналітичні агентства), а й організації, для яких вона є лише побічним (вторинним) результатом основної діяльності (наприклад, серія додатків до провідних газет - "бюлетень бухгалтерських новин", відділ кадрів та інше).

Наведені лише окремі приклади, які ілюструють діяльність організацій, які надають свою продукцію на інформаційному ринку. Моніторинг діяльності учасників інформаційного ринку дозволяє виділити ті напрямки інформаційного обслуговування, які одержали найбільшого поширення:

4.1.3. Регламент на інформаційну продукцію

Постійне розширення номенклатури інформаційних послуг, підвищення складності і багатоваріантності їх виконання, можливості залучення зовнішніх інформаційних ресурсів дозволяє говорити про те, що існуючий регламент є необхідним, але недостатнім. Можливо, настав час розробки стандартів підприємства, специфікацій або інших аналогічних матеріалів на певні види інформаційної продукції (досьє, бібліографічні покажчики, дайджести і т.д.)

У стандарті організації на інформаційну продукцію можуть знайти відображення як характеристика цієї продукції, так і технологія її підготовки. Перша частина орієнтовна і на користувача, і на виробника інформаційної продукції. Вона відображає:

o назву і описання продукції мовою, зрозумілою користувачу;

o характеристику інформаційних ресурсів, використовуваних при підготовці продукції і забезпечена таким чином її якість;

o час підготовки продукції;

o сервісні характеристики;

o професійний рівень працівників - створювачів інформаційної продукції;

o умов надавання (безкоштовне, платне) залежно від гарантованих якостей;

o можливі варіанти сервісного супроводження продукції після надання її користувачу (актуалізація БД, доповнення покажчика за уточненими запитами, розширення кола організацій, діяльність яких вивчалася і т.і).

Технологічна частина стандарту звернена до працівників служб інформації і бібліотек. її призначення - регламентація робіт, що здійснюється для того, аби необхідна якість закладалася в майбутню продукцію на кожному з етапів її створення. Вихідні дані для створення регламенту на інформаційну продукцію наведені у додатку 4.