Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. - 4.2. Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

4.2.1. Класифікація інформаційно-аналітичної продукції

Підстави для класифікації інформаційної продукції можна віднайти у відповідних розділах нормативних документів.

Так, в ГОСТ 7.0-99 "Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения" у розділі 3.3.2 "Бібліографічна продукція" наведено 49 визначень різних її видів від поняття "бібліографічне посилання" до "система бібліотечних каталогів і картотек". У той же час інформаційна продукція представлена без подальшої деталізації лише базовим визначенням терміну.

В іншому міждержавному стандарті ГОСТ 7.73-96 "Поиск и распространение информации. Термины и определения" знаходимо лише один вид інформаційних продуктів - бази даних, однак наведені варіанти їх наповнення і призначення: адресно-довідкові; документальні; бібліографічні; реферативні; бази первинних даних, фактографічні бази даних; об'єктографічні; повнотекстові; бази даних показників; числові; гіпертекстові та інші [3].

У літературі, присвяченій інформаційному ринку та інформаційному бізнесу, теж наводяться різноманітні класифікації, асортимент та видові характеристики інформаційних продуктів та послуг [26].

Зазначається, що інформаційні органи випускають два види інформаційної продукції, а саме:

o науково-технічну продукцію, яка створюється на замовлення або в процесі науково-технічної діяльності в ініціативному порядку і яка відноситься до сфер науки, техніки і виробництва. До цієї групи відносяться технічні рішення, в т. ч. винаходи і промислові зразки, технічна документація, ноу-хау, програмні системи, що реалізують інформаційні і інші технології. Специфічним видом науково-технічної продукції цієї групи є аналітичні матеріали - наслідки аналізу опублікованих і неопублікованих матеріалів. Предметом купівлі можуть бути матеріали, як спеціально підготовлені на замовлення, так і раніше виконані і реалізовані новому замовнику. До даного виду продукції може бути використаний ринковий механізм формування договірних цін, хоч дефіцит попиту нерідко призводить до довільного їх визначення. Слід підкреслити, що найбільш перспективним напрямком створення цього виду інформаційного продукту є шлях, пов'язаний з його інтелектуалізацією і підвищенням наукоємкості.

o інформаційні продукти і послуги, пов'язані з так званим бібліотечним типом обслуговування. До цієї групи відносяться послуги по наданню відповідно запиту абонента як самого документа (книги, журнали, каталоги тощо), так і копій, рефератів, бібліографічних описів, об'єктографічних чи інших довідок, а також різноманітних баз і банків даних, послуги по наданню дистанційного доступу, по проведенню пошуку в інформаційних масивах, депонуванню рукописів, перекладів тощо. До цієї ж групи відносяться роботи по забезпеченню переводу інформації на мікрографічні й машинозчитувані носії, надання телекомунікаційних каналів для забезпечення функціонування електронної пошти і проведенню телеконференцій.

За формою надання інформаційна продукція поділяється на: нематеріальну - послуга, коли об'єктом виробництва є комунікаційні процеси, і матеріальну - продукт, коли об'єктом виробництва є інформація на матеріальних носіях, або накопичені у фондах первинні джерела інформації. Матеріальні інформаційні продукти, в свою чергу, поділяються на документні, коли користувачу адресуються первинні або вторинні документи, і речові, коли в якості об'єкту послуги виступають зразки нових продуктів і технологій (демонстрація нових виробів, фотографій, стендів тощо).

За характером взаємодії зі користувачем розрізняють інформаційну продукцію одноразову (поодинокі контакти зі користувачем) і постійну, яка передбачає зворотний зв'язок (приміром, вибіркове обслуговування з корегуванням вимог, або діалогове обслуговування).

За адресністю інформаційна продукція може бути індивідуальною, груповою і масовою.

За характером задоволення потреб - інформаційна продукція, направлена на задоволення потреб у адресній, фактографічній, концептуальній інформації, або на задоволення потреби в джерелах інформації.

Крім цього інформаційна продукція може класифікуватися залежно від посадового і кваліфікаційного рівня користувача, від рівня ретроспекції інформації, яка надається, від оперативності обслуговування і т.п.

Комплекси однорідних за операційно-технологічними і класифікаційними ознаками інформаційних продуктів і послуг об'єднуються в режими обслуговування. На відміну від простої інформації, яка складається з впорядкованого набору простих операцій, режими інформаційного обслуговування - це з'єднання певних елементарних форм інформаційної взаємодії зі користувачем і супутніх такій взаємодії допоміжних операцій. Типові для органів інформації режими подані у додатку 5.

Інформаційна продукція може бути простою, складною і комбінованою. До простої продукції відносяться - результат переробки одиничного інформаційного джерела: анотація, бібліографічний опис, реферат, реєстраційні і інформаційні карти, копія статті, проспект тощо. До складної продукції - результат переробки певної сукупності однорідних джерел: тематичні відбірки, реферативний огляд, сигнальне повідомлення тощо. До комбінованої - відноситься складна продукція, яка являє собою об'єднання різних видів простої: доповідь про досягнення, інновацію чи досвід, аналітичний огляд, експозиція виставки тощо. Основні види інформаційної продукції, типові для підвідомчих інформаційних органів наведені у додатку 6.

З позиції інформаційного маркетингу доцільно виділити класи інформаційних продуктів і послуг відповідно до виробника. Це зокрема [22]:

1) науково-технічні інформаційні продукти і послуги, що їх виробляють науково-дослідні і конструкторські організації, інноваційні центри, окремі винахідники та автори і споживають наука, виробництво, управління;

2) фінансово-економічні та управлінські інформаційні продукти і послуги, породжені підприємницькою, ринково-господарською і фінансовою діяльністю, що використовується для прийняття рішень у сфері економіки;

3) соціальні інформаційні продукти і послуги, розроблені галузями сфери культури і масових інформаційних послуг і призначені для масового користувача.

Крім того можна класифікувати за способом її надання користувачу.

1) машинний пошук в електронних базах і банках даних та подання результатів у вигляді відображення інформації або твердої копії вибірки;

2) інформаційний пошук у документальних масивах та інформація в усних і письмових довідках;

3) генерація нових знань за допомогою експертних та інших систем штучного інтелекту.

Незважаючи на відсутність загальновизнаної класифікації інформаційної продукції необхідно зауважити, що більшість авторів і авторських колективів відходять від лінійних (ієрархічних) класифікацій і схиляються до багатоаспектного описання. Зокрема, І.С.Пилко зазначає, що для створення багатоаспектних класифікацій інформаційних продуктів та послуг (II111) можливо застосувати фасетний метод: кожна класифікаційна ознака слугує підставою утворення фасета. У якості прикладу наводяться такі фасети:

А Вид обслуговування А1 документальне

А2 фактографічне А3 концептографічне

Б Призначення інформації Б1 індивідуальне

Б2 групове Б3 масове

В Вид носія В1 паперовий

Г Спосіб виробництва Г1 аналітична діяльність

Г2 перекладацька діяльність Г3 патентно-ліцензійна Г4 видавнича

Г5 копіювально-розмножувальна

Д Спосіб передачі інформації Д1 безпосередній

Д2 каналами зв'язку Д3 через посередника

Е Режим обслуговування Е1 разовий

Е2 тривалий

Фасетний метод дозволяє визначити видову належність конкретного продукту, послуги за будь-яким числом ознак, суттєвих для конкретної ситуації (дослідницької, навчальної, виробничої, сервісної). Результати фіксуються у вигляді фасетної формули або в табличній формі.

Фасетний метод може бути покладений в основу багатоаспектної характеристики реального асортименту ІПП (конкретної інформаційної служби або сектора інформаційного ринку). Незаперечна перевага фасетних класифікацій і характеристик (по суті, описових моделей ІПП) - їхня комплексність, наочність, простота використання.

Для подальшого викладення теми з'ясуємо, для чого потрібна багатоаспектна і несуперечлива класифікація інформаційної продукції. Відповіддю слугує досвід звертання до будь-якої установи сфери сервісу, де клієнту обов'язково пропонують ознайомитися з документом, у якому відображено діапазон пропонованих послуг. Називатися цей документ може по-різному: прайс-лист, меню, прейскурант, перелік, асортимент чи номенклатура послуг тощо. Продукція в ньому завжди згрупована за певними ознаками. Таким чином, насамперед, для чого потрібна класифікація - для складання грамотно оформленого переліку продуктів і послуг, що надаються конкретною бібліотекою або інформаційною службою.

Крім того, самим виробникам для створення якісної продукції потрібно знати її основні параметри. Для такого описання (параметрування) також потрібна схема характеристики.

В.В.Брежнєва і В.А.Мінкіна у своєму посібнику [10, С. 78-82] для проведення класифікації пропонують аспекти для багатосторонньої характеристики інформаційної продукції. У ході створення класифікації виявлялися ознаки, необхідні і достатні для описання властивостей інформаційної продукції, які відображали її можливості в плані задоволення потреб користувачів, і які гарантували якість і прийнятну собівартість підготовки.

Побудова багатоаспектної класифікації передбачає вибір будь-якої одної ознаки у якості головного, а решти - як доповнюючих його.

Користувач, звертаючись в бібліотеку чи інформаційну службу, знає, для яких цілей йому потрібна інформація, і що він хотів би отримати: текст першоджерела, дані про документ, конкретні факти, аналітику, або інше. Таким чином, у якості головного аспекту може виступати характер відомостей, що надаються, і які відповідають даній меті.

o надання повного тексту документа (документальне обслуговування);

o надання бібліографічної інформації (бібліографічне обслуговування);

o надання фактографічної інформації (фактографічне обслуговування);

o надання аналітичної інформації (результати інформаційних досліджень);

o надання консультацій щодо самостійного пошуку інформації (консультаційне обслуговування).

Зауважимо, що ознаки, які входять у фасети, не є взаємовиключними і, якщо необхідно, можуть використовуватися у сполученні. Так, вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) являє собою бібліографічне (перший контур) і документальне (другий контур) обслуговування.

Крім того, останнім часом підсилюється тенденція до інтеграції, комплексності даних, що включаються в структуру інформаційної продукції. Так, на веб-сайті наведена і фактографічна і аналітична інформація. У структурі таких заходів як презентації, виставки, конференції сполучаються ознаки матеріального товару (бібліографічні покажчики, довідники, фірмові досьє) і нематеріальної послуги (виступи, дискусії).

Із споживчих вимог до якості вихідної сировини - інформації, випливають такі аспекти, як критерії відбору і ресурсна база.

Аспект "Ресурсна база" передбачає можливість використання при наданні послуг:

o фонду і ДПА установи, що надає послугу (власний фонд);

o фонду і ДП ряду установ, залучених у підготовці інформаційної продукції;

o сукупних інформаційних ресурсів регіону і країни;

o сукупних світових інформаційних ресурсів;

o особистішого знання спеціалістів-експертів, залучених до створення інформаційної продукції.

Аспект "Особливості пошуку інформації і критерії її відбору" включає такі можливі методичні прийоми як:

o пошук і відбір з точки зору відповідності тематиці і хронологічним межам, заданим користувачем;

o пошук з розширенням початкових меж, заданих користувачем, тобто з використанням родовидових й асоціативних зв'язків, встановлених виробником послуг;

o якісний відбір інформації з використанням для цього відомостей щодо попередньої значущості документів (передбачає наявність списків провідних авторів і авторських колективів, організацій, країн, періодичних видань, найбільш актуальних напрямків розробки);

o якісний відбір інформації з залученням для його здійснення спеціалістів-експертів.

Відомо, що в будь-якій сфері виготовлення чого-небудь за індивідуальним замовленням вимагає більших часових і матеріальних витрат і за вартістю є дорожче. Для того аби врахувати цю характеристику інформаційної продукції, введений аспект "Підстава для здійснювання обслуговування", який включає такі ознаки:

o індивідуальні запити користувачів;

o запити, що повторюються (запити аналогічного чи близького змісту, які виходять від різних користувачів, і які дозволяють тиражувати інформаційну продукцію, тобто багаторазово використовувати її для обслуговування);

o типові запити або меню (запити, сформульовані обслуговуючою установою: абонент має право вибору послуг із запропонованого асортименту);

o обслуговування за ініціативою установи, що надає послуги (викликане значущістю тієї чи іншої проблематики, позитивним попереднім досвідом, бажанням заявити про себе і т.д.).

Ця характеристика впливає на умови створення і розповсюдження інформаційної продукції. Інформаційна продукція, підготовлена за індивідуальним замовленням, повинна відповідати вимогам конфіденційності, у той час як продукція, підготовлена за ініціативою бібліотеки або інформаційної служби, наприклад, довідкове видання, випускається великим накладом, призначеним для вільного розповсюдження.

Для характеристики регулярності надавання інформаційної продукції передбачено аспект "Режим обслуговування", який включає такі режими:

o разовий (режим запит - відповідь);

o продовжуваний (передача інформації по мірі її накопичення);

o поточний (обслуговування з визначеною наперед обумовленою періодичністю).

Цей аспект важливий не лише для характеристики інформаційної продукції, а й для аналізу результативності обслуговування. При цьому інтерес становить частка разових запитів; удільна вага поточного обслуговування в загальному обсязі робіт; контингент користувачів та інше. Окрім цього, для кожної сервісної організації перехід користувачів із категорії разових (випадкових) в категорію постійних (своїх) свідчить про задоволеність якістю продукції, про довіру до продукції даної установи.

Цей аспект має особливе значення і для користувачів, оскільки гарантує наявність певних привілеїв (наприклад, знижок) для постійних користувачів, а також терміни надання інформації: при обслуговування в режимі "запит - відповідь" чітко обумовлюються часові межі виконання замовлення.

Упровадження в практику обслуговування сучасних інформаційних технологій принесло нове наповнення поняття "режим", під яким найчастіше розуміється не періодичність, а "відкладення" результату обслуговування. Тому вбачається необхідним введення аспекту "Умови доступу", що містить:

o обслуговування в режимі off-line;

o обслуговування в режимі on-line (або обслуговування в режимі реального часу), у тому числі обслуговування у chat-режимі (режим реального часу з надаванням можливості безпосереднього спілкування користувача і інформаційного працівника).

Аспект "Місце і спосіб надання інформації" характеризує комфортність обслуговування. Обслуговування може здійснюватися в:

o приміщенні інформаційної установи, за місцем роботи або проживання абонента;

o телефоном, факсом, e-mail, телекомунікаційними мережами.

В якості носія інформації деякі абоненти надають перевагу традиційній паперовій формі, а деякі - виключно електронній, хоча "гарним тоном" для інформаційної установи вважається передача готової продукції в друкованому вигляді з додаванням електронного носія.

Якщо раніше зручність навігації (наприклад, у тексті бібліографічного посібника) забезпечувалося наявністю змісту і системи покажчиків (авторського, предметного, географічного та ін.), то тепер у цій якості все частіше виступають гіперпосилання або спеціальні "понгуковики", які забезпечують функцію пошуку в певному масиві.