Історія нових незалежних держав - Орлова Т.В. - Запитання для самоперевірки

У 2004 р. розпочався "празький процес" — процес переговорів між Вірменією та Азербайджаном з карабаського питання. Суть пропозицій полягала у тому, що Вірменія віддає п'ять із семи зайнятих територій. У мирному договорі фіксується, що через 10—15 років через референдум на території Нагірного Карабаху визначається його остаточний статус, а протягом цього часу Лачін і Кельбаджар залишаються під контролем вірменських сил. Азербайджанські біженці повертаються до Карабаху, і в зоні конфлікту розміщуються миротворчі війська. Міжнародне співтовариство вважає, що цей план є вдалим поєднанням принципів права націй на самовизначення і територіальної цілісності. На саміті СНД у Казані у серпні 2005 р. президенти Р. Кочарян та Г. Алієв дали свою попередню згоду. Проте у лютому 2006 р. президент Азербайджану відмовився від своїх слів і заявив, що підпише угоду лише у тому разі, якщо Вірменія разом із зазначеними п'ятьма районами поверне Азербайджану і Кельбаджар. Таким чином, "празький процес" було перервано і надалі велися переговори про його поновлення, на чому наполягає насамперед СІЛА.

Парадоксально, але у подальшому збереженні статус-кво зацікавлені всі безпосередні учасники цього "замороженого" конфлікту. Для вірмен статус-кво означає посилення позицій НКР. Азербайджанці сподіваються, що через декілька років ситуація навколо Нагірного Карабаху кардинально зміниться і цю проблему можна буде розв'язати на основі азербайджанського варіанта врегулювання питання. Є також зацікавленість із боку Росії, принаймні до того часу, як знайдуть формулу, що зміцнювала б положення Москви у Південнокавказь-кому регіоні. Проте зростає небезпека вирішення конфлікту військовими засобами. Новий Президент Азербайджану Ільхам Алієв як лідер держави, котра програла, взявши курс на силове розв'язання проблеми.

Стосовно самої Нагірно-Карабаської Республіки, то вона і досі залишається не визнаною світовим співтовариством. Міжнародне співтовариство виступає за територіальну цілісність Азербайджану, за введення до невизнаної республіки міжнародного військового контингенту. 24 листопада 1996 р. у ній відбулися перші президентські вибори. Переважну більшість голосів отримав Роберт Кочарян, який за рішенням парламенту НКР перебував на цій посаді з 1994 р. Навесні 1997 р. його призначили прем'єр-міністром Республіки Вірменія, а через рік, на весні 1998 р., обрали президентом. У Нагірному Карабасі президентом на десять років став Аркадій Гукасян, якого у липні 2007 р. змінив 47-річний генерал національної безпеки Бако Саакян. У 2006 р. за першу Конституцію НКР, що мала зміцнити інститути влади поза Азербайджаном, проголосувало 98,58 % жителів Карабаху. Проте міжнародне співтовариство, в особі Генерального секретаря Ради Європи Т. Девіса, заявило, що референдум був незаконним і остаточне рішення про статус Нагірного Карабаху можна відпрацювати тільки шляхом політичних переговорів між керівництвом Вірменії та Азербайджану за підтримки посередників, які входять до складу Мінської групи ОБСЄ — Росії, Франції та СІЛА.

Починаючи від середини 2005 р. Єреван почав зазнавати посиленого тиску з боку Вашингтона. Невипадково у доповіді Державного департаменту США із прав людини від квітня 2007 р. міститься дуже категоричне формулювання: "Нагірний Карабах — окупована територія у складі Азербайджану". Пояснюється це тим, що між Вірменією та Іраном останнім часом розвивається посилене співробітництво, а Іран оголошений головним ворогом Америки.

Запитання для самоперевірки

У чому полягає специфіка Закавказького регіону порівняно з іншими пострадянськими республіками?

Поясніть вплив сталінської національної політики на стан справ у Закавказзі.

Які конфлікти виникали у Закавказзі до розвалу СРСР? Як реагувало центральне керівництво Радянського Союзу на події у Закавказзі?

Назвіть сучасні "гарячі точки" на мапі Закавказзя.

Завдання для самостійної роботи

Детально вивчіть проблему Нагірного Карабаху. Які причини виникнення конфлікту? Простежте історію і сучасний стан протистояння. Які позиції обстоюють сторони, що беруть в ньому участь? Охарактеризуйте позицію Росії та світової спільноти у цьому питанні.

Як можна охарактеризувати рівень розвитку закавказьких республік за часів радянської влади?

Складіть хронологію основних подій в Закавказзі після 1991 р.