Банківський нагляд - Васюренко O.B. - 3.6. Проведення поточного контролю в процесі виїзного інспектування банків

Інспектування банків полягає у проведенні поточного контролю за діяльністю банків з виїздом на місця на підставі вивчення та аналізу первинної документації та зіставлення її з даними звітності, яка подається до Національного банку.

Завданнями поточного контролю є такі:

— контроль за діяльністю банків щодо дотримання ними законодавства та нормативних актів Національного банку України;

— вивчення та аналіз первинної документації та зіставлення її з даними звітності, яка подається до Національного банку України;

— застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Суб'єктами проведення поточного контролю є Департамент інспектування банків Національного банку України та територіальні управління Національного банку України.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 71, 72) інспектори Національного банку України (або аудитори, призначені Національним банком України) здійснюють перевірки банків, їх філій та інших власних підрозділів банків, а також інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.

Перевірки здійснюються з метою визначення ризиків, притаманних банку, рівня безпеки і стабільності його операцій, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку.

Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду Національного банку України банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, регулює "Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок".

Службою банківського нагляду Національного банку України проводяться комплексні інспекційні перевірки та інспекційні перевірки з окремих питань (рис. 3.8).

Об'єктами перевірки служби банківського нагляду Національного банку є: банки, їх філії та інші власні підрозділи банків (у тому числі ті, що розташовані поза межами місцезнаходження головного офісу банку); власники істотної участі в банку; юридичні особи, що здійснюють банківську діяльність без банківської ліцензії.

Рис. 3.8. Види та об'єкти інспекційних перевірок

Інспекційні перевірки банків та їх філій або інших власних підрозділів здійснюються відповідно до плану інспекційних перевірок.

Планова інспекційна перевірка — це виїзна перевірка (інспектування) банку (юридичної особи в цілому), а також окремі інспекційні перевірки філій або інших підрозділів банку, що здійснюються комплексно або з окремих напрямів діяльності (операцій) відповідно до плану інспекційних перевірок.

Про проведення планової перевірки Національний банк зобов'язаний повідомляти банк не пізніше ніж за 10 днів до початку цієї перевірки.

Національний банк може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки за наявності обґрунтованих підстав. Такими підставами є виявлення під час здійснення безвиїзного нагляду (у тому числі за результатами аналізу показників системи раннього реагування) суттєвого погіршення фінансового стану банку або фактів проведення банком (його підрозділами) ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників або інших кредиторів банку, чи фактів подання Національному банку недостовірної звітності, а також зміна власника (власників) істотної участі у банку або голови спостережної ради (голови правління), набуття банком статусу спеціалізованого, звернення банку щодо відкриття філій або інших власних підрозділів, отримання ліцензій чи дозволів, передбачених законодавством, тощо.

Рішення про проведення позапланової перевірки банку за наявності обґрунтованих підстав оформлюється у формі розпорядження та підписується Головою Національного банку або уповноваженою ним особою. Розпорядження про проведення позапланової перевірки має містити назву об'єкта перевірки, підставу, строки проведення перевірки (дати початку і закінчення), період інспектування, перелік питань, що підлягають перевірці, склад інспекційної групи.

У разі звернення банку щодо відкриття філій або інших власних підрозділів, отримання ліцензій чи дозволів, передбачених законодавством тощо керівник служби банківського нагляду або начальник територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку — юридичної особи або його підрозділів за результатами розгляду поданих банком документів може прийняти рішення про необхідність проведення позапланової перевірки. Така виїзна перевірка проводиться особою, якій надано посвідчення на перевірку, засвідчене підписом заступника Голови Національного банку або начальника відповідного територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку — юридичної особи або його підрозділів.

Комплексна інспекційна перевірка — виїзна перевірка (інспектування) банку, філій або інших підрозділів банку, у процесі якої перевірці підлягають усі напрями діяльності (у тому числі управління діяльністю).

Комплексним інспекційним перевіркам підлягають банки, які здійснюють банківську діяльність на підставі банківської ліцензії.

Перша комплексна інспекційна перевірка банку здійснюється не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.

Під час планування комплексного інспектування банків І та II групи одночасно передбачається проведення інспектування їх філій регіонального значення. Обов'язковій перевірці підлягають філії, що розміщені на території інших держав, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами між центральними банками або відповідними органами банківського нагляду.

Інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, підлягають перевіркам з окремих питань щодо їх діяльності (операцій), фінансового стану та впливу на діяльність банку.

Перевірка інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, здійснюється в таких випадках:

— власник істотної участі в банку підлягає перевірці, якщо за результатами виїзного чи безвиїзного нагляду або на підставі інших документів буде встановлено, що ця особа не відповідає вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність" і нормативноправових актів Національного банку щодо істотної участі або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;

— перевірці підлягає особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку;

— перевірці підлягає особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.

Рішення про здійснення перевірки інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, приймається у такому самому порядку, як і рішення про проведення позапланової перевірки та за наявності обґрунтованих підстав для проведення цієї перевірки.

Для здійснення інспекційної перевірки інспектору або інспекційній групі видається посвідчення на право проведення цієї перевірки. У посвідченні зазначаються назва об'єкта перевірки, підстави, строки проведення інспекційної перевірки (дати початку і закінчення), період інспектування, перелік питань, що підлягають перевірці, склад інспекційної групи (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади).

Посвідчення на право проведення планової інспекційної перевірки засвідчується підписом Голови Національного банку або його заступника, або директора Департаменту інспектування банків, або начальника відповідного територіального управління Національного банку, або особи, що виконує обов'язки однієї із зазначених осіб.