Культурологія - Шейко В.М. - 1.1. Поняття культури

Тема 1. Поняття, зміст, функції культури

1.1. Поняття культури

Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів, у першу чергу - від культури. При цьому в будь-яку історичну епоху співіснує велика кількість різних культур. їхня взаємодія, взаємопроникнення істотно визначають життєву позицію людини, її світовідчуття й світосприйняття. Якщо ми говоримо про культуру, то маємо на увазі не тільки твори мистецтва, але й усю сукупність духовних і матеріальних цінностей та способів їх створення.

Первісне уявлення про культуру дали давні римляни, вони вбачали в ній узагальнення всіх форм людської активності. Культура - штучне, рукотворне буття, отримане людиною в результаті перетворення буття суспільного - "натури". Поняття "культура", таким чином, було спочатку аналогічне до поняття "господарство" і співвідносилося з культурою чогось: культура душі, культура розуму, культ богів і культ предків.

Поняття "культура" одним із перших використав римський письменник Марк Катон у значенні "агрикультура" в одному із трактатів про землеробство. Ішлося про догляд за ділянкою землі. Згодом поняття "культура" "відривається від земного ґрунту" й метафорично співвідноситься з розумністю, сам термін походить від латинського corele - обробляти, почитати, звідки походить термін cultus - оброблення, догляд, шанування (в поняттях cultus deorum і cultus agri).

Пізніше cultus agri перетворився на cultura agri - землеробство. Від цього ж слова утворене й середньовічне cultura mentis - культура мислення.

У своєму уявленні про культуру римський філософ Марк Туллій Цицерон уже мав на увазі не землю, а духовність. Він вів мову про необхідність культури душі й духу (cultura апіті), і, на його думку, тільки завдяки культурі (обробленню) людина стає досконалішою істотою.

В античній свідомості поняття "культура" в цілому ототожнювалося з поняттям "пайдейя", тобто "освіченість". Пайдейя, за визначенням Платона, означає керівництво до зміни людини, усієї її сутності1. У наступному розвиткові філософської думки в Європі цей сукупний плід людської діяльності, як і сам її процес, набував різних термінологічних визначень - "цивілізація", "виховання", "освіта", "формування".

Термін "культура", що виник в давньоримській думці, приживався в сучасних європейських мовах з певними труднощами. Й. Хейзинга вважав, що слово "культура" поширилося в науковому обігу за посередництва німецької мови. Іншими словами, поняття "культура" в сучасному його значенні спершу виникло в німецькій мові, а потім через неї потрапило в скандинавські, слов'янські й романські мови, американський варіант англійської. В англійській та французькій мовах цей термін приживався складніше - ним не можна повністю замінити поняття "цивілізація", усталене в науковому обігу цих мов.

У словниках німецької мови термін "культура" вперше з'являється лише наприкінці XVIII ст., проте вже в пізніших виданнях XIX ст. відсутній, незважаючи на те, що його широко використовував І. Кант і його сучасники у значенні "культивування" й "окультурення", що, на думку А. Крьобера, було архаїчним значенням слова "цивілізація".

До англомовного наукового обігу термін "культура" ввів Е. Тайлор у 1871 р. (праця "Первісна культура"), вживаючи його в антропологічному значенні. У французькій мові сучасне антропологічне значення терміна "культура" понині ще не стало загальноприйнятим, оскільки у багатьох контекстах вживається слово "цивілізація".

У цілому можна визначити п'ять основних, загальноприйнятих значень слова "культура" в українській мові:

1) сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. Рівень досягнень у певну епоху певного народу або класу суспільства. Рівень, ступінь розвитку певної галузі господарської або розумової діяльності;

2) освіченість, начитаність, наявність певних навичок поведінки в суспільстві, вихованість людини. Сукупність умов життя, що відповідають потребам освіченої людини;

3) розведення, вирощування якої-небудь рослини, культивування;

4) рослина, яку розводять, культивують;

5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах.

Від природи культура відрізняється тим, що в ній зосереджені людські зусилля й вона є результатом цілеспрямованої творчої діяльності.