Культурологія - Шейко В.М. - 1.3. Основні методологічні підходи до вивчення культури

Культура містить матеріальні, духовні, художні різновиди людської діяльності, процеси цієї діяльності, її продукти, вияв її в самій людині.

Американські вчені А. Крьобер і К. Клакхон підрахували, що до середини XX ст. у науці було більше 250 визначень культури. А до кінця століття ця цифра ще збільшилася. Проаналізувавши більше 100 основних визначень культури, А. Крьобер і К. Клакхон згрупували їх таким чином.

1. Описові визначення. Ці визначення базуються на концепції основоположника культурної антропології Б. Тайлора. Згідно з цими визначеннями, культура - це сукупність усіх видів людської діяльності, звичаїв, вірувань; вона охоплює мистецтво, мову, звичаї, систему етикету, мораль, релігію, це, по суті, пристосування до соціального й природного оточення, яке складалося віками.

2. Історичні визначення підкреслюють роль традицій і соціального успадкування в процесі культурного розвитку людства, їх об'єднують із генетичними визначеннями, у яких увагу зосереджено на всьому тому, що зроблено людьми й передається з покоління в покоління - знаряддях, символах, поглядах, віруваннях тощо.

3. Нормативні визначення акцентують на значенні прийнятих правил і норм. Культура, таким чином, є способом життя індивіда, зумовленим його соціальним оточенням.

4. Ціннісні визначення. У них розуміють культуру як сукупність матеріальних і духовних цінностей групи людей, їх інститутів, звичаїв, реакцій поведінки.

5. Психологічні визначення акцентують на вирішенні людиною певних проблем на психологічному рівні. Культура вважається особливим пристосуванням людей до природного оточення, а також до їх матеріальних потреб і складається з усіх результатів такого пристосування.

6. Структурні визначення. Згідно з ними, культура є системою певних ознак, по-різному пов'язаних між собою. Матеріальні й нематеріальні культурні ознаки, організовані навколо основних потреб, утворюють соціальні інститути, які є ядром (моделлю) культури.

7. Ідеологічні визначення: культура - це організація різних феноменів (матеріальних предметів, дій, ідей, почуттів), що є предметом символізації.

8. Визначення на базі теорій навчання: культура - це поведінка, якої людина навчилася, а не набула як біологічну спадщину. Таке визначення культури характерне для культурантрології, де культура уявлялася як властива людському виду поведінка, якої навчають і яка передається від одного індивіда, групи індивідів або покоління іншим за допомогою механізму соціальної спадковості.

Найпоширенішим нині є визначення культури як вторинного, штучного середовища, котре людина додає до природи. Це штучне середовище охоплює: мову, звичаї, ідеї, ідеологію, художній процес, релігійні вірування, соціальну організацію, технологічні прийоми й процеси, системи оцінок та ін.

Культура - це різностороння соціальна спадщина, яка передається людьми від покоління до покоління. Кожну культуру також можна представити як набір цінностей, які сповідуються більшістю її представників і перебувають у певній ієрархії.

Цінність - уявлення про те, що є святим для людини певної культури, групи людей, суспільства в цілому. Система цінностей, зазвичай, змінюється з часом, однак при цьому існують цінності, загальні для всіх епох і культур.

1.3. Основні методологічні підходи до вивчення культури

Соціологічний підхід

Згідно із соціологічним підходом, культура - це все те, що виникає в результаті свідомої, осмисленої і цілеспрямованої діяльності людини, а отже, культура, соціальність є подібними поняттями.

Громадське життя - це свідома, ціннісно орієнтована діяльність. Люди діють в нормативно-ціннісних межах. Норми й цінності будь-якого суспільства конфліктні. Суспільство можна пізнати через побудований на основі широких спостережень, дослідницького уявлення ідеальний тип - образ культури, - який накладається на досліджувану реальність. Ідеальний тип - теоретична значеннєва конструкція, створена завдяки логічному пов'язуванню елементів, що трапляються в різних суспільствах і в різні епохи. Ідеальний тип необхідний для пояснення, систематизації, оцінки.

Таким чином, буття культури можливе лише в соціальному використанні, а культура є соціальним продуктом.