Український поет
Народився 6 січня 1898 р. на ст. Дебальцеве Донецької області в робітничій сім’ї. У 1922—1923 рр. навчався в Харківському комуністичному університеті ім. Артема, у 1923—1925 рр. — на робітфаці Інституту народної освіти.
Перші кроки як поет Володимир Сосюра зробив ще в юності. У 1917 р. почав друкуватися у газеті »Голос рабочего» та у журналі »Вільна думка».
Вісімнадцятилітнім юнаком В. Сосюра потрапив у вир громадянської війни. У 1918 р. взяв участь у повстанні проти кайзерівських і гетьманських військ, кілька місяців перебував у загонах С. Петлюри, згодом потрапив до червоних, а восени 1919 р. — в полон до денікінців. Його мали розстріляти і лише випадково він вижив.
1921 р. в Харкові познайомився з В. Елланом та І. Куликом, і ця зустріч стала визначальною в становленні В. Сосюри як поета. Була опублікована його збірка »Поезії» (1921) і ліро-епічна поема »Червона зима» (1922), де змалював події громадянської війни та революції. Неповторність творчої манери, щирість і простота тону, романтична захопленість предметом викладу зумовили велику популярність його поезії. Він плідно працює, одна за одною виходять збірки: »1871 рік» (1923), »Сніги», »Сьогодні» (обидві 1925), »Коли зацвітуть акації» (1926), »Юнь» (1927), »Серце» (1931) та ін.
Період сталінщини негативно позначився на творчості В. Сосюри: багато його віршів зі збірок »Червоні троянди» (1932) і »Люблю» (1939) сповнені відвертої декларативності.
1941 р. був евакуйований до Башкири. У 1942 р. працював в Українському радіокомітеті у Москві. З 1943 р. увійшов до складу редколегії фронтової газети »За честь Батьківщини».
У поетичних збірках »Під гул кривавий», »В годину гніву» (обидві 1942), поемі »Мій син» (1944) зображено боротьбу народу проти фашизму.
За збірку поезій »Щоб сади шуміли» (1947) В. Сосюра у 1948 р. був удостоєний Державної премії першого ступеня, за збірки »Ластівки на сонці» і »Щастя сім’ї трудової» — Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1963).
Поезії В. Сосюри притаманні глибокий ліризм, філософські роздуми. Його твори перекладені багатьма мовами світу. Сосюра перекладав твори О. Пушкіна й М. Лєрмонтова українською мовою.
Помер 8 січня 1965 р. в Києві.
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович
СТЕЛЬМАХ Михайло Панасович
СТЕШЕНКО Іван Матвійович
СТУС Василь Семенович
СУРОВЦЕВА Надія Віталіївна
ТАРАН Феодосія Прохорович (справжнє прізвище — Гончаренко; псевдонім — Ф. Мосенко)
ТЕЛІГА Олена Іванівна
ТИКТОР Іван
ТИЧИНА Павло Григорович