Український краєзнавець і археолог
Народився 1888 р. в Миколаєві в робітничій родині. Його ім’я майже не відоме широкому загалу. 1912 р. закінчив Петербурзький археологічний інститут. Брав участь у першій світовій війні.
Куди б не закидала його доля, усюди займався краєзнавчою роботою. Публікації Ф. Камінського присвячені історії Миколаївщини, Запорожжя, Казахстану, Далекого Сходу. Та найбільше цікавила його історія півдня України. Загалом написав понад 100 статей і нарисів.
Як свідок подій, описав суд над лейтенантом П. Шмідтом та його сподвижниками в Очакові, обстежив Руську косу на Південному Бузі — місце переправи 1709 р. шведської армії, яка втікала з-під Полтави, табір Карла ХП, сліди якого знайшов.
Брав активну участь у розкопках, які проводив в Ольвії професор Б. Фармаковський. З 1924 по 1929 р. виконував обов’язки вченого-охоронця державного культурного заповідника »Ольвія». Завдяки наполегливості Ф. Камінського Ольвія стала заповідником.
Він записував із розповідей очевидців подробиці тих подій, свідком яких не міг бути сам: руйнування 1936 р. могили засновника Миколаєва М. Фалєєва, страти піонерів-підпільників Віті Хоменка та Шури Кобера, бій 68 десантників під час визволення Миколаєва 1944 р.
У1923 — 1929 рр. — директор Миколаївського історико-археологічного музею. Створив першу в Україні лабораторію, в якій працювали над збереженням і реставрацією зібраних цінностей.
1929 р. був заарештований і засуджений на п’ять років таборів. 1937 р. вдруге заарештований і засуджений на 10 років таборів. Втретє позбавлений волі 1949 р. і засуджений до заслання на п’ять років. Реабілітований у 1957 р.
У 1978 р. трагічно загинув.
КАРАЗІН Василь Назарович
КАЧАНОВСЬКИЙ Володимир Васильович
КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович
КИРИЛЮК Євген Прохорович
КИР’ЯКОВ Михайло Михайлович
КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан (Федір) Олександрович
КЛЕПАТСЬКИЙ (Клепацький) Павло Григорович
КОЗЕЛЬСЬКИЙ Яків Павлович
КОМАРОВ Михайло Федорович (псевдоніми: М. Уманець, М. Комар)