Український учений-юрист
Народився 18 лютого 1890 р. в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ) у родині службовця. У 1910 р. закінчив Катеринославську гімназію і того ж року вступив на юридичний факультет Московського університету. В 1911 р. переїхав до Харкова і продовжив навчання на юридичному факультеті Харківського університету (закінчив 1916 р.).
У 1919 р. склав магістерський іспит, читав лекції з історії права у Харківському університеті. У 20-х роках був одним з організаторів Харківського юридичного інституту, а в травні 1939 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора юридичних наук. До вересня 1941 р. очолював кафедру історії держави і права.
Коли почалася війна, був евакуйований до Ташкента, де викладав історію держави і права в юридичному інституті та проводив дослідження в галузі феодального права країн Західної Європи.
З 1948 р. — академік АН УРСР. Упродовж десяти років (1960— 1970) був членом Міжнародного суду ООН, з часу утворення радянської Асоціації міжнародного права — її віце-президентом.
Ім’я В. Корецького відоме науковій громадськості багатьох країн. Він був обраний почесним членом Індійського товариства міжнародного права (1960), членом-кореспондентом (1965), дійсним (1977), а потім почесним (1983) членом Інституту міжнародного права в Женеві, академіком Мексиканської академії міжнародного права (1968), членом-кореспондентом Аргентинської асоціації міжнародного права (1971).
За видатні заслуги в галузі розвитку науки у 1980 р. був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. На знак визнання заслуг ученого і вшанування його пам’яті 1990 р. ім’я В. Корецького присвоєно Київському інституту держави і права НАН України.
Помер 25 липня 1984 р. в Києві.
КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович
КОСТОМАРОВ Микола Іванович
КОСТЮК Григорій Силич
КРАВЧЕНКО Василь Григорович
КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович
КРИП’ЯКЕВИЧ Іван Петрович
КУБІЙОВИЧ Володимир Михайлович
ЛАГУТА Микола Дмитрович
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Олександр Матвійович