Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЩУРАТ Василь Григорович

Український літературознавець, фольклорист, поет і перекладач

Народився 24 серпня 1871 р. в с. Вислобоки (нині Львівської області). У 1896 р. закінчив Віденський університет, де вивчав слов’янську філологію.

З 1914 р. — дійсний член НТШ, в 1915—1923 рр. — його голова. Перший ректор Львівського таємного університету у 1921—

1923 рр. У 1929 р. був обраний дійсним членом ВУАН, проте наступного року добровільно зрікся цього звання на знак протесту проти сфабрикованого радянськими органами безпеки процесу Спілки визволення України та подальших сталінських репресій.

Співредактор газети »Буковина» в Чернівцях, редактор журналів »Молода муза» (1906), »Світ» і тижневика »Неділя» (1912). Діапазон літературознавчих пошуків тематично широкий: від давньоукраїнської літератури до літератури XIX ст.

Написав кілька збірок поезій, віршований молитовник »Із глибини воззвах» і поему »Зарваниця». Перекладав українською мовою твори французьких, німецьких, польських, російських поетів, оди Горація, »Слово о полку Ігоревім».

Був одним із керівників львівської »Просвіти». Ця культурно-освітня організація видала дві його книжки: популярний переклад першої частини історичного роману О. Рогової »Син гетьмана» під назвою »Богданів синок» (1902) і працю »Початки слави української народної пісні в Галичині» (1928). Всіляко допомагав »Руській бесіді» — просвітянському товариству на Буковині. За його редакцією вийшов перший том творів Ю. Федьковича.

Автор праць, присвячених творчості Т. Шевченка та історії українсько-польських літературних зв’язків.

Помер 27 квітня 1948 р. у Львові.