Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - БОРТНЯНСЬКИЙ Дмитро Степанович

Український і російський композитор, хоровий диригент, педагог

Народився у 1751 р. ум. Глухів (нині Сумської області) в козацькій родині. Почесний член Петербурзької Академії мистецтв з 1804 р. і філармонічного товариства з 1815 р. Перші музичні знання здобув у Глухові. 1758 р. із почтом графа К. Розумовського прибув до Петербурга. За гарний голос його було взято до петербурзької Придворної капели, де вчився співів, композиції, гри на скрипці та клавесині (педагоги М. Полторацький, Б. Галуппі). Брав участь як оперний співак у придворних виставах, зокрема в опері »Альцеста», »Раупаха» (1764, партія Адмета). В 1769—1779 рр. вдосконалював мистецтво композиції в Італії (Венеція, Рим, Неаполь, Флоренція, Болонья, Модена), де мав успіх як автор опер »Креонт» (1776, театр »Сан-Бенедето», Венеція), »Алкід» (1778), »Квінт Фабій» (1779, Герцогський театр, Модена), камерних вокально-інструментальних п’єс »Аве Марія», »Сальве Регіна» та ін. У 1779—1796 рр. — композитор при царському дворі Павла Петровича (в Гатчині й Павловську). В ті часи створено опери »Свято сеньйора» (1786, Павловськ), »Сокіл» (1786, Гатчина), »Син-суперник» (1787, Павловськ), романси, клавірні сонати, інструментальні ансамблі, симфонію. З 1796 р. — управитель Придворної капели, а в 1801—1825 рр. — її директор. Створив понад 70 хорових концертів на біблійні тексти; автор двох літургій, оригінальних церковних піснеспівів, оранжирувань старовинних українських розспівів. У них закладено класичні основи музичного стилю, що плідно вплинуло на подальший розвиток вітчизняної професійної музики.

У XIX ст. Д. Бортнянський писав пісні, зокрема »Співець у стані руських воїнів» (на слова В. Жуковського), »Пісня рятівників», »Марш оточення»; створив понад 10 кантат, гімнів. З останніх відомий »Боже, царя храни». За деякими свідченнями причетний до авторства »Проекту про від друкування давньоруських піснеспівів».

Його традиції широко використовували західноукраїнські композитори, зокрема М. Вербицький, І. Лаврівський, В. Матюк. Помер 10 жовтня 1825 р. у Петербурзі.

БУЧМА Амвросій Максиміліанович
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ Сергій Іванович
ВАХНЯНИН Анатоль (Наталь) Климентович
ВЕДЕЛЬ Артемій Лук’янович
ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло Михайлович
ВЕРЕСАЙ Остап Микитович
ВЕРИКІВСЬКИЙ Михайло Іванович
ВЕРЬОВКА Григорій Гурійович
ВОРОБКЕВИЧ Ісидор Іванович
ВРУБЕЛЬ Михайло Олександрович
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru