Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЧАЙКОВСЬКИЙ Петро Ілліч

Російський композитор

Народився 7 травня 1840 р. в селищі при Камсько-Воткінському заводі В’ятської губернії (нині м. Воткінськ, Удмуртія). В 1859 р. закінчив училище правознавства у Петербузі і поступив на службу до Міністерства юстиції. Однак ще з дитинства його невпинно вабила музика, і незабаром він цілком присвятив себе мистецтву.

У 1862 р. П. Чайковський вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у М. Заремби та А. Рубінштейна. По закінченні (1865) був викладачем консерваторії, у 1866—1878 — професором. 1878—1885 pp. П. Чайковський провів у роз’їздах по містах Росії та Європи. З середини 80-х років часто приїздив до Москви, а останній рік свого життя провів у Кліну.

Як видатний представник російського реалістичного мистецтва однаково виявив свій талант в оперній, симфонічній та камерній музиці. Написав опери »Євгеній Онєгін» (1878), »Мазепа» (1883), »Черевички» (1885), »Чародійка» (1887), »Пікова дама» (1890), »Іоланта» (1891) та ін.; балети »Лебедине озеро» (1876), »Спляча красуня» (1889), »Лускунчик» (1892); шість симфоній, програмну симфонію »Манфред» (1885), увертюру-фантазію »Ромео і Джульєтта» (1869), фантазію »Франческа да Ріміні» (1876), »Італійське капричіо» (1880), фортепіанні (1875, 1883) та скрипковий (1878) концерти, кантату »Москва» (1883); 104 романси, фортепіанні п’єси (зокрема, »Думка», 1886) та ін. Різноманітні за своїм характером та формою твори композитора приваблюють мелодичним багатством і щирістю.

Брав активну участь у російському музичному житті, часто виступав як диригент-виконавець власних творів. Його концерти проходили і за кордоном. Підтвердженням всесвітнього визнання композитора було присвоєння йому звання члена-ко-респондента Академії красних мистецтв Франції (1892) та почесного доктора Кембриджського університету (1893).

П. Чайковський мав тісні зв’язки з Україною. Його дід Петро Чайка родом із Полтавщини, вихованець Київської академії. З 1864 р. композитор майже щороку приїздив в Україну, жив по кілька місяців в маєтку Низи (нині Сумської області), в м. Кам’янці (нині Черкаської області), с. Браїлові (нині смт Вінницької області), с. Копилові (нині Київської області), бував у Києві, Одесі, Харкові, брав участь у прем’єрах своїх опер як диригент, зустрічався з багатьма діячами українського мистецтва. Під час перебування в Україні композитор написав (частково чи повністю) ЗО творів — Другу і Третю симфонії, Перший і Другий концерти для фортепіано з оркестром, Другу і Третю симфонічні сюїти, Другий квартет, опери »Опричник» (1872), »Коваль Вакула» (1874, 2-га редакція — »Черевички»), »Євгеній Онєгін», »Орлеанська діва» (1879), »Мазепа», балет »Лебедине озеро», пісню-романс »Вечір» (»Садок вишневий коло хати» на слова Т. Шевченка) та ін. Зустрічався з багатьма діячами українського мистецтва, з М. Лисенком (1891), творчість якого (зокрема, оперу »Тарас Бульба») високо цінував. П. Чайковський дуже любив український мелос, який використав у операх »Черевички», »Мазепа» та ін.

Помер 6 листопада 1893 р. в Петербурзі. Ім’ям композитора названо Київську консерваторію.