Філософія родознавства - Черепанова С.О. - Поняття "рід" у філософсько-соціологічному трактуванні.

Поняття "рід" — "покоління" взаємопов'язані. У філософсько-соціологічному трактуванні, рід — це група кревних родичів, котрі ведуть походження за однією лінією (материнською чи батьківською), усвідомлюють себе нащадками загального предка (реального або міфічного), мають загальне родове ім'я (Філософський словник, 1986, с. 584— 585).

Українознавчі джерела про "рід" і "покоління" (В. Даль, Б. Грінченко, П. Чубинський).

Ознаки поняття "рід" подає "Тлумачний словник живої великоруської мови", який уклав російський письменник і етнограф Володимир Даль (1801—1872). Він майже 20 років прожив в Україні, добре володів українською мовою, зібрав численні українські фольклорні та мовні матеріали. У м. Луганську, де народився вчений, 1986 р. відкрито бу-динок-музей, де проводяться Далівські читання.

За В. Далем, "рід":

— покоління, з яких кожне знову народжується;

— плем'я, коліно, покоління, потомство;

— порода сімейна знатного, простого, дворянського, царського роду;

— образ, спосіб, порядок;

— рідня, родич, рідний, кревний зв'язок, спорідненість.

Батьківщина — рідна земля, місце народження (село, місто), земля, держава (Даль, 1979, с. 10—11).

До здобутків української культури належить чотиритомний "Словарь української мови" (1907—1909), який уклав і видав Борис Грінченко (1863—1910) — відомий український педагог, письменник, етнограф, громадський діяч. Це видання Російська Академія наук відзначила другою премією ім. Миколи Костомарова.

Борис Грінченко трактує поняття "рід" у значенні:

— рід; родичі, прізвище;

— рід; плем'я, походження;

— порода.

Дослідник наводить пестливі назви, характерні для української народної мови:

— родик, родочок, родонько (за П. Чубинським) (Словарь української мови, 1999, с. 20).

Багатозначне за змістом поняття "покоління". "Покоління — рід, плем'я, коліно; однокровні у висхідному і низхідному порядку, з прабатьками і нащадками" (Даль, 1980, с. 243). У широкому розумінні поняття "покоління" виявляє певні аспекти вікової структури людей в історії суспільства. В українській мові для означення молодого покоління здавна використовувалися терміни "памолодь", "юнь", "об-рость".

Поняття "генеалогічне покоління", "когорта", "умовне, або гіпотетичне покоління", покоління "розстріляного відродження", "шестидесятників", "політичне покоління".

Поняття "генеалогічне покоління" (генерація) вказує на ступінь походження від загального предка (діди — сини — внуки...).

Поняття "когорта" (наприклад, сукупність однолітків, ровесників, котрі утворюють окрему вікову групу населення) — це частина покоління як об'єкт вивчення.

Поняття "умовне або гіпотетичне покоління" — умовна спільність сучасників, життя яких пов'язано з важливими історичними подіями (наприклад, покоління Великої Вітчизняної війни); спільність сучасників за певними духовними (символічними) ознаками.

Покоління "розстріляного відродження" (20—30-ті роки XX ст.) — свідчення глибокої трагедії української інтелігенції (Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас...).

Покоління "шестидесятників" — протистояння неосталі-нізму в різних галузях духовної культури, літературі, музиці, малярстві. Переслідувань зазнали українські письменники та поети, художники, кобзарі, загалом численні представники української інтелігенції.

"Політичне покоління" дослідники розглядають як накопичення претензій нового покоління до ідей старшого, критичне осмислення його діяльності, прагнення сформулювати й утвердити власні гасла і в такий спосіб досягти суспільного визнання; вважається, що цей процес охоплює відтинок часу близько 16 років (Бготеї, 1962).