В останні роки багато підприємців звернули свою увагу на таке новомодне слово, як "логістика". Однак поняття логістики часто витлумачується невірно. Це приводить до того, що впровадження концепцій і методів логістики на практиці в більшості випадків не завжди успішно, тому що вимагає зміни способу мислення керівників у підходах до організації діяльності підприємства, а також додаткових фінансових вкладень. Наприклад, організована на ЗАТ "Авто ЗАЗ-ДЕУ" служба логістики безпосередньо займається відвантаженням готової продукції споживачам, але не керує рухом матеріальних потоків, що закладено в самому визначенні логістики.
Що ж стосується продукції, що випускається, то вона досить матеріаломістська. Понад 75 % витрат на виробництво автомобілів марки "Таврія" складають купівельні комплектуючи вироби, напівфабрикати й матеріали, які купуються у різних постачальників. Дослідження показали, що служба матеріально-технічного постачання заводу працює з великою кількістю постачальників, яких можна розділити на чотири групи: українські постачальники, російські постачальники, постачальники з Республіки Білорусь та з так званого далекого зарубіжжя (Угорщина, Корея, Польща, Чехія).
Найбільший обсяг поставок припадає на українських постачальників. Це зумовлено меншими транспортно-заготівковими витратами та відсутністю витрат на оформлення митних процедур.
Для своєчасного та безперебійного забезпечення виробництва на заводі розроблений алгоритм вибору постачальників, який включає: аналіз ринку необхідної сировини, матеріалів та комплектуючих; вивчення та вибір альтернативних постачальників для ведення з ними переговорів про закупівлю; аналіз результатів переговорів з урахуванням вимог, які пред'являються до постачальників; вибір із списку можливих постачальників тих, із якими починають роботу по укладанню договорів. Основні труднощі реалізації цього алгоритму — дефіцит повноцінної статистичної інформації, необхідної для повного аналізу ситуації, яка складається у сфері постачання.
Важливо відмітити, що розрахунки з українськими постачальниками здійснюється заводами по факту постачання, а з російськими та іншими зарубіжними — на умовах передоплати. Ряд вироблених комплектуючих завод продає своїм постачальникам, які використовують їх у відповідному виробництві продукції. Цю продукцію завод знову закуповує для виробництва автомобілів. Іншими словами, між деякими постачальниками та заводами існують взаємозаліки по поставкам. Для скорочення витрат, пов'язаних із закупками, завод здійснював роботу по розміщенню виробництва ряду комплектуючих на місцевих підприємствах і навіть фінансував за рахунок власних засобів організації такого виробництва. Однак закуплені таким чином комплектуючі нерідко мали низьку якість та високу ціну. Крім того, поставки часто зривалися через нестабільну ситуацію в країні.
Щоб підняти якість випущених автомобілів, забезпечити ритмічність та надійність їх виробництва, заводом були підвищені вимоги до постачальників. Ці вимоги стосувались як жорсткого контролю ними якісних показників комплектуючих виробів та матеріалів, що постачаються, так і виконання умов та строків поставок. З тими, хто не зміг відповідати висунутим вимогам, довелося розійтися. Наприклад, замки запалювання, які постачались Луганським верстатобудівним заводом, тепер виробляються на Дмитрівському агрегатному заводі. Волинський завод "Металінвест" освоїв виробництво ступиць, які раніше постачалися Лозовським ковально-механічним заводом. Крім того, у зв'язку з модернізацією "Таврії" (більше 200 технологічних змін) була змінена і розширена номенклатура матеріалів та комплектуючих, що постачаються. Це обумовило необхідність нових постачальників.
Активно працює управління продажу та служба маркетингу заводу: постійно проводяться акції, які стимулюють ріст продажу автомобілів, розроблені системи знижок, введені дисконтні картки, надається цілий перелік додаткових послуг при купівлі автомобіля. Це можливо завдяки постійним дослідженням національного ринку автомобілів та пропозицій споживачів.
За даними досліджень, витрати на логістичні функції (розвантаження—навантаження, транспортування, складування та ін.) складають біля 40 % у сфері закупівель, 10 % — у виробничій сфері та 50 % — у сфері збуту. У зв'язку з цим заслуговує уваги ідея створення на підприємстві логістичної системи, яка об'єднує сферу постачання, виробництва та збуту. Така система має на увазі концентрацію взаємопов'язаних функцій по закупівлях, складуванню та перевозкам під єдиним керівництвом. На відміну від старих методів ізольованого управління логістична система повинна забезпечувати скоординоване управління вхідними, внутрішньовиробничими та вихідними матеріальними потоками підприємства.
Як відомо, зараз план реструктуризації передбачає значні зміни (скорочення штатів, зниження зарплатні та інші непопулярні заходи) для прискорення процесу передачі власності новому власникові, який напевне, стане компанія "Дженерал Моторс". За участю та підтримки корейського уряду цей крок забезпечить надійний захист постачальників "ДЕУ Моторс", стабільний потік матеріалів та комплектуючих для виробництва запланованої кількості автомобілів. Можна припустити, що у нового власника з'явиться можливість вкладення фінансових коштів для упровадження методів логістики та створення згаданої логістичної системи на підприємстві. Це може суттєво вплинути на організацію виробництва. Його гнучкість та адаптованість до змінних умов ринкового середовища, оптимізувати витрати на виконання логістичних операцій та підвищити конкурентноздатність підприємства в цілому.
Наведений досвід логістчного підходу заслуговує уваги та може бути використаний в організації туристської діяльності та забезпеченні туристів продуктами харчування, одягом, взуттям, а також сувенірами без перебоїв із мінімальними трудовими, матеріальними та фінансовими витратами.
1.6. Логістична система як складова менеджменту
Розділ 2. Система логістичних операцій з товарними та інформаційними потоками, надання послуг туристам
2.1. Поняття матеріального потоку та логістичної операції
Поняття "матеріальні потоки" є ключовим у логістиці
2.2. Інформаційні потоки в логістиці
2.3. Взаємозв'язок інформаційних потоків з матеріальними
2.4. Приклад логістичної оптимізації матеріального й інформаційного потоків у сфері обертання
2.5. Шість правил логістики
2.6. Надання послуг туристам в торговельно-логістичному процесі