Логістика - Банько В.Г. - 2.4. Приклад логістичної оптимізації матеріального й інформаційного потоків у сфері обертання

В основі процесу керування матеріальними потоками лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах.

Інформаційний потік — це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для керування і контролю за логістичними операціями.

Інформаційний потік відповідає матеріальному і може існувати у вигляді паперових і електронних документів.

У логістиці виділяють наступні види інформаційних потоків (Рис. 2.4.), що залежать:

• від виду систем, що пов'язуються потоком: горизонтальний та вертикальний;

• від місця проходження: зовнішній і внутрішній;

• від напрямку по відношенню до логістичної системи:' вхідний і вихідний.

Рис. 2.3. Класифікація логістичних операцій

2.3. Взаємозв'язок інформаційних потоків з матеріальними

Інформаційний потік може випереджати матеріальний, йти одночасно з ним чи після нього. При цьому інформаційний потік може бути спрямований як в одну сторону з матеріальним так і в протилежну.

Випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення. Випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку — це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу. Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні і якісні параметри матеріального потоку. Слідом за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу по кількості і якості, різноманітні претензії, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

• джерело виникнення;

• напрямок руху;

• швидкість передачі і прийому;

• інтенсивність потоку й ін.

Рис. 2.4. Види інформаційних потоків

Керувати інформаційним потоком можна наступним чином:

• змінюючи напрямки потоків;

• обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;

• обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла чи ділянки шляху.

Логістичні операції в магазині не обмежуються одержанням товарів від постачальників. Внутрішньо-магазинний торгово-логістичний процес також містить у собі численні логістичні операції, що супроводжуються виникненням і передачею інформації. Частка утвореної інформації, використовуваної усередині магазина складає приблизно 20%.

Таким чином, приблизно 2/3 загального обсягу інформації, яка обробляється в даному магазині, складає інформація, необхідна для керування і контролю за логістичними операціями. На виробничих підприємствах чи підприємствах оптової торгівлі частка логістичних інформаційних потоків ще значніша.

2.4. Приклад логістичної оптимізації матеріального й інформаційного потоків у сфері обертання

Сутність логістичного підходу до керування матеріальними потоками полягає в інтеграції окремих ділянок логістичного процесу в єдину систему, здатну швидко і економічно доставити необхідний товар у потрібне місце. Складність тут полягає в тім, що у рамках єдиної системи необхідно об'єднати різних власників, тобто суб'єктів з різними економічними інтересами.

Як приклад логістичного підходу до керування матеріальними потоками в сфері обертання розглянемо процес доведення цукрового піску від заводу-виробника до роздрібної мережі і складів туристського комплексу. На рис. 2.5 зображені три категорії учасників цього процесу: завод, оптова база, склади і роздрібна мережа туристського комплексу.

Рис. 2.5. Принципова схема руху цукру від заводу-виготовлювача до роздрібної мережі туристського комплексу

Логістична оптимізація матеріального потоку дозволяє знизити сукупні витрати на процес товароруху. Результат досягається за рахунок здійснення різноманітних заходів. Зупинимося тут лише на одному з них. Розглянемо, що необхідно зробити для зниження витрат при допомозі логістики за рахунок оптимізації упакування товару.

Традиційно при виробництві цукровий пісок завантажується в мішки ємністю 50 кг. Логістично не оптимізований матеріальний потік буде уявляти собою рух цукрового піску в мішках протягом усього логістичного ланцюга, аж до магазинів.

Логістична оптимізація процесу руху цукрового піску до роздрібної торгової мережі припускає наявність тісних партнерських відносин між всіма учасниками логістичного процесу, роботу на так званий загальний результат.

Уявимо ситуацію, коли всі три учасники знаходяться в руках одного власника і задамося питанням: "Де цей власник організував би розфасовку цукрового піску в пакети?"

Розфасовку в нашому прикладі можна здійснювати в чотирьох місцях:

• в приміщенні магазину для підготовки товару до продажу на робочому місці фасувальника, спеціально зайнятого розфасовкою цукру;

• за прилавком магазину на робочому місці продавця під час обслуговування чергового покупця;

• на оптовій базі в цеху фасовки;

• на заводі-виготовлювачі.

Відзначимо не доводячи, що найменш продуктивною, а отже найбільш дорогою, буде організація фасувальних робіт у магазині, особливо на робочому місці продавця. Значний ефект можна одержати, організувавши фасовку цукру на оптовій базі і постачаючи магазини фасованим цукром. Однак і тут, за винятком обмеженої кількості складів, не можна досить ефективно, використовувати потужну фасувальну техніку. Максимальний економічний ефект можна одержати, лише установивши високопродуктивне фасувальне устаткування на за-воді-виготовлювачі.

У зв'язку з цим, очевидно, що єдиний власник усіх зазначених учасників процесу товароруху організував би розфасовку цукрового піску на заводі-виготовлювачі. Однак, названі учасники, як правило, знаходяться в руках різних власників. Причому, якщо один учасник виграє від торгівлі фасованим цукром, для іншого організація фасовки — зайві витрати. Тому, для того, щоб цукровий пісок не проходив весь логістичний ланцюг у мішках, а розфасовувався на більш ранніх етапах товароруху, необхідно ретельно відрегулювати механізм економічних взаємин його учасників.

У результаті завезення до магазинів не розфасованого цукрового піску сукупність учасників процесу товароруху упускають частину можливого прибутку. Цього не станеться, якщо учасники товароруху зможуть об'єднатися і спільно вирішити наступні задачі:

• визначити розмір додаткового прибутку, одержуваної за рахунок організації фасувальних робіт на заводі-виготовлювачі, а також домовиться про порядок його справедливого розподілу між учасниками, тобто вирішити економічну задачу;

• вибрати технічні засоби для забезпечення процесу доведення фасованого цукру до торгових залів магазинів. Сюди входять: тара-обладнання, що буде заповнюватися одиницями фасовки на заводі, а потім, через склади доставлятиметься в магазини туристського комплексу; спеціальні види транспортних засобів для ефективного транспортування обраних видів тари-обладнання; засоби для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і т.д. Це комплекс технічних задач;

• домовитися про єдиний, взаємопов'язаний технологічний процес обробки матеріального потоку, починаючи від цеху фасовки заводу і кінчаючи торговою залою магазина. Це комплекс технологічних задач;

• вирішити математичними методами задачу оптимізації запасів на всіх ділянках руху цукрового піску; задачу визначення оптимальних розмірів партій, що поставляються, та ін. У цілому — це комплекс математичних задач.

Таким чином, логістичний підхід припускає необхідність вирішення задач в області техніки, технології, економіки і математики, тобто логістика представляється єдністю цих елементів.