Логістика - Банько В.Г. - 14.1. Технологія доставки картоплі з поля в магазини ОРО Ригаплодоовоч

14.1. Технологія доставки картоплі з поля в магазини ОРО Ригаплодоовоч

Оптово-роздрібне об'єднання Ригаплодоовоч має в наявності сучасні оптові плодоовочеві бази, що являють собою великі торгові підприємства, здатні приймати щодня значні партії картоплі і забезпечувати її збереження, переробку і реалізацію. Вони мають у своєму розпорядженні контейнерні картоплесховища, обладнані активною вентиляцією, централізовані цехи по товарній обробці продукції.

Змінюється система господарських взаємин підприємств торгівлі з постачальниками картоплі. Розвиваються прямі зв'язки роздрібних підприємств з фермерськими господарствами завдяки яким продукція доставляється з господарств безпосередньо в магазини, минаючи склади і бази, за схемою " поле магазин". У системі державної торгівлі переходять на приймання плодоовочевої продукції безпосередньо в фермерських господарствах. Цей спосіб закупівель є найбільш прийнятним, тому що забезпечує приймання продукції по якості і кількості на здавально-приймальних пунктах за схемою "поле — база". Торгуючі організації збільшують обсяги контейнерних перевезень картоплі й овочів з полів на плодоовочеві бази. Велике поширення одержало збереження картоплі й овочів у контейнерах в умовах активного вентилювання, у тарі з використанням поліетиленових плівок. У роздрібній торгівлі велике значення приділяється переходу плодоовочевих магазинів на самообслуговування, упровадженню тари-устаткування для перевезення і продажу фасованої картоплі, створенню на плодоовочевих базах експедицій по формуванню замовлень для магазинів.

Проаналізуємо досвід руху картоплі в ОРО Ригаплодоовоч з полів постачальників до споживачів. При дослідженні існуючої технології руху автором визначено тринадцять варіантів руху картоплі з полів постачальників до споживачів. Розглянемо іх по ланках: постачальник — оптова база—роздрібна торгова мережа.

На полі картопля завантажується в автомобілі і доставляється ними на оптову базу навалом чи у контейнерах на залізничну станцію, з наступним перевантаженням у залізничні вагони і транспортуванням на оптову базу.

Найбільш перспективним способом є доставка картоплі в контейнерах від картоплесортувального пункту автотранспортом.

При завантаженні в контейнери безпосередньо в полі (з-під комбайна) не забезпечується гарне збереження картоплі, що закладається на тривале збереження, тому що вона надходить на оптову базу непідсушена, з домішками грудок землі і каміння, у тому числі на 7— 9 % згнивша.

Картопля, що надходить автотранспортом навалом на оптові бази перевантажується при закладці на тривале збереження, що викликає механічні ушкодження бульб, збільшує кількість непродуктивних ручних операцій. При надходженні картоплі залізничним транспортом навалом важливе значення має спосіб розвантаження картоплі. В даний час на базі № 1 ОРО Ригаплодоовоч в основному застосовується ручний спосіб розвантаження картоплі. При розвантаженні вручну на тривале збереження надходить 37% некондиційної картоплі, де велику питому вагу займають механічні ушкодження бульб (19,5% ушкоджується в процесі ручного розвантаження). Збільшується при цьому також час розвантаження, що приводить до наднормативних простоїв вагонів.

На оптових базах ОРО Ригаплодоовоч картопля зберігається різними способами; у буртах, засіках, контейнерах. Донедавна збереження картоплі в контейнерах стримувалося обмеженою кількістю електронавантажувачів.

Для розвантаження картоплі, що прибула до бази навалом з великовантажного автотранспорту застосовується розвантажувальний комплекс ГУАР. Він являє собою механізм для підйому автотранспорту і установки його в похиле становище. Комплекс був перероблений для розвантаження картоплі, тому що спочатку він призначався для вивантаження зерна з автомобілів, що не мають перекидаючих пристроїв. В даний час такі механізми випускаються промисловістю серійно. Перевагою такого способу вивантаження картоплі є його велика продуктивність у порівнянні з ручним способом. Недоліком же є те, що картопля перед закладкою на тривале збереження перевантажується з автотранспорту через ГУАР в автосамосвали і потім закладається на тривале збереження. Таке перевантаження призводить до збільшення механічних ушкоджень бульб картоплі, що позначається на її якості.

Перед реалізацією картоплі в роздрібній торговій мережі на оптових базах здійснюється товарна її обробка, що полягає в перебиранні і фа-совці. Перебирання картоплі здійснюється вручну, на що витрачається значний обсяг ручної праці. Фасовка здійснюється на лінії ДРК-1000. Ця лінія має недостатню продуктивність — всього 1 т/годину і ряд конструктивних недоліків. Так, наприклад, контейнероперекидач при перекиданні навантаженого контейнера не тримає його жорстко і він, перевертаючи, часто ударяється під дією гравітаційних сил, що призводить до частих його поломок. З лотка контейнероперекидача картопля надходить у прийомний бункер перебіркової машини. Перебирання картоплі здійснюється вручну, що збільшує кількість обслуговуючого персоналу для товарної обробки і трудомісткість процесу. Для доставки картоплі в роздрібну торгову мережу використовують металеві шухляди і контейнери УКТ-2. У шухлядах картопля надходить як фасована, так і навалом, а в тарі-устаткуванні тільки фасована.

При русі картоплі з полів-постачальників до оптових і роздрібних торгових підприємств ОРО Ригаплодоовоч, нами враховані всі можливі варіанти її руху. По них складено тринадцять картосхем логістичного процесу руху картоплі з полів-постачальників до оптових і роздрібних торгових підприємств.

Для зручності проведення аналізу схеми зашифровані в такий спосіб: перша цифра — порядковий номер схеми від 1 до 13; друга цифра — спосіб транспортування (1 — навал автотранспортом; 2 — навал залізничними вагонами; 3 —- контейнери автотранспортом); третя цифра — товарна обробка картоплі і застосування транспортної тари (1 — навал—шухляди; 2 — фасовка—шухляди; 3 — фасовка—тара-устаткуваня). Логістичні карти по варіантах руху картоплі розроблялися на основі дослідження ОРО Ригаплодоовоч і зведені в табл. 14.1.

Таблиця 14.1

Транспортно-логістичні схеми руху картоплі, що застосовуються в ОРО Ригаплодоовоч і трудомісткість операцій по ним

Перші чотири карти-схеми (1.1.1, 2.1.1,3.1.1,4.1.1) розроблені по бур-томайданчику "Катлакалнс", що займає площу 2064 м2 і знаходиться за межами міста. На буртмайданчику переважно здійснюється збереження навальної картоплі в буртах, засіках, експериментальних буртах, є невелике сховище, де картопля зберігається в контейнерах. На буртмайданчику встановлений розвантажувальний комплекс ГУАР-30, що переустаткований для розвантаження картоплі місцевими фахівцями, оскільки був призначений раніше для зерно продуктів. Він дозволяє набагато прискорити розвантаження картоплі, що надходить з фермерських господарств.

Схеми 5.1.2 і 6.1.3 розроблені на основі даних бази №2 ОРО Ригаплодоовоч. Ця база здійснює контейнерне збереження картоплі. Там же встановлений розвантажувальний комплекс ГУАР-15, його продуктивність — 15 т/г. База № 2 здійснює також фасовку картоплі. Наступні схеми розроблені за даними бази № 1 ОРО Ригаплодоовоч, куди картопля постачається як автомобільним, так і залізничним транспортом. Збереженя картоплі на базі № 1 здійснюється контейнерним і закромним способами.

По розроблених картах-схемах визначена трудомісткість операцій логістичного процесу в люд./хвил. (люд./год.) і витрати, грн./т. Дані приведені в табл. 14.1.

За даними Паспорта плодоовочевого підприємства ОРО Ригаплодоовоч, середньомісячна заробітна платня одного працівника складає 159,26 грн. Зробивши розрахунок середньої заробітної платні на 1 годину (0,89 коп.), можна встановити витрату (грн./т) за кожною схемою (див. табл. 14.1).

З табл. 14.1 видно, що більш економічною є схема 13.1.0 (поле-магазин). Але оскільки ця схема застосовується лише в період збирання картоплі, вона не може бути вирішальною. З інших дванадцяти схем найбільш економічною є схема 8.3.3. Ця схема передбачає транспортування картоплі з полів в контейнерах автотранспортом, збереження, товарну обробку, фасовку і транспортування в роздрібну мережу в тарі-устаткуванні.

Найбільш трудомісткою є карта-схема 9.2.2, що передбачає транспортування картоплі залізничним транспортом і розвантаження вагона вручну за допомогою лопат. Схема 9.2.2 передбачає також транспортування фасованої картоплі в роздрібну мережу в шухлядах.

Розглянемо схему 12.2.3, у якій картопля доставляється на базу теж залізничним транспортом, де розвантажується розвантажувачем МВ-8 і транспортується в роздрібну мережу в тарі-устаткуванні. Зазначена схема на 25 % економніша схеми 9.2.2, що складає 1,29 грн. на 1т нетто картоплі. З цього можна зробити висновок, що застосування контейнерів для механізації навантажувально-розвантажувальних робіт і тари-устаткування економічно вигідно.

Повний облік поточних витрат і питомих капітальних вкладень по всім основним елементам приведених витрат дозволив визначити найбільш ефективні логістичні схеми, дані по яким зведені в табл. 14.2. За базову прийнята схема 1.1.1, що передбачає транспортування картоплі з полів автотранспортом, збереженя на оптовій базі в засіках, ручне перебирання і доставку в роздрібну торгову мережу автотранспортом у шухлядах. Загальні приведені витрати за цією схемою складали 86,62 грн. на 1 т нетто картоплі. Найбільш економічна при узагальненні всіх елементів витрат схема 3.1.3 витрати за цією схемою склали 5,53 грн. на 1 т нетто картоплі. Схема 13.1 передбачає рух картоплі з полів в магазини, минаючи оптову базу.

При порівнянні схеми 1.1.1 з іншими схемами найбільш економічною буде схема 3.1.1. Витрати по ній майже в 2,3 рази менші схеми 1.1.1. Невеликі витрати за схемою 3.1.1 пояснюється тим, що тут отримані мінімальні витрати на тару й упакуваня, що складають 0,18 грн./т.

Таблиця 14.2

Результати розрахунків приведених витрат по логістичним схемам руху картоплі в ОРО Ригаплодоовоч, грн./т (нетто)

При визначенні трудових витрат за схемою 3.1.1 трудомісткість склала 285,38 люд.-хв., чи 4,76 люд.-год. Дослідженнями встановлено, що за цією схемою застосовується значна кількість ручної непродуктивної праці, що не дозволяє вважати її раціональною. По схемам 2.1.1 і 4.1.1 також застосовується велика кількість ручної непродуктивної праці, що пов'язано з недостатньою механізацією трудомістких операцій.

Проаналізуємо варіанти руху картоплі в контейнерах з фасовкою продукції, де більш високий рівень механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

Найбільш ефективною буде схема 8.3.3. По ній передбачена доставка картоплі на оптову базу і її збереження в контейнерах, наступна фасовка і транспортування картоплі в тарі-устаткуванні в роздрібну торгову мережу. Загальні приведені витрати за схемою 8.3.3 склали 64,96 грн./т (у порівнянні зі схемою 1.1.1 це дешевше на 21,66 грн. на 1 т нетто картоплі). У схемі 8.3.3 спостерігається найменша кількість ручної праці і найвищий ступінь механізації навантажувально-розвантажувальних робіт.

Заслуговує на увагу схема 7.3.2, що відрізняється від схеми 8.3.3 транспортною тарою. Тут застосовуються шухляди, у які укладається фасована картопля. Схема 7.3.2 дорожче схеми 8.3.3 на 1,06 грн./т і дешевше базової схеми 1.1.1 на 20,6 грн./т.

Було також розроблено чотири варіанти руху картоплі на оптову базу ОРО Ригаплодоовоч залізничним транспортом. Це схеми 9.2.2, 10.2.2, 11.2.3, 12.2.3. Найбільш економічна з них схема 12.2.3, що передбачає розвантаження вагонів за допомогою розвантажувача МВ-8, збереження картоплі в контейнерах, фасовку і доставку її в роздрібну торговельну мережу в тарі-устаткуванні. Загальні приведені витрати за схемою 12.2.3 склали 72,93 грн. Якщо порівняти з іншими трьома схемами, то витрати за схемою 12.2.3 будуть меншими на 1,99 грн., ніж у схемі 9.2.2, на 1,55 грн., ніж у схемі 10.2.2 і на 0,45 грн. нижче, ніж у схемі 11.2.3. Зазначені схеми пройшли апробацію і прийняті до впровадження в практику.