Індустрія подорожей буде успішно розвиватися в майбутньому. Через 25 або 50 років люди з задоволенням їздитимуть в нові туристичні центри. Інформаційні продукти споживачі отримуватимуть у режимі он-лайн. Якщо вони захочуть купити подорож (інформаційний продукт на момент купівлі), то всю потрібну інформацію та операції одержуватимуть і здійснюватимуть тільки через Інтернет (оскільки тут більше інформаційних можливостей, ніж у найкращій турфірмі). Отже, традиційну одноканальну схему купівлі авіаквитка або туру замінять на багатоканальну модель розподілу. З'ясуємо, у чому полягає їх відмінність. Одноканальна схема передбачає зв'язок авіакомпанії (або турфірми) зі споживачем лише через центр бронювання (замовлення) за телефоном або за допомогою агента, який спілкується з клієнтом особисто або за телефоном, а авіакомпанії надає замовлення телефоном. Потім відбувається комп'ютерна обробка отриманого замовлення в авіакомпанії (або турфірмі). За умови використання багатоканальної моделі розподілу споживач може безпосередньо зв'язуватися з авіакомпанією (турфірмою) з метою замовлення авіаквитка (туру) через: а) Інтернет; б) персональний комп'ютер; в) інтерактивне телебачення; г) мобільний телефон; д) мережеві приставки. Такі самі канали клієнт може застосувати, щоб зробити замовлення через агента. Але за багатоканальної системи розподілу замовлення споживача одразу надходить до комп'ютерної системи авіакомпанії (турфірми), де воно обробляється в автоматичному режимі.
Купити подорож в інформаційну еру можна також за допомогою смарт-карти. Це кредитна картка з мікросхемою, яка дає змогу запам'ятовувати значно більше даних про її власника та гарантувати ліпшу безпеку, ніж магнітні стрічки більшості кредитних карток. Мікросхема не тільки має великий обсяг пам'яті, але й розподіляє дані, що належить до різних сфер застосування за різними ділянками пам'яті.
Ділова рада СТО вважає, що смарт-картки відіграватимуть провідну роль у міжнародному туризмі вже в недалекому майбутньому. Наприклад, компанія "Мастер Кард", що займається обслуговуванням смарт-карток, нині оцінює загальний обсяг світових витрат на подорожі та розваги у понад 110 млрд дол. США. За даними компанії, витрати, здійснені за допомогою смарт-карток у 2010 р., перевищать загальний обсяг готівкових витрат та стануть найбільшим сегментом витрат (понад 2 трлн дол. США). На сьогодні розрахунки за такими картками запроваджують багато туристичних і транспортних організацій. Так, авіакомпанії "Люфтгаиза" та "Амерікан ейрлайнз" дають змогу постійним клієнтам реєструватися на рейси за смарт-картками. Готельна мережа "Хілтон" у партнерстві з "Амерікан Експрес" запровадили для туристів систему самообслуговування за смарт-картками під час реєстрації в готелях. Передбачається, що в майбутньому така картка виконуватиме функції ідентифікації особи, проїзного документа та оплати послуг. Стосовно туристичних послуг, це означає можливість використання смарт-картки замість усіх документів, потрібних нині, у процесах:
- бронювання місць у готелях і транспортних квитків;
- трансферу до/з аеропорту;
- проходження всіх формальностей в аеропортах;
- реєстрації в місці прибуття (замість паспорта);
- оренди авто;
- реєстрації в готелі;
- повернення фірмі та складання відповідних звітів та розрахунків.
Недарма власники курортів, такі як компанія "Клаб Мед" (Франція), почали застосовувати електронні системи оплати на зразок смарт-картки в своїх закладах, у результаті чого відпочиваючим не потрібно мати при собі готівку. Такий досвід готові перейняти в інших регіонах, наприклад, на острові Джерсі (Велика Британія). Переваги картки щодо готівки очевидні. Нині працівники банків та інших фінансових установ намагаються створити єдині стандарти, що дадуть змогу користувачам переказувати гроші на смарт-картки за допомогою телефонів. Передбачають, що через декілька років телефони та ПК матимуть пристрої для оплати послуг смарт-карток. Єдина проблема полягає в тому, що чим більше турист залежить від картки під час організації міжнародної поїздки, тим складніші результати має ситуація, коли картка дає збій.
Одна з цікавих і проблемних сфер застосування інформаційних технологій у туризмі майбутнього - віртуальний туризм. Це різновид комп'ютерних онлайнових ігор, які нині, за деякими оцінками, використовують майже 300 млн осіб, а доходи становлять декілька мільярдів доларів. Один з онлайнових "світів", поширений останнім часом, - так зване "Інше життя" (англ. "Second Life"). У такому світі діє віртуальна, причому абсолютно легальна, економіка. "Інше життя" не є грою в прямому значенні, це симулятор (замінник) реального життя, яким захоплюються нині 7 млн осіб. У ньому немає цілей і завдань, встановлених "творцями" електронного світу. Учасники вільно керують своїми віртуальними персонажами в тривимірному просторі, подорожують, знайомляться, спілкуються з іншими мешканцями віртуального всесвіту. В "Іншому житті" є власна валюта - ліндени, яку можна обміняти на справжні гроші та навпаки. Гравцям доступна величезна кількість магазинів, готелів, турагенцій, барів, клубів на будь-який смак. Геймери можуть створювати нові ігрові предмети для продажу: від нової зовнішності до острова з готелями та пляжами. Кожен день в "Іншому житті" продають товарів та послуг, у тому числі туристичних, на загальну суму понад 400 тис. дол. США. Тільки в січні 2007 р. гравці "Іншого життя" витратили майже 5 млн дол. США. У такому віртуальному світі є матеріальна вигода, отже, з'явились свої бізнесмени. Широко відома історія першого мільйонера "Іншого життя" Ліпні Чанг (Anshe Chang), яка заробила власний перший мільйон реальних доходів від продажу віртуальної нерухомості. Успіх перших бізнесменів віртуального всесвіту разом із популярністю гри, що зростає, привели до того, що на неї звернули увагу багато компаній. Наприклад, відомі "Майкрософт" і "Сан Майкросістемз" планують інвестувати 10 млн дол. США у проекти, пов'язані з віртуальними онлайновими світами, значно розширивши свою діяльність в онлайновому світі "Іншого життя". Вже на сьогодні в ньому функціонують майже 100 відомих торгових марок, зокрема, таких компаній, як "Тойота" (продає віртуальну версію фургона "Сізон"), "Аді-дас", "Рібок" (реалізовують віртуальні кросівки), "Райтерз" (відкрила віртуальне бюро новин та висвітлює події гри на своєму інтернет-сайті), "Бі-бі-сі" (радіостанція орендувала віртуальний острів, який використовуватиметься для проведення віртуальних концертів), а також "Дженерал моторе", "Найк" та ін. Є тут і банки, серед яких американський "Велс Фарго", європейські "ABN Амро", "ING Дайракт", "BNP Парібас" тощо), а один віртуальний банк вже встиг збанкрутувати. Українських компаній в "Іншому житті" поки що немає.
"Інше життя" надає значні можливості для віртуального туризму. Наприклад, в онлайновому варіанті відтворені паризький Лувр, Дрезденська картинна галерея, інші музеї США та Західної Європи, багато столиць і великих міст світу. При цьому віртуальна подорож дає змогу детально ознайомитися з витворами мистецтва, що зберігаються у світових музеях, їх будівлями а усіма деталями (наприклад, американський музей "Олд Мастера Пікчер Галері" відображено з неймовірною правдоподібністю - окрім 750 витворів мистецтва, можна побачити ліплення на стелі і навіть кошики для сміття), що, звісно, навряд чи можна порівняти з враженями від віртуальних кросівок. Отже, віртуальні подорожі, готелі, музеї, острови тощо вже мають свою вартість та цінителів, обсяги та чисельність яких зростатимуть, що є одним із прикладів новітніх підходів застосування інформаційних технологій у туризмі майбутнього.
Таким чином, організації, що займаються логістикою та маркетингом туристичних напрямків, у тому числі в Україні, мають всі підстави, аби вигідно використати переваги інформаційної ери. Наприклад, уявимо майбутнє, коли не потрібно буде друкувати дорогу рекламну літературу. Замість цього необхідна лише одна електронна копія, щоб через Інтернет повідомити всіх туристів світу. Або у зв'язку з такою самою причиною не потрібно буде створювати туристичні представництва за кордоном. Замість цього, аби надавати послуги у всьому світі, необхідна лише одна централізована організація, яка працюватиме в режимі он-лайн. Інформаційна ера змінює стиль життя, стандарти туризму, логістичні та маркетингові підходи в туризмі.
10.1. Логістика фінансово-банківських послуг
10.2. Грошові потоки в туризмі
10.3. Управління фінансовими потоками туристичних фірм
10.4. Логістика фінансового планування та прогнозування туристичної діяльності
Розділ 11. ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА В ТУРИЗМІ
11.1. Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів у туризмі
11.2. Вибір виду транспорту та компанії-перевізника в логістиці туризму
11.3. Логістика повітряного транспорту в туризмі
11.4. Логістика автомобільних перевезень у туризмі