Логістика туризму - Смирнов І.Г. - 11.3. Логістика повітряного транспорту в туризмі

За даними світової статистики, темпи зростання популярності авіатранспорту є найбільшими серед усіх видів туристичного транспорту, що зумовлено розширенням географії подорожей та стійкою тенденцією до скорочення термінів подорожей на користь їх частоти (тобто збільшення популярності короткотермінових турів на далекі відстані). Це приводить до того, що особливого значення в туристичному бізнесі набувають авіаційні перевезення. Незважаючи на трагічні події 11 вересня 2001 р., літаки нині залишаються найпопулярнішим видом транспорту у світі. Те саме можна сказати і про авіаперевезення в туризмі, що пояснюється такими причинами: 1) авіатранспорт - найбільш швидкий і зручний вид на далекі відстані; 2) він забезпечує високий рівень сервісу; 3) авіакомпанії передбачають низку стимулів для туристичних фірм, зокрема, через міжнародні мережі бронювання та резервування місць виплачують комісійні за кожне заброньоване місце.

Повітряний транспорт - одна з найдинамічнішим галузей світового господарства, яка з кожним роком посідає міцніші позиції у світовій транспортній системі. На сьогодні у світі нараховують понад 1300 авіакомпаній. У середньому за рік авіатранспорт перевозить 1,5 млрд осіб. Міжнародні авіаперевезення забезпечують понад 470 перевізників, із них 250 здійснюють регулярні міжнародні рейси. Обслуговують міжнародні авіаперевезення більш ніж 1 тис. аеропортів, з них 650 - регулярні міжнародні рейси. До найзначніших авіакомпаній світу за кількістю перевезень пасажирів належать американські "Дельта ейрлайнз", "Пен Амерікен", "Юнайтед", французька "Ейр Франс", німецька "Люфтганза", британська "Брітіш ейрвейз".

В Україні нині діють 92 авіакомпанії різних форм власності, з них 50 - державні. Є також приватні, закриті та відкриті акціонерні компанії, які, залежно від фінансових можливостей, мають більший або менший парк повітряних суден. В експлуатації перебуває 27 типів цивільних літаків. За останні 10 років українську цивільну авіацію поповнили транспортні та пасажирські літаки Ан-124, Іл-76, Ан-74, Ан-32, а також західні "Боінг-734", "Фалкон-ДА-50". Введення в експлуатацію сертифікованої західної техніки дало змогу льотному й інженерно-технічному складу освоїти нові технології, забезпечити вищий рівень сервісу пасажирам. Однак практично вся західна техніка перебуває в операційному лізингу, тобто її орендують без викупу, і у зв'язку з цим вона ніколи не належатиме державі чи громадянам України. Керує цивільною авіацією Державна авіаційна адміністрація України - Укравіація, що входить до складу Міністерства транспорту та зв'язку України. Діючих аеропортів в Україні нині нараховують 43, із них 17 мають статус міжнародних, регулярні міжнародні рейси здійснюють із 15 аеропортів. На сьогодні укладено 62 міждержавні двосторонні угоди про повітряні сполучення. Міжнародні рейси в 36 країн світу здійснюють 10 українських авіакомпаній, з яких лідерами є "Авіалінії України" (здійснює рейси у 21 країну), "Міжнародні авіалінії України" (9 країн), "Аеросвіт" (8), "Дніпроавіа" (6), "Крим" (5). Найбільш дальні рейси: Київ - Торонто, Київ - Нью-Йорк, Київ - Пекін. В Україні регулярні польоти здійснюють повітряні судна 51 іноземної авіакомпанії, більше половини з них - із країн СНД. До найпопулярніших маршрутів належать: Москва - Київ (22 рейси на тиждень, російські авіакомпанії "Трансаеро" та "Аерофлот"), Москва - Сімферополь (21 рейс на тиждень, російські авіакомпанії "Внуковські авіалінії" та "Аерофлот"), Париж - Київ (14 рейсів, авіакомпанія "Ейр Франс"), Амстердам - Київ (11 рейсів, авіакомпанія KLM), Франкфурт - Київ (7 рейсів, авіакомпанія "Люфтганза"), Відень - Київ (щоденно, авіакомпанія "Австрійські авіалінії"), Лондон - Київ (5 рейсів, компанія "Британські авіалінії").

Найбільшими аеропортами за кількістю відправлень пасажирів є Бориспіль (40 %), Сімферополь (20), Одеса (15), Київ - Жуляни (8) та Львів (5 % ). Найбільше вантажів перевозять із аеропортів Сімферополя, Луганська та Запоріжжя. Розвиток авіатранспорту України пов'язаний з будівництвом нової злітної смуги у Борисполі, що дало можливість приймати всі види літаків, які є в світі (2001 p.), з реконструкцією аеропорту "Київ" та деяких інших аеропортів. Вирішено питання про виділення кредиту ЄБРР на модернізацію системи управління повітряним транспортом України.

У системі міжнародного повітряного транспорту, крім міжнародних перевізників та аеропортів, значну роль відіграють держави, котрі пов'язані міжнародними авіалініями та забезпечують ці зв'язки, а також міжнародні організації в галузі повітряного транспорту, мета діяльності яких полягає у забезпеченні його ефективного функціонування та безпеки. Повітряний транспорт має три способи регулювання:

1) національне (шляхом ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах);

2) міждержавне (коли регулярні авіамаршрути мають підставою угоди між урядами країн);

3) міжнародне (тарифи на регулярні авіарейси встановлюють (для членів авіаліній) на основі взаємних договорів між авіакомпаніями - учасниками за посередництвом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (LATA) або третьої особи).

Один із видів міжнародного регулювання авіаперевезень - створення пулів, що об'єднують авіакомпанії, які діють на певних міжнародних маршрутах. Оскільки повітряний транспорт займає міцні позиції у світовій транспортній системі, виникла потреба у його загальносвітовій координації та регулюванні. Цим займаються міжнародні авіаційні організації ІСАО та LATA. ІСАО - Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization), котра об'єднує 183 держави світу. LATA - Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Air of Transport Association), що об'єднує міжнародні авіакомпанії (створена у 1919 p.). Головна функція ІАТА - упорядкування міжнародних комерційних авіасполучень, запровадження єдиних правил і процедур, узгодження тарифів на міжнародні пасажирські авіаперевезення. Туристичні агенції беруть участь в ІАТА через ü' спеціальне відділення - Міжнародну мережу агентів авіакомпаній (International Travel Agents Network - ITAN), а також міжнародні організації цивільних аеропортів.

Логістика авіаперевезень у туризмі потребує максимального узгодження логістичної стратегії й тактики турфірм та авіакомпаній. Логістична концепція управління авіаційними перевезеннями туристів передбачає, насамперед, системний підхід до організації переміщення пасажирів та вантажів. До логістичної схеми взаємодії авіакомпанії належать: блок організаційного та правового забезпечення (ІСАО, LATA, органи державного регулювання), блок виробничого забезпечення (аеропорти, підприємства авіатехнічного сервісу, інші авіакомпанії), блок забезпечення сервісу (митниця, транспортні підприємства, страхові організації, банки) і блок забезпечення збуту авіатранспортної продукції (автоматизовані системи продажу та бронювання квитків, власна мережа продажу, продаж через туристичні фірми). Тобто логістичне співробітництво турфірм та авіакомпаній передбачає як спільну координацію авіаперевезень туристів, такі співпрацю у реалізації квитків (туристам та іншим особам). Останній напрям досить детально висвітлено у фаховій літературі з туристичного менеджменту, зокрема, визначать такі форми взаємодії турфірм та авіакомпаній:

1) бронювання місць і викуп авіаквитків через агенції авіакомпаній;

2) бронювання місць та викуп авіаквитків через системи бронювання;

3) договір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях;

4) агентська угода, тобто робота в ролі агенції з продажу авіаквитків для своїх туристів (або так звана робота зі "стоками");

5) організація чартерних авіарейсів для перевезень туристів.

Стосовно логістичної системи туристичних авіаперевезень, то вона охоплює такі три ланки, як передпольотне, польотне та післяпольотне обслуговування. Сутність передпольотного обслуговування туристів полягає, насамперед, у наданні достатньої та різної інформації про можливості певної авіакомпанії, тобто туриста (або турфірму) інформують про регулярність авіарейсів з напрямків, що його цікавлять, наявність певних типів літаків в авіапарку компаній, пільги та знижка під час купівлі квитків, про послуги, які надають на борту відповідно до класу бронювання тощо. Тобто перший блок ланки передпольотного обслуговування спрямований на те, щоб потенційний пасажир став клієнтом певної авіакомпанії. Важливе місце при цьому займає технологія продажу авіаперевезення, яку потрібно виконувати оперативно й чітко. У процесі продажу відбувається узгодження маршруту, тобто вибір найзручніших для туриста сумісних рейсів, що можуть здійснювати інші авіакомпанії, визначають клас обслуговування, аеропорт, дату та час відбуття й прибуття. Після оплати договір між пасажиром і перевізником закріплюють квитком на перевезення. Так клієнт стає пасажиром і його включають у логістичний ланцюг пасажиропотоку. У другій частині передпольотного обслуговування передбачено прибуття туриста та його обслуговування в аеропорту відправлення. На цьому етапі слід чітко організувати управління пасажиропотоком на шляху руху до аеропорту, під час реєстрації авіаквитків в аеропорту, а також проходження пасажирами прикордонного, митного, карантинного й інших передпольотних видів контролю та формальностей. Польотне обслуговування - прибуття клієнтів до аеропортів призначення із забезпеченням безпеки польоту, необхідного комфорту та сервісу під час подорожі. Післяпольотне обслуговування полягає в забезпеченні комфорту в аеропорту прибуття, а також наданні додаткових послуг авіакомпанією, наприклад, бронювання місць у готелі, замовлення таксі тощо.

Отже, для досягнення максимального ефекту системи загалом усі три ланки мають функціонувати узгоджено в межах єдиного логістичного ланцюга пасажирських перевезень, що, у свою чергу, потребує узгоджених дій усіх учасників логістичної системи. Більшість ділянок логістичної системи пасажирських авіаперевезень є, за сутністю, закладами сервісу, де послуги безпосередньо пов'язані з пасажиром. Тому критерієм оцінювання рівня взаємодії всіх ланок логістичного ланцюга з обслуговування пасажиропотоку має стати надання послуг за допомогою найефективнішого способу з погляду витрат і забезпечення вимог пасажирів. Для оцінювання якості послуг доцільно використати порівняння очікувань покупця із фактично наданими авіапослугами за такими параметрами, як надійність, безпечність, регулярність, гнучкість тарифів, відповідальність, зручність, ввічливість, борт-їжа, комунікабельність і знання іноземних мов, інформативність, додаткові послуги. Такі показники якості авіасервісу найчастіше трапляються в опитуваннях пасажирів, що здійснюють різні авіакомпанії, аби з'ясувати рівень сервісу. Мета функціонування логістичної системи обслуговування пасажиропотоку полягає в організації управління таким чином, щоб звести до мінімуму відмінності між очікуваним і фактичним рівнями якості послуг.

Нині широке проникнення логістики в сферу перевезень повітряним транспортом можливе завдяки комп'ютеризації обробки і наданню даних та автоматизації зв'язку. В цій галузі провідну роль відіграють глобальні автоматизовані системи збуту (ГАСЗ) авіатранспортної продукції, наприклад, системи "Габріель", "Амадеус", "Галілео", "Сирена-2000". На сьогодні основна діяльність цих систем спрямована на включення до контрольованої ними сфери всього комплексу пов'язаних із повітряним транспортом послуг, включаючи продаж місць у готелях, прокат автомобілів, круїзи та інші туристичні подорожі, поїздки на інших видах транспорту, тобто автоматизація всіх функцій туристичних агенцій та авіакомпаній. З метою електронного продажу авіаперевезень частіше використовують міжнародну комп'ютерну мережу Інтернет. Ще одним чинником, який сприяє застосуванню логістичних методів на повітряному транспорті, є глобалізація світового ринку авіаперевезень. У середині 80-х років XX ст. цей ринок поділяли провідні авіакомпанії світу. Щоб проникнути на нові ринки, авіакомпанії об'єднуються в альянси. Таким чином вони мають змогу збільшити обсяги виробництва ("економія масштабу"), замовляти великі партії устаткування та матеріали за низькими цінами, а також спільно замовляти літаки, польоти під спільним кодом, використовувати єдині бланки авіаквитків тощо, з'являється можливість стандартизації та раціоналізації устаткування, скорочення допоміжних служб. Прикладом міжнародного авіальянсу є об'єднання "Єдиний світ", до складу якого входять вісім авіакомпаній, а саме "Аер Лінгус" (Ірландія), "Амерікен ейрлайнз" (США), "Брітіш ейрвейз" (Велика Британя), "Кезевей Пасіфік" (США), "Фінейр" (Фінляндія), "Іберія" (Іспанія), "Пен Чілі" (Чілі), "Квантас" (Австралія).