До основних методів, які широко використовуються при вирішенні логістичних завдань відносять:
o методи системного аналізу;
o методи теорії дослідження операцій;
o кібернетичний підхід;
o прогностика.
Відповідно до специфіки завдань, які вирішуються в рамках логістичної діяльності відрізняється і набір методів. Так, зокрема:
o завдання оптимізації запасів, в залежності від рівня логістичної системи (система руху готової продукції чи система руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих) вирішується з допомогою симплекс-методу або методів динамічного програмування;
o завдання оптимізації часу руху матеріальних та інформаційних потоків логістичної системи вирішують з допомогою транспортної задачі в її класичному вигляді, моделі призначень, моделі вибору найкоротшого шляху та інших методів транспортного типу;
o завдання про формування оптимальної виробничої програми вирішують з допомогою методів математичного програмування.
Широке використання в логістиці мають різні методи моделювання, тобто дослідження логістичних систем і процесів шляхом побудови та вивчення їхніх моделей. При цьому під логістичною моделлю розуміють будь-який образ (абстрактний чи матеріальний) логістичного процесу або логістичної системи, який використовується в якості їх замінника.
Застосування цих методів дозволяє прогнозувати матеріальні потоки, створювати інтегровані системи управління і контролю за їх рухом, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізовувати запаси і вирішувати ряд інших питань.
Більшість рішень в логістиці приймається інтуїтивно на основі набутого досвіду та кваліфікації. Узагальнення багаторічного досвіду в спеціальних автоматизованих системах дозволяє навіть малодосвідченому працівнику приймати швидкі та ефективні рішення. Такі автоматизовані системи носять назву експертних систем і дозволяють готувати кваліфікованих спеціалістів за короткий проміжок часу, використовувати досвід висококласних спеціалістів при небезпечних, непрестижних та рутинних роботах, а також, в певній мірі, сприяють збереженню комерційної таємниці фірми, оскільки при звільненні працівника його "знання" залишаються в межах фірми.
4. Основні показники логістики
Об'єктом управління та дослідження в логістиці є матеріальні та пов'язані з ними інші потоки. Всі операції, які здійснюються в логістичній системі так чи інакше пов'язані із матеріальним потоком. Тому, при дослідженні проблем логістики оперують, в основному, показниками, які характеризують матеріальні потоки.
Основними показниками, які застосовують для характеристики стану логістики є:
1. Середній запас на складі:
де Зср, - середній запас за перший період; 3" - запас на початок першого періоду; Зк - запас на кінець першого періоду.
Середній запас за декілька періодів визначається як середня арифметична із середніх запасів за кожен із періодів:
де п - кількість періодів.
2. Параметри товарообігу - визначається за допомогою двох показників:
Швидкість товарообігу:
де О - товарообіг за період; 3^ - середній товарний запас за період. Час обігу товарів:
де / - число днів в періоді.
3. Готовність до поставки вимірюється трьома методами* 3.1.
де Чю - число виконаних замовлень; ЧЗІІ - число замовлень, що надійшли. 3.2.
де т - фактичний об'єм поставок в кількісному виразі; М - об'єм замовлення, що надійшло в кількісному виразі. 3.3.
де Вф - вартість фактично реалізованого товару; В, - сумарна вартість замовленого товару. 4. Доля запасів в обігу:
5. Затрати на пов'язаний капітал:
де *зб - період часу, протягом якого зберігається запас; К - процентна ставка на капітал.
6. Характеристика дисципліни поставок - містить інформацію щодо наявності в окремій партії дефектного товару, відсутність повного комплекту замовлених товарів, наявність зайвого товару, запізнення, поставка із випередженням графіка поставок.
7. Затрати на логістику, які припадають на одиницю товарообігу:
де СЛ - затрати на логістику за період; О - товарообіг за період.
8. Характеристика роботи складу - показники даної групи характеризують інтенсивність роботи складу (вантажообіг, вантажопе-реробка, нерівномірність завантаження складу, сумарна робота складу) та ефективність використання складських площ (вмістимість складу,
коефіцієнт використання площі складу, вантажонапруженість складу, число крадіжок і псування товарів по вині працівників складу, витрати складів і собівартість зберігання вантажів).
Значення наведені показники мають лише тоді, коли вони сприяють визначенню ефективності функціонування логістичних систем. У загальному вираженні критерієм оптимальності логістичних процесів виступає прибуток підприємства. Прибуток дає кількісну оцінку діяльності підприємства, але на рівень прибутку впливають і інші чинники виробничої, господарської, фінансової діяльності підприємства, і виділити вклад логістики в загальну суму прибутку дуже складно. Тому в якості критерію оптимальності можливе застосування показника мінімуму приведених сукупних витрат
Ефективність руху товару, шо здійснюється по відповідному каналу, може бути визначена за формулою:
де Я - норма прибутку процесу руху товару; В - виручка від реалізації підприємства; Стд - витрати на рух товару.
Можливими напрямами діяльності для забезпечення високої ефективності руху товару слід вважати: інтеграцію складування; транспортування і системи створення запасів в єдиний механізм; економічне забезпечення постачання, виробництва і збуту; визначення найбільш економічних розмірів відвантажень; вибір способів перевезень і видів транспорту; вироблення оптимальних схем складування і тактики заповнення запасів.
Розділ 5. Методика закупок та розміщення замовлень
1. Сутність та завдання закупівельної діяльності
2. Організація системи постачання матеріальних ресурсів
3. Логістичний цикл замовлення
4. Особливості вибору постачальника
5. Система доставки "точно-вчасно" в закупівельній логістиці
Розділ 6. Виробнича логістика
1. Логістична концепція організації виробництва
2. Мета, завдання та функції виробничої логістики