До основних методів, які широко використовуються при вирішенні логістичних завдань відносять:
o методи системного аналізу;
o методи теорії дослідження операцій;
o кібернетичний підхід;
o прогностика.
Відповідно до специфіки завдань, які вирішуються в рамках логістичної діяльності відрізняється і набір методів. Так, зокрема:
o завдання оптимізації запасів, в залежності від рівня логістичної системи (система руху готової продукції чи система руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих) вирішується з допомогою симплекс-методу або методів динамічного програмування;
o завдання оптимізації часу руху матеріальних та інформаційних потоків логістичної системи вирішують з допомогою транспортної задачі в її класичному вигляді, моделі призначень, моделі вибору найкоротшого шляху та інших методів транспортного типу;
o завдання про формування оптимальної виробничої програми вирішують з допомогою методів математичного програмування.
Широке використання в логістиці мають різні методи моделювання, тобто дослідження логістичних систем і процесів шляхом побудови та вивчення їхніх моделей. При цьому під логістичною моделлю розуміють будь-який образ (абстрактний чи матеріальний) логістичного процесу або логістичної системи, який використовується в якості їх замінника.
Застосування цих методів дозволяє прогнозувати матеріальні потоки, створювати інтегровані системи управління і контролю за їх рухом, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізовувати запаси і вирішувати ряд інших питань.
Більшість рішень в логістиці приймається інтуїтивно на основі набутого досвіду та кваліфікації. Узагальнення багаторічного досвіду в спеціальних автоматизованих системах дозволяє навіть малодосвідченому працівнику приймати швидкі та ефективні рішення. Такі автоматизовані системи носять назву експертних систем і дозволяють готувати кваліфікованих спеціалістів за короткий проміжок часу, використовувати досвід висококласних спеціалістів при небезпечних, непрестижних та рутинних роботах, а також, в певній мірі, сприяють збереженню комерційної таємниці фірми, оскільки при звільненні працівника його "знання" залишаються в межах фірми.
4. Основні показники логістики
Об'єктом управління та дослідження в логістиці є матеріальні та пов'язані з ними інші потоки. Всі операції, які здійснюються в логістичній системі так чи інакше пов'язані із матеріальним потоком. Тому, при дослідженні проблем логістики оперують, в основному, показниками, які характеризують матеріальні потоки.
Основними показниками, які застосовують для характеристики стану логістики є:
1. Середній запас на складі:
де Зср, - середній запас за перший період; 3" - запас на початок першого періоду; Зк - запас на кінець першого періоду.
Середній запас за декілька періодів визначається як середня арифметична із середніх запасів за кожен із періодів:
де п - кількість періодів.
2. Параметри товарообігу - визначається за допомогою двох показників:
Швидкість товарообігу:
де О - товарообіг за період; 3^ - середній товарний запас за період. Час обігу товарів:
де / - число днів в періоді.
3. Готовність до поставки вимірюється трьома методами* 3.1.
де Чю - число виконаних замовлень; ЧЗІІ - число замовлень, що надійшли. 3.2.
де т - фактичний об'єм поставок в кількісному виразі; М - об'єм замовлення, що надійшло в кількісному виразі. 3.3.
де Вф - вартість фактично реалізованого товару; В, - сумарна вартість замовленого товару. 4. Доля запасів в обігу:
5. Затрати на пов'язаний капітал:
де *зб - період часу, протягом якого зберігається запас; К - процентна ставка на капітал.
6. Характеристика дисципліни поставок - містить інформацію щодо наявності в окремій партії дефектного товару, відсутність повного комплекту замовлених товарів, наявність зайвого товару, запізнення, поставка із випередженням графіка поставок.
7. Затрати на логістику, які припадають на одиницю товарообігу:
де СЛ - затрати на логістику за період; О - товарообіг за період.
8. Характеристика роботи складу - показники даної групи характеризують інтенсивність роботи складу (вантажообіг, вантажопе-реробка, нерівномірність завантаження складу, сумарна робота складу) та ефективність використання складських площ (вмістимість складу,
коефіцієнт використання площі складу, вантажонапруженість складу, число крадіжок і псування товарів по вині працівників складу, витрати складів і собівартість зберігання вантажів).
Значення наведені показники мають лише тоді, коли вони сприяють визначенню ефективності функціонування логістичних систем. У загальному вираженні критерієм оптимальності логістичних процесів виступає прибуток підприємства. Прибуток дає кількісну оцінку діяльності підприємства, але на рівень прибутку впливають і інші чинники виробничої, господарської, фінансової діяльності підприємства, і виділити вклад логістики в загальну суму прибутку дуже складно. Тому в якості критерію оптимальності можливе застосування показника мінімуму приведених сукупних витрат
Ефективність руху товару, шо здійснюється по відповідному каналу, може бути визначена за формулою:
де Я - норма прибутку процесу руху товару; В - виручка від реалізації підприємства; Стд - витрати на рух товару.
Можливими напрямами діяльності для забезпечення високої ефективності руху товару слід вважати: інтеграцію складування; транспортування і системи створення запасів в єдиний механізм; економічне забезпечення постачання, виробництва і збуту; визначення найбільш економічних розмірів відвантажень; вибір способів перевезень і видів транспорту; вироблення оптимальних схем складування і тактики заповнення запасів.
1. Сутність та завдання закупівельної діяльності
2. Організація системи постачання матеріальних ресурсів
3. Логістичний цикл замовлення
4. Особливості вибору постачальника
5. Система доставки "точно-вчасно" в закупівельній логістиці
Розділ 6. Виробнича логістика
1. Логістична концепція організації виробництва
2. Мета, завдання та функції виробничої логістики
3. Внутрішньовиробничі логістичні системи