Логіка - Дуцяк І.3. - 7.3. Створення класифікаторів

Класифікації е основою класифікаторів. У процесі життєдіяльності людина часто змушена вирішувати завдання пошуку, відбору якихось елементів з певної множини. Для підвищення ефективності пошуку елементів певної множини призначені класифікатори. Щоб створити класифікатор, потрібно створити класифікацію, а для цього, відповідно, треба забезпечити однозначність ідентифікації елементів упорядковуваної множини, об'єднати їх у групи, актуальні для того чи іншого виду діяльності, та зафіксувати структуру зв'язків між цими групами. Крім того, для створення класифікатора потрібна система кодів (які, якщо нема логічного структурування, можна тлумачити як спосіб упорядковуваної множини об'єктів), а також інструменти пошуку.

Класифікатор - це ієрархічна (деревоподібна) структура, тобто класифікація, суміщена з додатковими інструментами, які підвищують ефективність пошуку окремих елементів класифікації, та з'ясування зв'язків між ними (для цього використовують різні способи кодування, засоби автоматизації). Класифікатор може бути створений для пошуку й відбирання інформації, пошуку й відбирання предметів. Наприклад, якщо якийсь пристрій дає змогу вилучити з суміші якийсь її компонент, то його також називають класифікатором, оскільки він виконує операцію класифікування (групування початково змішаних предметів).

Кількість різних класифікаторів з розвитком інформаційних технологій невпинно зростає. Нині у різних сферах діяльності розробили і використовують класифікатори документів (наприклад, нормативних), інформації (наприклад, техніко-економічної та соціальної), предметів (техніки, товарів, будівель і споруд, відходів), галузей законодавства, видів та форм діяльності (наприклад, галузей господарства, видів економічної діяльності, послуг), подій (наприклад, надзвичайних ситуацій, захворювань), елементів простору (наприклад, об'єктів адміністративно-територіального устрою, місць подій), властивостей людей, пов'язаних з їхньою фаховою діяльністю (наприклад, функцій управління, професій) та ін.

Найпростішим видом класифікації є переліки, які можуть бути впорядкованими або ні. Приклад невпорядкованого переліку такий: на столі лежали яблука, груші та сливи. Впорядковування переліку можна виконати за ознаками впорядковуваних предметів або за зовнішніми щодо них ознаками, наприклад, за впорядкуванням знаків, якими позначені впорядковувані предмети. Прикладом використання зовнішніх ознак для класифікації є впорядкування за алфавітом (наприклад, перелік термінів у глосарії), за числовим відношенням, тобто за порядковим номером, яким позначено відповідний предмет (чи це номер будинку на вулиці, чи код, яким позначено товар, професію, країну, поштове відділення та ін.). Упорядкування за внутрішніми ознаками (властивостями чи відношеннями класифікованих предметів) є логічним упорядкуванням.

До однорівневих класифікацій належать переліки, реєстри, каталоги, часто це є довідники, наприклад, довідник фірм, товарів. У сучасній життєдіяльності людина використовує величезну кількість переліків. З ними вона стикається практично щодня у фаховій діяльності та побуті (наприклад, переліки організацій, приміщень, захворювань, переліки членів різних видів фахових колективів, зокрема, співробітників установ чи їхніх підрозділів, комісій, експертних рад та ін.). Подібно до цього в сучасній життєдіяльності, й, зокрема під час фахової діяльності, людина постійно має справу з різними реєстрами (наприклад, різні реєстри нормативно-правових актів), каталогами та іншими видами порівняно простих класифікацій.

Оптимальність способу кодування під час класифікації визначена, передусім, особливостями тієї множини об'єктів, яку класифікують. Якщо треба зробити класифікацію, в якій коди (структура) не змінюються в разі додавання нових рубрик, то коди кожного з рівнів класифікації не повинні обмежуватися якоюсь кількістю розрядів.

Опишемо приклад класифікації, в якій кількість членів поділу не перевищує 10 (тобто які можна пронумерувати цифрами від 0 до 9). У такому разі на кожному рівні класифікації кількість рубрик обмежена одним розрядом, як це є в десятковій класифікації Дьюї. У цьому випадку в довільному числі Nfl-NJf.... i Vm, яке відображає якийсь об'єкт у десятковій класифікації Дьюї, кожна цифра позначає номер рубрики на відповідному рівні класифікації.

Розглянемо детальніше будову Десяткової класифікації, створеної у 1876 р. бібліотекарем Мелвілом Дьюї. За допомогою цієї класифікації систематизують друковані видання відповідно до їхнього змісту. На кожному рівні кожну рубрику розділяють на десять рубрик. Наприклад, на першому рівні є такі десять класів:

0 - Комп'ютерні науки і загальні праці.

1 - Філософія та психологія.

2 - Релігія.

3 - Суспільні науки.

4 - Мова.

5 - Природничі науки та математика.

6 - Техніка (прикладні науки).

7 - Мистецтво. Образотворче та декоративне мистецтво.

8 - Література.

9 - Історія, географія та біографія.

Кожну з цих рубрик також розділено на десять рубрик (які не завжди заповнені). Наприклад, перша рубрика (філософія та психологія) розділена на десять рубрик (від 10 до 19). Кожен із цих класів також розділений на десять рубрик. Зокрема, шістнадцята рубрика (Логіка), яка є підкласом класу 1, містить такі рубрики:

161 Індукція.

162 Дедукція.

163 Не використовують.

164 Не використовують.

165 Логічні помилки та їхні джерела.

166 Силогізми.

167 Гіпотези.

168 Аргументи та переконання.

169 Аналогія.

Кількість рубрик може бути обмежена кількома розрядами. Розглянемо класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД).

Класифікатор видів економічної діяльності створено для:

1) виконання статистичних обстежень економічної діяльності підприємств та організацій і аналізу статистичної інформації;

2) реєстрації та обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій;

3) можливості зіставлення національної статистичної1 інформації з міжнародною.

Опишемо фрагмент цієї класифікації - види освітніх послуг. Насамперед відтворимо цей фрагмент КВЕД у вигляді схеми (рис. 7.4).

Легко виявити, що не всі рубрики діляться до нижнього третього рівня класифікації (об'єкти рубрики "Вища освіта" на першому рівні класифікації не розділені; серед рубрик другого рівня розділені тільки об'єкти рубрики "Загальна середня освіта"). Якщо кожну з рубрик позначити числами, то конкретні об'єкти, що відповідають рубриці "Вища освіта", матимуть індекси першого рівня; два види об'єктів ("Базова загальна середня освіта" і "Повна загальна середня освіта") матимуть індекси третього рівня, а ті об'єкти, що відповідають кожній з рубрик другого рівня, які не зазнали подальшого поділу, матимуть індекси другого рівня. Щоб коди всіх об'єктів були однотипними, щоб числа, якими закодовано всі ці рубрики, мали однакову кількість розрядів, під час кодування тих рубрик, які не зазнають ділення на наступних рівнях класифікації, їм присвоюють нульовий код. У такому разі зображена вище класифікаційна схема освітніх послуг матиме вигляд, як на рис. 7.5.

За таким принципом побудови класифікації всі конкретні об'єкти згруповано в рубриках третього рівня. (Насправді

Рис. 7.4. Класифікація видів освіти у КВЕД (без кодування)

зображена класифікація - це фрагмент КВЕД, у якій нульовим рівнем с не "освіта", а "економічна діяльність", тобто в повній класифікації "освіта" не є нульовим рівнем класифікації; відповідно до заміни номера нульового рівня потрібно змістити також номери всіх інших рівнів). Класифікацію видів економічної діяльності, як і інші великі класифікаційні системи, наводять у табличному вигляді, фрагмент класифікації у КВЕД наведено в табл. 7.1:

Таблиця 7.1. Класифікація видів освіти у КВЕД (у вигляді списку)

Таблиця 7.2. Структура кодування рубрик КВЕД є такою (табл. 7.2):

Прикладом закодованого запису одного з видів економічної діяльності є такий код: Б БА 15.11.0. Його структуру подано в табл. 7.3:

Таблиця 7.3

Рівень підкласу має значення від "0" до "9". Значення "0" надають підкласу, якщо нема розширення міжнародного рівня класу на національному рівні. Значення від "1" до "8" надають підкласам у разі деталізації міжнародного рівня класу. Значення "9" завжди означає інші угруповання.

Вище наведено приклади класифікацій, у яких кількість членів поділу на кожному рівні обмежена одним або кількома розрядами. Водночас кількість рубрик на кожному рівні класифікації може бути необмежена. У такому разі класифікацію можна до безмежності і розширювати, і поглиблювати без зміни вже наявної структури. У загальному випадку класифікація містить такі структурні елементи в закодованому вигляді (рис. 7.6):

Рис. 7.6. Структурні елементи класифікації, рубрики якої можна поширювати та поглиблювати до безмежності

У цій схемі літерами позначено коди рубрик, кожна з яких повинна, крім коду, містити також назву об'єкта (у комірці з кодом, позначеним літерою а, повинна бути, крім цього коду, також назва об'єктів, які ділять, тобто класифікують; відповідно, в усіх решта комірках, крім кодів, повинні бути назви відповідних членів поділу). Наприклад, об'єкти, позначені в комірці кодом е2, матимуть повний шифр а.Ьх.сгег.

Кожна рубрика в такій класифікації має довільну (не обмежену жодним числом) кількість підрубрик, тобто Ьтах, Стах' ^тах" тах - е Довільні числа, які відповідають кількості підкласів певного класу. Код об'єкта, виділеного жирним шрифтом, матиме такий запис: 1.172.14 (рис. 7.7):

Рис. 7.7. Приклад кодування до класифікації, зображеної на рис. 7.6 (без нульових кодів)

У зображеній вище схемі є три рівні поділу (нульовий, перший і другий). Рубрики першого рівня, позначені кодами 1, 2 і 3, не мають підрозділів на другому рівні, тому, в разі опису об'єктів другого рівня, щоб охопити всю множину об'єктів, які відповідають нульовому рівню, можна ввести нульові коди для позначення результатів поділу тих рубрик, які внаслідок поділу дають одну рубрику (як це є, наприклад, у КВЕД). У такому разі код об'єкта, позначеного в зображеній нижче схемі жирним шрифтом, буде таким: 1.3.0 (рис. 7.8).

Побудова класифікації - це не тільки виділення елементів певної системи та визначення між ними зв'язків субординації й координації. Побудова класифікації зумовлена

Рис. 7.8. Приклад кодування до класифікації зображеної на рис. 7.6 (з нульовими кодами)

потребою однозначного фіксування різних термінів, що є її складовими. Класифікація значно спрощує ефективність аналізу досліджуваної предметної області. Наприклад, якщо величезну кількість філософських концепцій можна згрупувати в класифікації з порівняно невеликою кількістю рубрик, то, відкинувши па підставі якихось аргументів ті чи інші рубрики, насправді з аналізу вилучають велику кількість концепцій. Урешті зазначимо, що класифікація є в основі знакового відображення дійсності. Адже процес конструювання назв пов'язаний з групуванням: і предметів, які групують для формування їхньої узагальнювальної назви, і однотипних знаків (як частин мови). Групування об'єктів, яке є в основі класифікування, - операція, за допомогою якої людина творить поняття (оскільки кожне поняття є групуванням об'єктів за однаковими ознаками). Можна стверджувати, що вміння виявляти подібне й відмінне (це одна з поширених дитячих ігор) - основа всіх логічних операцій. Розрізнення подібного і відмінного виконують уже тварини, які, однак, роблять це рефлексивно.

Наголосимо також, що до класифікацій ставлять низку інших вимог, наприклад, прозорість, детальність, наявність декількох варіантів розміщення назв об'єктів (за алфавітом, кодом, тією чи іншою ознакою групування) та ін. З низкою правил щодо побудови класифікацій на написання назв об'єктів у класифікаторах науково-технічної та соціальної інформації можна ознайомитись у ДСТУ 1.10: 2005 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів.

ОЗНАЧЕННЯ

Дихотомічний поділ - виділення двох її підмножин об'єктів - які мають певну ознаку, і які її не мають.

Класифікація - результат класифікування у вигляді таблиці чи графічної схеми.

Класифікування - дія (послідовність дій), яка полягає у встановленні зв'язків субординації та координації.

Координація - відношення між співпідпорядкованими елементами.

Основа поділу - ознака на підставі наявності чи зміни ступеня вияву якої класифікують об'єкти.

Поділ - розділення обсягу початкового імені на декілька (розбиття множини на підмпожини).

Поділ за видозміною ознаки - виділення двох підмножин об'єктів на підставі різних ступенів вияву в них певної ознаки.

Поділюване - ім'я, обсяг якого розділюють під час створення класифікації.

Субординація - відношення підпорядкування.

Члени поділу - імена, утворені в результаті ділення обсягу початкового імені.