Інфраструктура товарного ринку - Бєлявцев М.І. - 11.1.5. Учасники біржових торгів

Учасниками біржових торгів є члени і особи біржі, що мають відповідно до Закону і Правил біржової торгівлі право брати участь у біржових торгах.

Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі і прийнятими законодавством актами.

Присутніх у біржовому залі можна умовно поділити на наступні групи:

1) ті, що укладають угоду;

2) ті, що організовують результат операції;

3) ті, що контролюють хід ведення біржових торгів;

4) ті, що спостерігають за веденням торгу.

Склад учасників, що укладають угоди на товарній біржі, визначається Правилами біржової торгівлі і може відрізнятися залежно від того, якою є біржа - відкритою або закритою.

На закритій біржі укладати угоди мають право:

1) члени біржі та їх представники;

2) брокери, акредитовані на біржі.

На відкритій біржі укладати угоди в біржовому залі мають право:

1) члени біржі та їх представники;

2) брокери, акредитовані на біржі;

3) постійні та разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.

Разові та постійні відвідувачі обмежені у своїх правах, як учасники біржової торгівлі порівняно з членами біржі та їх представниками, а саме:

1) постійному відвідувачу надається право на участь у біржових торгах на строк не більше 3-х років;

2) постійні відвідувачі не беруть участь у формуванні статутного капіталу й управлінні біржею.

Постійні відвідувачі - це брокерські фірми, брокерські контори, незалежні брокери. Статус постійного відвідувача можна одержати, придбавши відповідний абонемент, як правило, на рік участі в біржових торгах. Біржові комітети можуть ухвалювати рішення про обмеження торгів підприємствам, що мають статус постійного відвідувача - наприклад, право на не більше ніж 100 торгів.

Якщо постійні відвідувачі мають право на біржове посередництво, то разові відвідувачі Його позбавлені, оскільки вони мають право на здійснення операцій тільки на реальний товар від свого імені і за свій рахунок. Статус разового відвідувача можна набути, придбавши разовий вхідний квиток, що дає право його представнику брати участь у торгах в день присутності на біржі.

Групу, що організує результат біржових операцій, представляють співробітники біржі, що знаходиться (працюють) у біржовому залі. До них належать:

1) маклери, які проводять біржовий торг;

2) оператори - помічники маклера, що фіксують укладення операцій у своєму колі;

3) співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, що допомагають брокерам оформити укладену операцію;

4) працівники відділу експертизи біржі, які організовую! ь проведення експертизи товарів, що виставлені на торг, і надають необхідну консультацію учасникам торгів;

5) працівники юридичного відділу біржі, які консультують при оформленні укладення операцій і складанні біржових контрактів.

Групу, що спостерігає за веденням біржового торгу, складають так звані гості. До їхнього складу включаються представники преси (постійно акредитовані на біржі або разові), а також разові відвідувачі, що не отримали права на укладення операції, але мають право дати необхідну вказівку брокеру, що виконує їх доручення.

11.1.6. Управління біржею

Товарна біржа - самостійна спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об’єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торгових операцій у спеціальному місці за спільно розробленими і дотримуваними правилами.

Біржа створюється на основі добровільного рішення засновників без обмеження терміну її діяльності. Тому засновниками біржі вважають членів ініціативної групи, що укладають між собою засновницький договір і виступають як її організатори.

Склад засновників залежить від виду біржі. Наприклад, засновниками товарної біржі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Разом з тим ними не можуть бути:

1) найвищі і місцеві органи державної влади й управління;

2) страхові й інвестиційні компанії та фонди;

3) банки та кредитні установи;

4) громадські, релігійні й добродійні об’єднання та фонди;

5) фізичні особи, які згідно із законодавством не можуть здійснювати підприємницьку діяльність.

Засновниками фондової біржі можуть виступати тільки професійні учасники ринку цінних паперів, а валютної біржі -комерційні банки або фінансова установа, яка має ліцензію на право здійснення операцій з валютою.

Для бірж, які відроджувалися в період 1990-1991 рр., характерною була велика різноманітність складу засновників. Для одних бірж засновниками були державні органи, для інших - господарські підприємства й організації, приватні особи, комерційні структури.

Засновники біржі як її організатори зобов’язані:

1) розробити внутрішньобіржові нормативні документи;

2) сформувати майно, необхідне для здійснення біржової діяльності;

3) зібрати статутний капітал в обсязі, відповідному вибраній організаційно-правовій основі;

4) підібрати членів біржі;

5) зареєструвати біржу в установленому порядку;

6) одержати ліцензію на право виступати в ролі організатора біржової торгівлі;

7) провести загальні збори членів біржі.

Членом біржі вважають того, хто бере участь у формуванні статутного капіталу або робить членські внески чи інші цільові внески в майно біржі і стає її членом в порядку, передбаченому Законом і Статутом біржі.

Членом біржі може бути як юридична, так і фізична особа.

Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду та номінальної вартості однієї акції або паю, а також від тієї кількості акцій, якою може володіти один член біржі. Акція (пай) дає можливість скористатися правами члена біржі. Вони виражають вартість »місця» на біржі. »Місце» - це власність члена біржі. Його може бути продано, якщо член біржі виходить з її складу, або здано в оренду. Вартість місця визначає Біржовий комітет, вона залежить від попиту і пропозиції.

Після того, як біржа зареєстрована, і всі її місця розподілені, стати її членом можна, лише придбавши членство у одного з членів біржі.

Прийом нових членів біржі обумовлений Статутом. У зарубіжній практиці можна зустріти біржі, які не обмежують кількість її членів. В цьому випадку право торгівлі надається або керівництвом біржі, або уповноваженими державними органами.

Ціна місця на біржі в США коливається від 200 дол. (наприклад, Нью-йоркська ф’ючерсна біржа) до 350 тис. дол. (Торгова біржа, Чікаго).

Для недопущення монопольного положення на біржі кожного засновника або члена біржі частка їх в статутному капіталі біржі не може перевищувати 10%.

Розрізняють дві категорії членів біржі:

1) повні члени - з правом участі в біржових торгах в усіх секціях і на визначену засновницькими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів секції біржі;

2) неповні члени - з правом участі в біржових торгах у відповідній секції і на визначену засновницькими документами біржі кількість голосів на загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.

Біржа дає можливість своїм членам:

1) брати участь у загальних зборах біржі й управляти її справами;

2) обирати і бути обраними в органи управління і контролю;

3) користуватися майном біржі, наявною інформацією і будь-якими послугами, які вона надає;

4) торгувати в залі біржі як-від свого імені і за свій рахунок (виконуючи функції дилера), так і від імені і за рахунок клієнта (виконуючи функції брокера);

5) брати участь в розділі майна, що залишилося після ліквідації біржі.

Органи управління біржі включають: суспільну і стаціонарну структури.

Громадська структура біржі може бути представлена у вигляді наступної схеми (рис. 11.1):

Загальні збори членів біржі є її найвищим законодавчим органом управління. До компетенції загальних зборів належать:

1) здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;

2) визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку;

3) затвердження засновницьких документів;

Рис. 11.1. Склад громадської структури біржі

4) вибори і затвердження Біржової ради і Ревізійної комісії;

5) внесення змін і доповнень у внутрішньобіржові документи;

6) розгляд і затвердження бюджету біржі, річного балансу, рахунків прибутків і збитків, розподіл прибутку;

7) прийом нових членів біржі;

8) затвердження кошторису витрат на зміст Біржової ради і персоналу біржі;

9) ухвалення рішення про припинення діяльності біржі. Оскільки загальні збори біржі збираються один раз на рік,

то для оперативного управління біржею вибирається Біржова рада. Біржова рада складається з повноважних представників членів-учасників, а також кваліфікованих фахівців, що не мають статусу повноважних представників. Обидві категорії осіб, що входять у Біржову раду, проходять процедуру вибору на загальних зборах.

Зі складу ради формується Правління, що здійснює оперативне керівництво біржею і представляє її інтереси в організаціях і установах.

Порядок дії Біржової ради та Правління визначається Статутом і може мати особливості на різних біржах.

Як правило, Біржова рада виконує наступні функції:

1) заслуховує і дає оцінку звітам Правління;

2) вносить зміни в правила торгівлі на біржі;

3) готує рішення загальних зборів членів біржі;

4) встановлює розміри всіх внесків, виплат, грошових і компенсаційних зборів;

5) готує рішення про прийом або виключення членів біржі;

6) керує біржовими торгами;

7) розпоряджається майном біржі;

8) наймає і звільняє персонал біржі.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі здійснює Ревізійна комісія, яка обирається зборами членів біржі одночасно з Біржовим комітетом.

Стаціонарна структура біржі ділиться на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи.

Виконавчі (функціональні) підрозділи - це апарат біржі, який готує і проводить біржовий торг. Виконавчі підрозділи різноманітні і залежать від обсягу біржових операцій, кількості членів біржі і брокерів, які працюють на біржі.

До складу виконавчих підрозділів можуть входити:

1) відділ реєстрації:

• забезпечує реєстрацію біржових посередників;

• веде облік реквізитів і кадрового складу біржових посередників;

• здійснює видачу біржових пропусків і контроль за правильністю даної інформації в біржовій базі даних.

2) економічна служба - розрахунковий центр, проводить взаємні розрахунки між біржовими посередниками і біржею;

3) біржовий інформаційний канал:

• цілодобово приймає інформацію від біржових посередників та їх клієнтів;

• готує її до майбутніх торгів і цілодобово відповідає на запити брокерів за інформаціє, виставленою на майбутні торги;

4) інформаційно-обчислювальний центр (ЮЦ) - здійснює технічне обслуговування комп’ютерної техніки й акустичної системи біржового залу та програмного забезпечення біржової бази даних;

5) відділ біржової інформації:

• займається розповсюдженням біржової інформації;

• забезпечує брокерів інформацією щодо майбутніх торгів і стану ринкової кон’юнктури.

Біржа безкоштовно або за певну платню забезпечує учасників торгів інформацією про біржові товари, котирування цін та ін.;

6) маклерський відділ:

• проводить торги;

• реєструє операції;

• оформляє результати торгів.

Біржовий маклер, який проводить торги, зобов’язаний оповіщати учасників торгів:

• про початок і закінчення торгів;

• про причини переривання або затримки торгів;

7) ф’ючерсний відділ:

• реєструє біржових посередників і брокерів, що беруть участь у ф’ючерсних торгах;

• готує й оформляє результати ф’ючерсних торгів;

8) аналітичний відділ:

• розробляє методи аналізу біржової діяльності;

• збирає й обробляє аналітичну інформацію;

• займається підготовкою аналітичних матеріалів для ЗМІ. Спеціалізовані органи біржі - це комісії біржі та її комерційні організації. Серед комісій найбільш значущими є:

1. Котирувальна комісія. її основне завдання - організувати облік різних видів цін при здійсненні операцій. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях (прайс-листи біржі). До обов’язків котирувальної комісії входить спостереження за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об’єктивних відомостей. Вона також встановлює базу біржового бюлетеня, тобто список котируваних товарів із вказівкою типового обсягу товарної партії. Котирувальна комісія поставляє в інформаційно-довідковий відділ біржі дані про ціни та тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно публікованого котирування. Спільно з арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних конфліктів.

2. Арбітражна комісія. У разі виникнення суперечок між покупцями, продавцями та брокерами в ході укладання та виконання біржових операцій вони можуть звертатися в цю комісію. Вона не наділена правом ухвалювати рішення, які є обов’язковими до виконання сторонами конфлікту. Це свого роду погоджувальна комісія. При незадоволеності якої-небудь із сторін підсумками розгляду в арбітражній комісії справа передається в судові інстанції.

3. Комісія з прийому нових членів. Основними функціями цієї комісії є:

1) розгляд заяв щодо прийому нових членів біржі;

2) аналіз фінансового та господарського становища підприємства й організації, що виявили бажання вступити в члени біржі;

3) оцінка ділових і професійних якостей повноважних представників нових членів біржі;

4) підготовка пропозицій і рекомендацій раді директорів про прийом нових членів біржі.

4. Комісія з торгової (ділової) етики, яка виконує наступні функції:

1) контроль за виконанням учасниками біржових торгів, а також співробітниками, членами і відвідувачами біржі правил біржової торгівлі та інших правил, встановлених біржею;

2) інформування Біржового комітету про порушення правил, що мали місце, і підготовка відповідних документів;

3) підготовка пропозицій про заміну повноважних представників підприємств і організацій, що порушили правила біржі;

4) надання консультацій зацікавленим організаціям і особам з питань, що входять в компетенцію комісії.

5. Комітет (комісія) з торгового залу (ринговий комітет) - спостерігає за тим, як брокери укладають угоди в біржовому кільці. Комісія може покарати члена біржі за порушення правил поведінки в біржовому кільці. Наприклад, на біржі КОМЕКС член рингового комітету має право на власний розсуд штрафувати на суму до 1 тис. дол. за кожне порушення.

Серед комерційних організацій, які можуть створюватися біржею або за її безпосередньої участі, можна виділити:

• Розрахункову палату біржі;

• біржові склади;

• брокерські фірми (контори).

Функції Розрахункової палати полягають у наступному:

• в оперативному і точному проведенні розрахунків по біржових операціях;

• в регулюванні і формалізації процедури платежів.

Брокерські фірми, що працюють на біржі, проходять відповідну акредитацію, тобто біржа встановлює відповідність фірми тим вимогам, які до неї висуваються. На деяких біржах, окрім акредитації самої фірми, потрібна акредитація брокерів, які її представлятимуть у ході біржових торгів. Штат брокерської фірми та оплата зайнятих в ній осіб визначається її власником або керівником залежно від рівня прибутковості фірми. Як правило, брокерська фірма не бере участь у розрахунках між контрагентами операцій, і на її розрахунковий рахунок надходять лише комісійні. Проте можливий варіант купівлі брокерською фірмою товару з подальшим перепродажем. В цьому випадку вона проводить дилерські операції, а її дохід складається з різниці між ціною купівлі та продажу. До центральних робочих органів біржі належать:

• головні офіси брокерських фірм;

• реєстраційне бюро;

• операційний зал.

Брокерські фірми організують безперебійне постачання біржі замовленнями клієнтів. Реєстраційне бюро фіксує всі здійснювані операції і надає інформацію про ціну кожної з них.