Біржовий товар - це товар, що є об’єктом біржової торгівлі. Не вся маса вироблюваних товарів може стати об’єктом біржової торгівлі, а лише ті товари, які відповідають перерахованим вимогам:
1) масовість виробництва і споживання;
2) стандартність і взаємозамінюваність;
3) вільне ціноутворення;
4) добре зберігання;
5) транспортабельність;
6) незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача.
У світовій практиці кількість товарів, що здійснюють обіг на товарних біржах, постійно коливається. Був час, коли їх кількість налічувала 200 видів. Уданий час кількість біржових товарів скоротилася до 50-70 видів. Вони діляться на дві групи:
1. Сільськогосподарські і лісові товари та продукти їх переробки (близько 50 видів), зокрема:
1) зернові - пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито;
2) олійне насіння - лляне, бавовняне насіння, соя, боби, соєва олія;
3) живі тварини та м’ясо - велика рогата худоба, свині, м’ясо окосту;
4) текстильні товари - бавовна, дж> г, вовна, натуральний і штучний шовк, пряжа, льон;
5) харчовосмакові товари - цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, арахіс, концентрат апельсинового соку;
6) лісові товари - пиломатеріали, фанера;
7) натуральний каучук.
2. Мінеральна сировина і напівфабрикати (близько 20 видів):
1) кольорові метали - мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній;
2) дорогоцінні метали - срібло, золото, платина, паладій;
3) товари нафтового комплексу - нафта, газ, бензин, мазут та ін.
Товар на біржі продається і купується в суворо визначених розмірах - у так званих біржових одиницях, які відповідають місткості транспортних засобів (як правило, залізничних вагонів) або місцю за обсягом і вагою. Тому фактичний обсяг продажів (партія, лот) повинен бути кратним біржовій одиниці, наприклад:
• на торговій біржі, Чикаго, біржова одиниця з пшениці становить 5 тис. бушелів (близько 100 т); з великої рогатої худоби - 34 голови биків (18 т);
• на Лондонській біржі металів біржова одиниця для міді, цинку та свинцю затверджена правилами цієї біржі і складає 25 т, для олова -5 т, для срібла - 311 кг.
11.1.8. Механізм ведення біржового торгу
Правила здійснення біржових операцій називаються регламентом біржі, який повинен забезпечити захист комерційних інтересів усіх членів (учасників) біржових торгів» створити умови для ефективної та чесної роботи.
Біржовими сесіями називають торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, протягом якого учасники біржових торгів мають право укладати угоди.
На зарубіжних біржах розклад торгів складається так, щоб врахувати режим роботи інших бірж, які торгують аналогічним товаром. Це дає можливість учасникам торгів, використовуючи інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції - операції безризикового отримання прибутку у вигляді різниці в цінах на будь-які об’єкти ринку, що продаються і купуються одним і тим же спекулянтом на одному ринку, різних ринках або на різні дати, засновані на відхиленні поточного стану ринку від стану його рівноваги.
Так, наприклад, на Лондонській біржі металів кожна сесія відводиться одному металу і триває всього 5 хвилин. Секретар біржі піднімає табличку з найменуванням металу і супроводжує її словами: »Мідь, джентльмени, мідь». Мідь продається з 12 год. до 12 год. 05 хв.; з 12 год. 05 хв. до 12 год. 10 хв. - свинець; з 12 год. 10 хв. до 12 год. 15 хв. - цинк.
Для участі в торгах учасники повинні мати відповідну інформацію. Біржова інформація може бути:
1. Поточна - це інформація про останні операції, поміщені на біржі. Вона необхідна для швидкої оцінки зміни ситуації на ринку в даний момент. На багатьох біржах ця інформація виводиться на електронне табло у вигляді рядка, що біжить, і називається »тикерною інформацією». Поточна інформація складає комерційну таємницю, і доступ до неї забезпечується тільки для учасників торгів, акредитованих на даній біржі.
2. Зведена - ця інформація відображає остаточні підсумки біржового дня. Вона використовується для проведення техні-ко-економічного аналізу. На підставі одержаних даних про стан ринку ухвалюються рішення про відповідну поведінку на наступних біржових торгах.
Організація біржової торгівлі припускає, що операції повинні здійснюватися тільки у визначеному місці - бір: ковому (операційному) залі.
Основні вимоги, що висуваються до біржового залу:
1) біржовий зал повинен бути достатньо містким. На зарубіжних біржах операційний зал розрахований на 2-3 тис. осіб, причому кожному учаснику створюються всі необхідні умови для здійснення купівлі-продажу;
2) для укладення операцій по кожному з видів товарів відводиться окремий зал або ділянка у великому залі (так звані спеціалізовані секції). Таких секцій звичайно не менше чотирьох, в них співвідносяться заявки на попит і пропозицію. Епіцентром будь-якої секції є біржове кільце або біржова яма. Біржове кільце влаштоване так, щоб створити рівні можливості для всіх учасників торгу. Тому воно є не повністю замкнутою круглою ареною з амфітеатром, що піднімається, декількома рядами (наприклад, як зал для глядачів у цирку). Такий принцип побудови біржового кільця дає можливість маклеру добре бачити учасників торгу, уловлювати їх реакцію при оголошенні товару, що виставляється для продажів, і його ціни. У вітчизняних бірж немає спеціально зведених будівель для проведення біржових торгів, у кращому разі для цього використовуються великі конференц-зали;
3) у центрі або у краю кільця є піднесення, на якому знаходяться службовці біржі, що ведуть біржовий торг і реєструють операції і ціни;
4) у залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих,
276 хто отримав право торгувати на біржі. Вони називаються місцями або кабінами брокерів і реєструються по периметру залу. Таких кабін може налічуватися до 400-500;
5) для доведення необхідної інформації до брокерів в операційному залі обладнано спеціальне інформаційне табло;
6) біржовий зал і кожне біржове місце обладнано технічними засобами (телефонним, телефаксним зв’язком), а також комп’ютером з виходом на електронне табло біржі для оперативного зв’язку брокерів з клієнтами і персоналом біржі;
7) у біржовому залі передбачаються місця для представників інформаційних агентств, що передають оперативні біржові новини.
У біржовому кільці торгівля ведеться в суворо певний час, який називають біржовою сесією.
Торгівлю в біржовому кільці ведуть брокери або члени біржі, фізично там присутні. Основна частина операцій укладається »брокерами на підлозі», які працюють на користь клієнтів - не членів біржі.
Схема виконання доручень на біржі може бути представлена у вигляді наступної послідовності дій (рис. 11.2).
Спочатку клієнт зв’язується зі своїм брокером-приймальником замовлень і повідомляє про своє бажання купити або продати товар або контракт. Тут же заповнюється бланк-наказ і наголошується час надходження заявки. Повноважний брокер віддає наказ (вказівку) брокеру-виконавцю рахунків зв’язатися з біржею.
Реєстратор передає заповнену картку посильному, який доставляє її в біржове кільце брокеру-оператору. Останній здійснює виконання замовлення у контакті зі своїми колегами, що знаходяться в епіцентрі ділової активності. Якщо йому вдається знайти контрагента, що згоден задовольнити заявку, яка може бути на продаж або на купівлю товару чи контракту, то через того ж посильного він повертає бланк-замовлення
Рис. 11.2. Порядок укладення операцій на товарній біржі
з відміткою про виконання і з часом здійснення операції реєстратору.
Реєстратор зв’язується з виконавцем рахунків, який повідомляє клієнта про завершення операції. Весь процес руху документообігу суворо і послідовно фіксується. Обидва брокери-оператори, тобто продавець і покупець, фіксують у своїх блокнотах факт здійснення операції. Після закінчення біржового дня вони звіряють свої записи і в цей же день направляють спеціальні бланки в Розрахункову палату. Одночасно клієнту направляють тепер уже письмове повідомлення на підтвердження до зробленого раніше по телексу повідомленню виконавця
рахунків. Виконання замовлення в торговій секції займає 3-5 хв. Перше повідомлення по телексу поступає через 10-15 хв. після ухвалення заявки периферійною службою. Письмове підтвердження повинне надійти не пізніше ніж через добу. Оплата біржових і брокерських зборів проводиться автоматично шляхом переказу відповідних сум з розрахункового рахунку одного клієнта на розрахунковий рахунок іншого.
При призначенні ціни на біржовому торзі діють певні правила.
При покупці не можна називати ціну нижчу від уже запропонованої, а при продажі - вищу від уже запропонованої.
Мова торгів дуже лаконічна - це або голосне повідомлення про пропоновану ціну, або азбука жестів. У вік електроніки така система може здатися лише данню традиції, але, на думку біржовиків, вона виконує ряд корисних функцій: зокрема, »створює необхідну ринкову атмосферу», а також забезпечує публічність торгів.
При однаковій ціні на пропонований товар він швидше дістанеться тому, хто голосніше викрикнув ціну, тому голосові дані мають істотне значення.
Звичайно, існує небезпека, що окремий вигук не буде почутий у загальному галасі, тому він »дублюється» за допомогою спеціальної системи жестів. Жест є мовою брокера.
Сигналами пальців рук брокери обмінюються інформацією про те, скільки типових контрактів вони готові купити або продати.
Витягнута вперед рука з долонею, зверненою до корпусу торговця, означає бажання купити. Такий же жест з долонею, повернутою назовні, означає намір продати. Пальці на піднятих вгору руках означають ціну. Цифри від одного до п’яти позначаються за допомогою пальців, витягнутих вертикально; від шести до дев’яти - горизонтально. Стиснутий кулак означає нуль.
На деяких біржах учасникам торгів прийнято видавати картки різного кольору. Так, брокери звичайно одержують сині або червоні картки, а маклери - зелені. Помічники брокера мають картки жовтого кольору. Торг у цьому випадку ведеться шляхом підняття карток.
Заявки на покупку або продаж товару подаються брокерами на біржу до початку торгів. Форму заявки, час і спосіб подачі визначає біржа.
Одночасно із заявкою брокер зобов’язаний надати наступні документи:
а) на продаж:
• довідку про наявність заявленої кількості товару;
* сертифікат якості товару;
б) на покупку - документ про сплату біржі гарантійного внеску.
Біржа має право вимагати з покупця документи, що підтверджують наявність на його рахунку необхідних коштів або гарантію оплати від банку.
У заявці обов’язково вказується термін її дії. Продовження терміну дії або зняття заявки, а також зміна інформації брокером проводиться письмово в терміни, які встановлені біржею.
На підставі заявок формується бюлетень продажу та покупки на даний біржовий торг.
Реквізитами бюлетеня можуть бути:
• найменування;
• якісна характеристика;
• кількість;
• ціна;
• місцезнаходження товару або місце постачання;
• умови оплати.
Біржа зобов’язана за добу до торгів підтвердити отримання заявки від брокера. Бюлетень заявок на продаж надається брокерам біржею за 2 год. до початку торгів.
Торги з негайним постачанням товару проводяться за наступним регламентом:
1) біржовий маклер, що проводить торг, оголошує початок біржового торгу, після чого послідовно називає номер позиції згідно з бюлетенем продажу даного біржового дня;
2) брокер-продавець піднімає реєстраційний номер, що підтверджує його присутність у залі. За відсутності продавця (або якщо він заґавився) позиція, яку він заявив, знімається з торгу;
3) брокер-покупець повідомляє про готовність купити товар за цією позицією за оголошеною ціною підняттям реєстраційного номера (або руки). Якщо інших покупців немає, операція вважається укладеною після оголошення маклера: »Позиція № _ за ціною_продана брокеру № ». Інформація про продану позицію висвічується на інформаційному табло біржі;
4) якщо покупців виявиться більше одного, між брокерами проводиться конкурентний торг на підвищення ціни. Брокер-покупець, який запропонував найбільшу ціну, вважається стороною операції;
5) якщо покупців на оголошену позицію за стартовими умовами не виявиться, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. При знаходженні покупця маклер фіксує ціну продажу й оголошує продаж позиції. Якщо після запропонованої зниженої ціни покупець не знаходиться, позиція знімається з торгів;
6) коли під час зниження ціни виявиться більше одного покупця, проводиться конкурентний торг на збільшення ціни за процедурою п. 4;
7) за відсутності попиту на позицію брокер-покупець може запропонувати продавцю змінити умови продажу товару. Якщо брокер-продавець згоден, операція вважається укладеною на запропонованих умовах;
8) право вибору сторони в операції між брокером-покуп-цем, який згоден на покупку позиції згідно з заявкою, і брокером-покупцем, що запропонував вищу ціну, але лише на частину заявленої партії, має брокер-продавець;
9) брокери, що уклали операцію, підписують тикет, в якому вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера, і здають його в реєстратуру. Не-підписання тикета є порушенням Правил біржі;
10) для забезпечення надійності розрахунків по біржових операціях з реальним товаром продавець і покупець вносять гарантійну заставу, розмір якої не може бути менше 0,5% від суми заявок (це по операціях »СПОТ»). Гарантійний внесок по форвардних операціях не може бути нижчим від 0,5%, помножених на кількість місяців для виконання контракту.
У разі відмови покупця від оплати або закінчення терміну оплати контракту гарантійний внесок (за винятком обов’язкових платежів біржі) направляється на користь продавця.
Брокеру - учаснику торгів, що не уклав операції під внесену гарантійну заставу, остання повертається біржею не пізніше ніж за 3 дні після закінчення терміну дії заявки.
У біржовій практиці публічна торгівля заснована на принципах подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців або знижуються. При збігу цін пропозицій покупця і продавця укладається операція. Для зручності ведення торгу на кожній біржі встановлюється мінімальний розмір зміни ціни, тобто своєрідний крок у торгівлі з партнером.
Великий палець відведеної у бік руки, що показує вниз, означає »опустити ціну», що показує вгору - »підняти ціну». Рука на рівні грудей долонею вниз означає, що »ціна зафіксована».
Для реєстрації операцій на сучасних біржах розвинених країн використовуються спеціальні комп’ютерні системи. Так, на торговій біржі Чикаго, комп’ютерна система реєструє до 160 операцій на хвилину і менш ніж за 1 секунду посилає цю інформацію на електронне табло біржі та монітори клієнтів.
У даний час автоматизовані наступні функції:
1) збір і реєстрація заявок, що поступають на торги;
2) контроль за правильністю оформлення заявок на відповідність правилам біржі;
3) збір і реєстрація клієнтських заявок;
4) організація зв’язку брокера з клієнтами;
5) підбір списку заявок, що задовольняють даний попит та пропозицію;
6) забезпечення можливості проведення торгів брокерами між сесіями (електронна торгівля);
7) інформаційне забезпечення брокерських фірм і служб біржі;
8) інформаційне забезпечення торгів.
11.1.10. Цілі здійснення біржових операцій
11.2. Аукціони: суть, види, порядок проведення
11.3. Виставки та ярмарки - суть, цілі, види, порядок проведення
11.4. Оптові продовольчі ринки в комплексі інфраструктури товарного ринку
Розділ 12. ЛІЗИНГ
12.1. Суть лізингової діяльності
12.2. Види і форми лізингу
12.3. Правові аспекти й економічні основи лізингової діяльності
12.5. Досвід організації лізингових операцій в Україні