Маркетинг - Турченюк М.О. - 1.5. Концепція маркетингового розвитку підприємства

Філософія маркетингу скеровує діяльність фірми, підприємства на одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживачів, причому з прицілом не на негайну вигоду, а на тривалу перспективу.

При цьому управління підприємством має здійснюватись з урахуванням п'яти основних концепцій розвитку:

- концепція вдосконалення виробництва;

- концепція товару;

- концепція інтенсифікації комерційних зусиль;

- концепція маркетингу;

- концепція соціально-етичного маркетингу.

1. Згідно з концепцією вдосконалення виробництва споживачі мають прихильність до товарів, які широко відомі і доступні за вартістю. Виходячи з цього керівництво підприємства повинно зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва, підвищенні продуктивності праці, що дасть змогу знизити ціну на одиницю продукції за рахунок зниження собівартості її виробництва.

2. Згідно з концепцією товару споживачі прихильні до товарів з найвищою якістю, надійними експлуатаційними характеристиками та споживчими властивостями. Управління виробництвом має зосередити свою увагу на постійному вдосконаленні товару, його якості. Однак поліпшення товару має об'єктивні межі, оскільки зі зростанням витрат на ці цілі зростає собівартість виробництва й ціна товару.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль, або концепція продажу, орієнтована на те, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості" якщо воно не докладе певних зусиль у сфері збуту. Підприємства, що керуються концепцією продажу, виходять з того, що споживачі не мають чіткого наміру придбати їхні товари, тому реалізація концепції здійснюється шляхом нав'язування покупки. А, отже, наявність реклами на телебаченні, в газетах, журналах, використання доставки товару додому, розпродаж та інші форми стимулювання продажу, є основними в цьому випадку.

4. Концепція маркетингу передбачає визначення потреб, реальної купівельної спроможності покупців і адаптацію до них виробництва підприємства ефективніше, ніж це роблять його конкуренти.

Ця концепція відрізняється від інших тим, що підприємства орієнтуються на задоволення потреб певної групи споживачів. Для цього постійно виконуються дослідження, аналіз та контроль маркетингової діяльності (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Схема концепції маркетингу

5. Концепція соціально-етичного маркетингу пов'язана з вивченням потреб та інтересів цільових ринків, забезпеченням бажаної задоволеності продуктивнішими, ніж у конкурентів, товарами та послугами з урахуванням інтересів всіх членів суспільства.

Обравши цю концепцію, підприємство в своїй діяльності вирішує три завдання:

1) враховує суспільні інтереси;

2) задовольняє інтереси споживачів;

3) збільшує свій прибуток.

Мета концепції забезпечення соціально-етичного розвитку - забезпечення добробуту окремого споживача і суспільства в цілому.

1.6. Суб'єкти маркетингу підприємства

Використання функцій маркетингу в діяльності підприємства неможливе без суб'єктів маркетингу, завданням яких є забезпечення збуту товару та максимального прибутку підприємства.

Основними суб'єктами підприємства є:

- промислові підприємства - виробники товарів та організації сервісу;

- урядові організації;

- оптова та роздрібна торгівля;

- некомерційні структури;

- кінцеві споживачі.

1. Промислові підприємства зайняті виробництвом товарів для перепродажу іншим споживачам. Як споживачі підприємства закуповують численні товари і послуги, серед яких

- засоби виробництва, устаткування, сировини, бухгалтерські, консультативні та транспортні.

2. Урядові організації споживають товари та послуги, реа-лізуючи свої товари на рівні вищої ланки державного керівництва бюджетним організаціям, місцевим органам управління.

Ринок бюджетних та урядових організацій складається з особливих суб'єктів, а саме тих, які не мають своїх доходів, утримуються за рахунок бюджетів різних рівнів держави, місцевих органів влади. Вони купують товари і послуги для виконання різних соціальних завдань, виконання урядових програм.

Бюджетні організації виступають на ринку як покупці товарів, на виконання урядових рішень, на суспільні потреби

- освіту, охорону здоров'я, страхування, космічні програми іт. ін.

3. Оптова торгівля - це сукупність організацій, зайнятих придбанням, зберіганням, перепродажем товарів роздрібній торгівлі. Оптова торгівля закуповує та зберігає такі товари чи послуги: морозильники, запасні частини, галузеві публікації, бухгалтерські послуги і т. ін.

4. Роздрібна торгівля зайнята придбанням товарів чи послуг для продажу їх кінцевим споживачам. Отримувати товари і послуги роздрібна торгівля може як від оптовиків, так і безпосередньо на підприємстві-виробнику. Значну кількість роздрібних організацій становлять магазини продовольчих та промислових товарів, підприємства громадського харчування, аптеки, фірмові магазини. Як споживач роздрібна торгівля закуповує або має справу з багатьма товарами чи послугами, у тому числі безпосередньо з товарами для перепродажу, транспортними послугами, устаткуванням, дизайном магазинів, рекламою.

У свою чергу, продавець у процесі прийняття рішень повинен вивчати і враховувати вимоги оптовиків та роздрібної торгівлі в міру зміни співвідношення сил на ринку на користь останніх. Існує така система маркетингових прийомів для залучення посередників до купівлі своїх товарів:

1) маркування товарів - продавець на кожний товар прикріплює ярлик із зазначенням ціни, назви виробника, розміру, кольору, що допомагає посереднику швидко перезамовити товари, якщо вони будуть продані;

2) кооперація в рекламі - виробник погоджується оплачувати частину витрат посередників на рекламу своїх товарів;

3) автоматизована система замовлень - виробники автоматизують за допомогою комп'ютерів систему замовлень для посередників;

4) спеціальні ціни використовують для прискорення продажу товарів у великих магазинах;

5) привілеї щодо повернення та заміни товарів для конкретного посередника;

6) продаж товарів за зниженими цінами для конкретного посередника;

7) оплата витрат посередника на організацію демонстрації товарів, виставок і т. ін.

5. Некомерційні організації - музеї, навчальні заклади, громадські організації, що працюють у сфері суспільних цінностей і не намагаються отримати фінансовий зиск. У разі, якщо їм вдається отримати певні прибутки, то вони йдуть на погашення витрат діяльності. Таким організаціям держава надає низку юридичних переваг порівняно з комерційними. Усі некомерційні суб'єкти можна поділити на три види: 1) державні некомерційні організації (органи державної, виконавчої та судової влади, місцеві органи самоуправління, держбюджетні організації, організації охорони здоров'я, силові структури);

2) недержавні некомерційні організації (політичні партії та рухи, профспілкові організації, благочинні фонди, асоціації, релігійні конфесії);

3) фізичні особи, які займаються некомерційною діяльністю (незалежні політики, вчені, діячі культури, мистецтва).

в. Кінцеві споживачі - сім'я, особа, організації, які купують товари чи послуги для сімейного чи особистого користування.

Отже, розглядаючи сильні і слабкі сторони підприємства, слід чітко взаємопов'язувати функції маркетингу із суб'єктами підприємства, на яких лежить весь тягар виконання цих функцій і вся відповідальність за прибутковість та повне задоволення потреб споживачів.