Маркетингова політика розподілу - Біловодська O.A. - Організація дрібнооптового продажу товарів.

В умовах значного зростання кількості дрібних підприємств роздрібної торгівлі, послаблення ролі оптових підприємств, їх забезпечення товарами широкого розвитку набуває дрібнооптова форма продажу товарів через дрібнооптові магазини-склади та оптові ринки.

Дрібнооптові магазини-склади типу "саэЬ апсі саггу", що у буквальному перекладі означають "плати і вивозь", в Україні дістали широкого поширення остаїшім часом під назвою "гуртовій". Цей тип магазинів орієнтований на забезпечення дрібних покупців: власників ларьків, павільйонів, палаток, а також на безпосередніх споживачів, що купують товари невеликими партіями. Технологія продажу товарів на цих підприємствах проста і дуже ефективна, що спричинило їх появу і розвиток під час переходу до ринкової економіки.

Магазини типу "саsh аnd саrrу" діють за принципом самообслуговування. Покупці мають доступ до всіх видів товарів, розміщених на стелажах. На нижніх ярусах стелажів товар викладений вільно, відкрито, щоб зручніше було роздивитися та відібрати саме те, що потрібно покупцеві. Усе, що покупець вирішив придбати, складає па візок. А далі - як у магазині, самообслуговування; перед виходом установлені вузли розрахунків, де касир отримує гроші за товар, а оператор виписує рахунок-фактуру. Доставка покупок до місця призначення здійснюється самим покупцем.

Магазини тину "саsh аnd саrrу" характеризуються високим товарообігом і мінімальними експлуатаційними витратами, оскільки не мають традиційних комплектувальних та експедиційних приміщень і коштовного підйомно-транспортного і навантажувально-розвантажувального обладнання, великого штату вантажників. Скорочується також і обсяг обліково-розрахункових операцій у зв'язку з відсутністю безготівкового відпуску товарів та відпуску товарів у кредит. Невисокий рівень витрат дає змогу встановлювати більш низькі ціни. Ще одна перевага "саsh аnd саrrу" — широкий асортимент товарів, зорієнтованих на специфіку невеликих роздрібних підприємств. Закупівлі товарів для такого типу магазинів-складів ведуться лише з промислових підприємств за прямими зв'язками, що дає можливість реалізувати товари покупцям за порівняно низькими ціпами.

Дрібнооптовий продаж товарів па оптових ринках почав розвиватися з переходом України до ринкових відносин і згодом набув значної популярності.

Па оптових ринках передбачається павільйонно-секційна організація торговельного процесу. Кількість і розміщення товарних секцій у торговому залі оптового ринку визначається адміністрацією ринку. Товарні секції розділяються, як правило, пересувними перегородками, що дає можливість надавати окрему товарну секцію кожному оптовому торговцеві. Учасниками торгу па рийках є:

- оптові продавці товарів, до яких належать безпосередні виробники товарів, оптові підприємства, торговельно-посередницькі фірми або їх представники, що мають право на здійснення торгових операцій на ринку в ролі продавців (агенти, комісіонери тощо);

- покупці товарів, якими є роздрібні торговельні та інші підприємницькі структури, що мають доступ на ринок;

- персонал оптового ринку, який бере участь у оформленні торгових угод безпосередньо в торгових секціях.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку проведення торгів, ідентифікацію його учасників.

Відносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринку ґрунтуються па договірній основі. За порушення правил торгівлі па ринках або невиконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність, передбачену укладеним договором.

На оптовому ринку продавцям мас надаватися можливість здійснити оптовий продаж па основі:

— довгострокової оренди місця в торговому залі;

— короткострокової оренди потрібних торгових площ;

— разової участі в оптових торгах із поденною оплатою вартості торгового місця або спеціального ринкового мита, диференційованого залежно від виду товару. Це мито сплачується з обігу.

Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптового ринку надасться зареєстрованим на ньому оптовим продавцям. Реєстрації підлягають продавці за наявності у них ліцензії (патенту) на право здійснення оптової торгівлі. Якщо торгівля окремими групами товарів підлягає ліцензуванню, то вимагається також відповідна ліцензія. Крім того, продавці зобов'язані документально підтвердити походження товарів, мати сертифікати якості чи відповідності, або їх копії. Під час реалізації продовольчих товарів продавці повинні мати належним чином оформлену санітарну книжку.

Вибір форми торгів визначається продавцем товару. Найбільш поширеною формою оптових торгів є приватні угоди між продавцями і покупцями. Однак у певних випадках можливе і проведення торгів у формі аукціону або конкурсу.

Дрібнооптова посилкова торгівля — оптовий продаж товарів роздрібним торговим підприємствам дрібними підсортованими партіями, що відправляються поштовими носилками. За економічною сутністю вона є різновидом оптової торгівлі, одним з методів оптового продажу товарів. Об'єктом дрібнооптової носилкової торгівлі є галантерейні, швейні, трикотажні товари, годинники, радіодеталі, запасні частини до автомобілів та мотоциклів, товари культурно-побутового призначення тощо.

Необхідність розвитку дрібнооптової посилкової торгівлі викликається наявністю розгалуженої, але порівняно дрібної і територіально розосередженої торгової мережі, що мас потребу у регулярному завезенні невеликих підсортованих партій товарів, особливо складного асортименту (галантереї, культтоварів, господарських товарів).

Головна перевага посилкової торгівлі — швидке просування товарів складного асортименту до роздрібної торгової мережі. Товари відправляються з оптово-посилкових баз безпосередньо У роздрібні торгові підприємства, минаючи численні оптові ланки. У результаті скорочується ланковість товаропросування я й у 3—4 рази зменшується час перебування товарів у дорозі. Крім того, за посилкової торгівлі роздрібна ланка одержує товари за нижчими цінами, ніж під час завезення їх від оптових посередників. Незважаючи на суттєві переваги посилкової торгівлі, вона мас ще незначне місце в оптовому обороті.

Постачання товарів носилковими базами здійснюється на основі договорі в і разових замовлень. Разові замовлення мають містити всі потрібні реквізити для оформлення продажу: повне найменування замовника і вантажоодержувача, їх поштову адресу, найменування платника із зазначенням розрахункового рахунку і відділення банку, найменування, кількість і суму замовлених товарів. Замовлення складають на бланках установленої форми, що дає змогу уніфікувати документацію, спростити і прискорити її обробку. Мінімальна вартість замовлення з кожної групи товарів передбачається в каталогах, у яких зазначаються перелік товарів, пропонованих до продажу, їх ціна, умови приймання і виконання замовлень па товари, правила приймання посилок у поштові відділення, умови обігу тари і порядок розрахунків.

Асортимент носилок, що виконуються за разовими замовленнями, визначають самі замовники на основі асортименту, пропонованого базами, і попиту населення. Якщо на момент комплектування носилок немає окремих товарів, бази після узгодження з покупцями можуть замінити такі товари іншими.

Посилкові бази, розміщаючись у районах концентрації виробництва товарів, установлюють безпосередні договірні зв'язки з підприємствами промисловості й закуповують у них товари в різноманітному асортименті номенклатури посилкової торгівлі. Носилкова торгівля — дуже трудомісткий метод продажу товарів, оскільки комплектування посилок, пакування і документальне оформлення їх вимагають значних затрат праці. Тому в процесі визначення перспективних напрямів розвитку посилкової торгівлі, потрібно орієнтуватися на концентрацію її переважно на великих механізованих оптових базах, па яких є умови для застосування раціональної технології, завдяки чому досягаються більш висока продуктивність праці і зниження витрат обігу.

На сьогодні розвиток носилкової торгівлі стримується слабкою матеріально-технічною базою, нестачею складської площі і низьким рівнем механізації технологічних процесів. У зв'язку з цим, актуальним завданням с будівництво великих баз, оснащених сучасним устаткуванням і механізмами, електронно-обчислювальними машинами, що дають змогу механізувати й автоматизувати усі операції з продажу товарів посилками.

Носилки, що надійшли на адресу торгових підприємств у поштові відділення, приймають працівники, уповноважені па це покупцями. Приймання мас здійснюватися ретельно, з суворим додержанням установлених правил, тому що від цього залежить можливість відшкодування нестачі або псування, ушкодження товарів.

Під час одержання носилок у поштових відділеннях товаро-одержувач зобов'язаний перевірити їх вагу, справність тари, стан печаток, пломб і страхового перев'язу (шпагату). У разі встановлення розбіжності ваги чи порушення тари, страхового перев'язу або печатки (пломби) одержувач посилки повинен вимагати від поштового відділення складання акта за встановленою Міністерством зв'язку формою. Цей акт с підставою для пред'явлення претензії до поштового відділення.