Це ціни, які діють на біржах, за якими укладаються відповідні угоди. Розрізняють:
• ціни ф'ючерсних угод;
• ціни опціонних угод;
• ціну продавця;
• ціну покупця;
• ціну біржових котирувань;
• ціну оплачену та ін.
Основу ціни транспортних послуг становлять тарифи, які також класифікуються за різними ознаками і за видом транспортного засобу.
9. Транспортні тарифи.
Тарифи залізничного транспорту поділяються на загальні, виняткові, пільгові, місцеві та за видами відправлень.
• Загальні — тарифи, за якими перевозять основну масу вантажів, причому в одному вагоні можуть перевозитися різні вантажі. Рівень таких тарифів звичайний, а в окремих випадках — навіть нижчий.
• Виняткові тарифи застосовуються при перевезенні одноманітних вантажів на наперед визначену відстань, тобто конкретні райони відправлення та призначення. Ці тарифи можуть бути вищими або нижчими від загальних:
— підвищені — встановлюються на нераціонально далекі, зустрічні й повторні перевезення, а також, якщо вантажі доцільніше було б перевозити іншим видом транспорту або за потреби особливих пристроїв для завантаження та розвантажування;
— знижені — встановлюються при перевезенні вантажів у стійких порожніх напрямах;
— підвищені або знижені — диференціюються за порами року (взимку, влітку, восени), видами вантажів і застосовуються для зниження нерівномірності перевезень.
• Пільгові тарифи встановлюються при перевезенні вантажів до наперед визначеного підприємства й у наперед визначений час.
• Місцеві тарифи діють при перевезенні вантажів на місцевому сполученні, тобто в межах однієї залізниці.
• Тарифи за видами відправлень поділяються на:
— повагонні. За основу береться ставка за один вагон, за певної норми його завантаження. Якщо технічна норма завантаження вагона повністю використана, оплата здійснюється повністю. Якщо вантаж відправлений за неповного завантаженні вагона, відправник штрафується;
— контейнерні. Цей вид перевезень дорожчий за повагонний і застосовується при перевезенні особливих вантажів;
— дрібні (або маршрутні). На такі перевезення діють знижені тарифи. Тарифи розраховуються на 1 тонно-кілометр і диференціюються залежно від маси вантажу із застосуванням різних надбавок і знижок. Зі збільшенні маси перевезень вантажів надбавка зменшується.
• Усі тарифи на перевезення залізницею залежать також від особливостей вантажу. Так, окремі вантажі швидко псуються й потребують особливих умов перевезення (наприклад, у вагонах-рефрижераторах). Це враховується у розмірі тарифу, тому він збільшується з урахуванням цих додаткових витрат. На окремих залізницях застосовуються надбавки за швидкість перевезення вантажів. Іноді такі тарифи збільшуються вдвічі (крім вантажів, що швидко псуються). Нині в Україні залізничні тарифи здебільшого регулюються державою, яка встановлює максимальні або мінімальні обмеження з метою зниження цін для виробників, передусім споживчих виробів, ціни перевезення, його собівартості, а отже, ціну виробу загалом.
Тарифи автомобільного транспорту поділяються на відрядні та погодинні.
• Відрядні тарифи – встановлюються на послуги перевезення залежно від обсягів вантажу на відповідну відстань. Це найпоширеніший вид тарифів, який застосовується тоді, коли можна чітко визначити масу вантажу та відстань перевезення. Вантажі, що підлягають перевезенню, у свою чергу поділяються на класи залежно від завантаженості транспортного засобу. Надбавки до тарифів установлюються залежно від виду перевезення (потяговий склад, міжнародні перевезення тощо). Тариф на міжнародні перевезення включає вартість дозволу на пересування територією інших держав, зеленої картки, мита тощо. В окремих випадках застосовуються так звані виняткові тарифи, тобто пільгові, знижені. Вони встановлюються для масових перевезень насипом (наприклад, товари промислові, будівельні, що під час розвантаження легко відокремлюються від кузова: пісок, гравій, щебінь, каміння, руда). Підставою для застосування цих тарифів є зниження норм витрат часу для розвантажування.
• Погодинні тарифи застосовуються за неможливості точно визначити відстань перевезення вантажів або на відстань до б км; вантаж потрібно завезти не менш як у 5 пунктів, і його маса невелика; вантажопідйомність автомобілів не перевищує 1 т. Найчастіше ці тарифи застосовуються на підприємствах роздрібної торгівлі, масового харчування, побутового обслуговування, де вантажі перевозяться до великої кількості пунктів продажу товарів невеликими партіями, а також при внутрішньозаводських, внутрішньосховищних перевезеннях без виїзду за межі підприємства (заводу). Погодинний тариф установлюється за кожну годину роботи автотранспортного засобу й залежно від його вантажопідйомності.
Тарифи водного транспорту (річкового та морського) поділяють на:
• тарифи на перевезення вантажів річковим транспортом диференційовано за такими ознаками:
— видом перевезень (суховантажі, нафтові вантажі в суднах наливом, буксирування лісу у плотах, буксирування суден та інших плавзасобів);
— видами відправлень (суднові, контейнерні, збірні та дрібні);
— сполученням (внутрішнє водне, річкове — морське, змішане, тобто залізничне — річкове, річкове — автомобільне);
• морські перевезення, що поділяються на зовнішньоторговельні та внутрішні. В Україні найбільшу частку мають зовнішньоторговельні перевезення. Залежно від особливостей морського транспорту розрізняють такі вантажні перевезення:
— каботажні — сполучають порти України в акваторії одного моря (Чорного чи Азовського);
— зовнішньоторговельні — сполучають порти України з портами інших держав.
Тарифи каботажного плавання мають двоставкову основу на:
— рухомі операції, встановлюється тариф на перевезення 1 т вантажу на 1 морську милю (1,862 км);
— стоянкові операції в портах.
10. Ціни на послуги.
11. Тарифи па зовнішньоторговельну діяльність
Контрольні запитання та завдання
Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
5.1. Організація контролю за цінами з боку держави
5.2. Методи державного регулювання цін
Прямі методи
Непрямі методи
Економічні методи