11.1. Монокритеріальні методи формування ціни бренда
Бренд - це відома торговельна марка, яка має постійно високу лояльність покупців, за рахунок чого формується додатковий прибуток.
Відмінності бренда від торговельної марки полягають у наступному:
1. Товар-бренд здатний завоювати більшу частку ринку, ніж аналогічний товар під торговельної маркою, що не є брендом.
2. Попит на товар-бренд, росте більш високими темпами, ніж попит на аналогічний товар під торговельної маркою, що не є брендом.
3. Товар-бренд можна позиціонувати в більш високих цінових діапазонах, ніж аналогічний товар під торговельної маркою, що не є брендом.
4. Наявність у продавця брендів полегшує роботу з маркетинговими посередниками, оскільки бренди приносять більше прибутку з метра торговельної площі.
5. Близько 25-50% покупців брендових товарів готові відкласти покупку, ніж купувати товар-замінник.
Капітал бренда - це чиста наведена вартість майбутніх грошових потоків, що генеруються завдяки брендам. Він виникає із упевненості покупців у цінності брендованих товарів. Тому між брендом і покупцем формуються взаємозв'язки, що стимулюють лояльність до бренда. Ці взаємозв'язки називають марочним контрактом.
Формування ціни бренда і її відбиття в регістрах бухгалтерського обліку в складі нематеріальних активів продавця дозволяє:
- додати маркетингу фінансово-економічну орієнтацію і оцінити ефективність маркетингових витрат;
- інтегрувати нематеріальні активи в систему економічних показників і методологію оцінки економічної ефективності.
Існує наступна класифікація методів формування ціни бренда.
1. Залежно від кількості критеріїв ціноутворення:
o монокритериальні методи;
o мультикритеріальні методи.
2. Залежно від підходу до ціноутворення:
o витратні (бухгалтерські) методи;
o дохідні (фінансові) методи;
o порівняльні методи.
3. Залежно від бази порівняння:
o методи абсолютної оцінки без порівняння з іншими брендами.
o методи відносної оцінки на базі порівняння з іншими брендами.
4. Залежно від фактору часу:
o методи поточної оцінки;
o методи прогнозної оцінки.
Монокритеріальні методи базуються на використанні одного показника при формуванні ціни бренда. Застосовуються монобрендовими продавцями (табл. 11.1).
Витратні (бухгалтерські) методи формування ціни бренда поділяються на:
1) метод оцінки вартості бренда за допомогою ринкових транзакцій;
2) метод розрахунків витрат на заміщення вартості існуючого бренда;
3) метод підсумовування всіх витрат;
4) метод залишкової вартості або метод віднімання вартості активів;
5) метод оцінки передбачуваної вартості витрат на просування;
6) метод дисконтування сумарних витрат.
Метод оцінки вартості бренда за допомогою ринкових транзак-цій передбачає, що вартість оцінюється за умовами вже здійснених угод купівлі-продажу брендів, де головним регулятором виступає співвідношення попиту та пропозиції. Грошова вартість бренда визначається вартістю аналогічних покупок.
Таблиця 11.1. Класифікація монокритеріальних методів формування ціни бренда
|
Критерії оцінки залежно від фактору часу |
Витратні (бухгалтерські) методи |
Дохідні (фінансові) методи |
||
|
Методи відносної оцінки |
Методи абсолютної оцінки |
Методи відносної оцінки |
Методи абсолютної оцінки |
|
|
Методи поточної оцінки |
метод оцінки вартості бренда за допомогою ринкових трансакцій |
метод підсумовування всіх витрат на реєстрацію й просування бренда |
метод додаткового доходу |
метод надходжень або метод доходу по акціях |
|
метод розрахунків витрат на заміщення вартості існуючого бренда |
метод залишкової вартості або метод вирахування вартості активів |
|||
|
Методи прогнозної оцінки |
метод оцінки передбачуваної вартості витрат на просування бренда |
метод оцінки дисконтованої вартості майбутніх доходів |
метод звільнення від роялті |
|
|
метод дисконтування сумарних витрат |
метод дисконтованого грошового потоку |
|||
Метод розрахунків витрат на заміщення вартості існуючого бренда передбачає, що вартість оцінюється як вартість його заміщення абстрактним еквівалентом - аналогічним товаром, який за характеристиками споживчої вартості відповідає бренду, але не має відомого імені. Необхідно розрахувати, які витрати доведеться понести при створенні аналогічного бренда з таким же рівнем привабливості.
Метод підсумовування всіх витрат передбачає, що вартість оцінюється в результаті підсумовування всіх витрат, пов'язаних зі створенням і просуванням бренда протягом життєвого циклу. Як правило, більша частина таких видатків є видатками на рекламу та інші комунікації бренда. Вартість бренда розраховується за наступною формулою:

Метод залишкової вартості або метод віднімання вартості активів передбачає, що вартість оцінюється за допомогою вирахування з ринкової вартості підприємства-продавця вартості матеріальних активів і вартості нематеріальних активів, що не відносяться до бренда. Вартість бренда розраховується за наступною формулою:

Метод оцінки передбачуваної вартості витрат на просування передбачає, що вартість оцінюється за допомогою підсумовування витрат на просування бренда з урахуванням інфляції. Вартість бренда розраховується за наступною формулою:

Метод дисконтування сумарних витрат передбачає, що вартість оцінюється за допомогою підсумовування інвестицій у бренд з врахуванням дисконтування і величини інвестиційного ризику.
Дохідні (фінансові) методи формування ціни бренда поділяються на:
1) метод додаткового доходу;
2) метод оцінки дисконтованої вартості майбутніх доходів;
3) метод надходжень (доходу по акціях);
4) метод звільнення від роялті;
5) метод дисконтування грошового потоку.
Метод додаткового доходу передбачає, що вартість ґрунтується на виявленні цінової премії, тобто різниці в ціні між брендовим товаром і аналогічним небрендовим товаром. Вартість бренда розраховується за наступною формулою:

Метод оцінки дисконтованої вартості майбутніх доходів передбачає, що вартість ґрунтується на розрахунках прогнозованого прибутку, який принесе бренд у перспективі. Вартість бренда розраховується за наступною формулою:

Метод надходжень (доходу по акціях) передбачає, що вартість ґрунтується на розрахунках частин доходу, які отримані від використання матеріальних і нематеріальних активів. Потім, на основі даних, отриманих методом сумарної дисконтованої доданої вартості і методом роялті, оцінюється та частина доходу від нематеріальних активів, яка припадає на бренд. Цю величину, у свою чергу, множать на показник P / E - ratio , який характеризує відношення ринкової ціни однієї акції до чистого прибутку в розрахунку на одну акцію продавця.
Метод звільнення від роялті застосовується при укладанні угоди по передачі права користування брендом іншому продавцеві з виплатою роялті. Вартість бренда розраховується як сума всіх відрахувань від обсягу продажів помножена на тривалість життєвого циклу бренда. Розмір роялті виражається у відсотках від обсягу продажів. Обсяг продажів і тривалість життєвого циклу бренда прогнозуються.
Метод дисконтування грошового потоку передбачає, що вартість ґрунтується на розрахунках передбачуваного річного доходу, отриманого за рахунок бренда протягом періоду в 5-10 років. Використовувана ставка дисконтування є середньозваженою вартістю капіталу. Також обчислюється залишкова вартість після закінчення зазначеного періоду часу. Передбачається, що дохід є постійною величиною або збільшується з постійним темпом росту. Вартість бренда ґрунтується на розрахунках суми наведеної вартості грошового потоку бренда за період прогнозування й наведеної вартості грошового потоку бренда після періоду прогнозування. Вона розраховується за наступною формулою:

РОЗДІЛ 12. ЦІНОУТВОРЕННЯ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
12.1. Специфіка ціноутворення на міжнародних ринках
12.2. Ціни в міжнародній торгівлі
12.3. Індикативні ціни
РОЗДІЛ 13. ЦІНОУТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТ
13.1. Новації ціноутворення в Інтернет
13.2. Типологізація витрат при ціноутворенні в Інтернет
13.3. Методи ціноутворення в Інтернет
РОЗДІЛ 14. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІН