Охорона праці - Москальова В.М - Як здійснюється гігієнічне нормування вібрації?

Основними нормативними документами, що регламентують рівні вібрації, є ГОСТ 12.1.0.12-90 ССБТ "Вібраційна хвороба. Загальні вимоги" і ДСН 3.3.6-039-99 та ін.

Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрації. Гігієнічне нормування регламентує санітарні умови праці з метою захисту людини від шкідливої дії вібрації. Технічне нормування має на меті:

знизити рівень шкідливої дії на організм людини;

захистити машини, механізми, обладнання від вібраційного впливу, що може призвести до їх пошкодження.

Санітарними нормами і правилами регламентується граничнодопустима величина вібрації, гранично допустима вага механізмів, гранично допустима сила ручного натискання, а також умови вимірювання нормованих величин.

Вага вібруючого обладнання, що утримується руками, має не перевищувати 10 кг, а зусилля натискування 20 кг.

Нормованими величинами вібрації є середньоквадратичні величини коливальної швидкості чи амплітуди зміщення горизонтальної і вертикальної вібрації в октавних смугах частот від 2 до 63 Гц, що спричиняються роботою обладнання й передаються на робочі місця.

СН 245-71 передбачають залежність нормованих величин від тривалості впливу вібрації протягом робочої зміни.

Вимірювання вібрації і співставлення із допустимими величинами діючих нормативних документів проводиться під час державних і заводських випробувань, а також під час контрольних випробувань після капітального ремонту. Після таких випробувань отримані результати заносять у паспорт машини.

Санітарними правилами встановлюються вимоги до мікрокліматичних умов. При роботі в приміщеннях температура повітря має бути не менше 16°С, відносна вологість 40-60 %, швидкість руху повітря не більше 0,3 м/с. Для періодичного обігрівання працівникам мають бути передбачені спеціальні приміщення з температурою повітря 22 °С.

Нині діє біля 40 державних стандартів, що регламентують технічні вимоги до вібраційних машин і обладнання, засобів віброзахисту, методів вимірювання і оцінки параметрів і ін.

Які існують засоби профілактики шкідливої дії вібрації?

Комплекс основних профілактичних заходів включає:

гігієнічне нормування;

технічні засоби обмеження та зменшення вібрації;

раціональні режими праці і відпочинку;

лікувально-профілактичні заходи.

За організаційними ознаками методи вібраційного захисту поділяються на колективні та індивідуальні. Колективні методи віброзахисту передбачають такі заходи:

послаблення вібрації в джерелі її виникнення;

зменшення параметрів вібрації на шляхах її розповсюдження від джерела збудження;

організаційно-технічні;

гігієнічні і лікувально-профілактичні.

Що належить до технічних засобів обмеження і зменшення вібрації?

До найбільш дійових заходів захисту людини від вібрації технічними методами належить:

створення нових конструкцій машин, обладнання та інструментів, вібрація яких не виходить за безпечні межі, а зусилля натискання не перевищує 15-20 кг;

усунення безпосереднього контакту людини з вібруючим обладнанням шляхом впровадження дистанційного управління, промислових роботів, автоматизації і зміни технологічних операцій;

зменшення параметрів вібрації на шляху її поширення від джерела коливальної сили (зменшення динамічних процесів, що спричиняються ударними або різкими прискореннями);

усунення дисбалансу мас, що обертаються, шляхом їх збалансування;

вібропоглинання, вібродемпфування, віброізоляція, віброгасіння.

Вібропоглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється за рахунок збільшення втрат енергії в коливальних системах, що досягається перетворенням механічної коливальної енергії в інші види.

Для вібродемпфування використовують конструктивні матеріали, що мають велике внутрішнє тертя. На конструкції, що вібрують, наносять шар пружнов’язких матеріалів, які мають велике внутрішнє тертя (мастики, пластикат, пінопласт та ін.). Товщина покриття вібродемпфуючими матеріалами має перевищувати товщину віброізолюючих тонкостінних деталей у 2-3 рази.

Віброізоляція — це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводять пружний елемент, коефіцієнт жорсткості якого зменшується, коли збільшується сила натиску. Пружні елементи, що вводяться в систему (амортизатори) можуть бути пружинними, гумовими та іншими, розміри їх визначаються розрахунками.

Зниження шкідливої дії вібрації досягається віброгасінням шляхом установки агрегатів на самостійні фундаменти, параметри яких добирають розрахунком, влаштуванням ребер жорсткості і т ін.

Велике значення має заміна і вдосконалення технологічних операцій: використання зварювання, клеєних з’єднань, електроемульсійної, електрохімічної обробки матеріалів що значно знижують або повністю виключають контакт людини з вібруючим обладнанням.