Охорона праці - Москальова В.М - Які рекомендації належать до режиму праці робітників вібронебезпечних професій?

В комплексі заходів по зниженню несприятливої дії на організм людини вібраційного шкідливого чинника і підтримки високої її працездатності важлива роль належить розробці науково-обґрунтованих режимів праці і відпочинку.

При роботі з ручними машинами, що відповідають вимогам санітарних норм, сумарний час роботи в контакті з вібрацією має не перевищувати 2/3 робочої зміни. При тривалості одноразової вібрації безперервної дії (15-20 хвилин), встановлюють обідню перерву протягом 40 хвилин і дві регламентовані перерви. Першу перерву тривалістю 20 хвилин встановлюють через 1 -2 години після початку зміни і 30 хвилин через 2 години після обідньої перерви для здійснення гімнастичних фізіопрофілактичних процедур.

Режим праці має враховувати форми організації праці - індивідуальні, бригадні, тривалість контакту з вібрацією, стан вібраційних характеристик машин, що знаходяться в експлуатації (паспортний і фактичний), і т. ін.

Що належить до організаційних загальнооздоровчих заходів профілактики вібраційної патології?

Серед медико-біологічних аспектів профілактики несприятливої дії вібрації чинне місце займають попередні і періодичні (раз на рік) медичні огляди.

До медико-біологічних і загальнооздоровчих заходів профілактики вібраційної патології належать:

теплові процедури для рук у вигляді гідропроцедур (ванночки) або сухого повітряного обігріву;

взаємо масажі і самомасажі рук і плечового пояса; & виробничі гімнастичні і фізіопрофілактичні процедури;

ультрафіолетове опромінювання;

вітамінопрофілактичні та інші заходи загальнооздоровчого характеру (кімнати психологічного розвантаження) і ін. На кожному виді виробництва, де використовуються вібраційні процеси, має бути розроблений конкретний комплекс медико-біологічно-профілактичних заходів з врахуванням характеру виробничих вібрацій і супутніх чинників виробничого середовища.

До робіт в умовах впливу локальної вібрації допускаються особи не молодше 18-річного віку. Не допускаються особи, які мають хронічні захворювання периферійної нервової системи, порушення функцій вестибулярного апарату, аномалії жіночих статевих органів і т. ін.

Правильна організація режиму праці також може служити профілактичним заходом проти віброзахворювання. Рекомендується, щоб загальний час контакту з вібруючими машинами, вібрація яких відповідає допустимим рівня, не перевищував 2/3 тривалості робочого дня, включаючи перерви на 15-20 хвилин. Температура Повітря не має бути нижчою за 16 °С при вологості 40-60 % і швидкості руху повітря не більше як 0,3 м/с, або передбачити приміщення для зігрівання.

Найефективнішим організаційним заходом є те, щоб власник замінив вібронебезпечне обладнання на вібробезпечне, вібрація якого не виходила б за межі, безпечні для людини.

Розробляючи режим праці, слід враховувати те, що співвідношення тривалості впливу вібрації й часу виконання інших операцій не пов’язаних з нею, має становити не менше як 1:2. При роботі з вібронебезпечними машинами забороняється проводити понад урочні роботи й працювати у вихідні дні.

Неабияке значення у боротьбі з вібраційною патологією мають 313. Сюди належать засоби захисту рук, ніг і тіла. Для захисту рук використовують віброгасні рукавиці, що виготовляються із пружно-демпфуючих матеріалів. Для захисту ніг - спецвзуття, верх якого є тканинним, а підошви з пружно-демпфуючих матеріалів, які мають гумову устілку товщиною ЗО мм, де розташовано 6 пружин. Гасіння вібрації таким взуттям становить до 80 % при частоті 20-50 Гц та амплітуді 0,1-0,4 мм. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси й спеціальні костюми з пружно-деформуючих матеріалів.