Охорона праці - Москальова В.М - За якими характеристиками класифікують виробничий шум?

Що таке фізична та фізіологічна характеристика шуму?

Стандартного визначення поняття шуму немає. З гігієнічної точки зору під шумом розуміють несприятливе поєднання різних за частотою і силою звуків, які впливають на організм людини, заважаючи працювати і відпочивати.

За фізичною сутністю шум — це механічне коливання часток пружного середовища, що виникає під дією будь-якої збуджуючої сили.

При цьому звуком називають регулярні періодичні коливання, шумом — неперіодичні, випадкові коливальні процеси.

Звук або шум виникає при механічних коливаннях у твердих, рідких та газоподібних середовищах. Звуки, що передаються будівельними конструкціями, називаються структурними, а ті що поширюються у повітряному середовищі, прийнято називати повітряним шумом.

Відстань, на яку протягом однієї секунди може розповсюджуватися хвильовий процес, називається швидкістю звуку (м/с). Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних властивостей середовища, його щільності і температури.

Звукові коливання будь-якого середовища виникають тоді, коли порушується його стаціонарний стан під впливом збуджуючої сили. Частки середовища починають коливатись відносно положення рівноваги, створюючи хвилі звукових пружин деформацій стиснення і розтягнення. Такі акустичні хвильові коливання, що сприймаються слухом називаються звуковими, а простір, де вони розповсюджуються, — звуковим полем. Відстань між двома сусідніми стисненнями або розрідженнями у звуковому полі характеризує довжину хвилі (Я), яка вимірюється в метрах.

Основною характеристикою звукових хвиль є її частота, довжина хвилі та інтенсивність.

В будь-якому хвильовому процесі довжина хвилі (Я), поєднана такою залежністю з частотою (/) і швидкістю (с) звуку:

де Я - довжина хвилі, м;

с - швидкість звуку у повітряному середовищі 334 м/с, при температурі 20 °С і нормальному атмосферному тиску; / - частота, Гц.

Кожна точка звукового поля характеризується інтенсивністю і звуковим тиском.

Інтенсивність хвиль, що генеруються, визначається звуковою потужністю джерела - >У Вт. Потужність джерела в реальному житті знаходиться у дуже широких межах від 10"12 до багатьох мільйонів ватт.

Інтенсивністю або силою звуку називається щільність потоку звукової енергії (потужності), що приходиться на одиницю площини, перпендикулярної до напрямку хвилі за одну секунду (Вт/м2).

Звукові хвилі стиснення і розрідження, що розповсюджуються в пружному середовищі, чинять на нього тиск.

Звуковим тиском прийнято називати перемінну складову тиску повітря, що виникає внаслідок коливання джерела звуку, яка накладається на атмосферний тиск і викликає його флуктуації. Звуковий тиск вимірюється в Па.

За якими характеристиками класифікують виробничий шум?

Звуковим хвилям притаманна відповідна закономірність розповсюдження в часі і просторі.

З фізіологічної точки зору звук - це відчуття, що виникають в органах слуху людини через дію змінного тиску часток пружного середовища.

Людина може сприймати та аналізувати звуки у широкому діапазоні частот та інтенсивностей. Частотний діапазон звуків, що відчуває людське вухо, охоплює область частот від 16-20 Гц до 20 кГц.

Фізичне поняття про звуки охоплює як відчутні, так і невідчутні коливання пружного середовища.

Акустичні коливання, що лежать у зоні 16 Гц-20 кГц і сприймаються людиною з нормальним слуховим аналізатором, називають звуковими, а простір де вони розповсюджуються, звуковим полем.

Акустичні коливання з частотою меншою за 16 Гц називаються інфразвуковими, а вищою за 20 кГц - ультразвуковими. Ці звуки не викликають слухового відчуття, але мають шкідливу біологічну дію на організм людини.

Залежність рівня звуку від його частоти називається спектром шуму. Спектр шуму дає уяву про рівень звуку на відповідних частотах.

Характер спектру, залежно від того, на якій частоті максимум звукового тиску, може бути:

низькочастотним (нижче 300 Гц);

середньо частотним (300...800 Гц); високочастотним (понад 800 Гц).

Визначення рівня інтенсивності звуку для кожної частоти вимагало б великого числа вимірювань, тому весь слуховий діапазон частот поділений на 8 звукових октав. Для кожної октави обчислюють середньогеометричне значення частоти /:

де /, і /2 - відповідно нижня і верхня границі частот, Гц.

їх значення для кожної октави дорівнює 63,125,250,500,1000,2000,4000,8000 Гц.