Ринкове ціноутворення - Мазур О.Є. - Метод змінних витрат

Метод змінних витрат дуже поширений в країнах ринкової економіки (табл. 4.4). Вперше він був використаний в США під назвою "директ-кост" - калькуляція за прямими витратами; в Європі застосовують "маржинал-кост" - калькуляцію за змінними витратами. У практиці обидва методи взаємозамінні і часто включають один і той самий вид витрат.

Таблиця 4.4. Переваги і вади методу змінних витрат

Якщо використати калькуляцію за змінними витратами, то формули ціни мають вигляд:

Ціна = Змінні витрати на 1 од. + Надбавка на 1 од.

Надбавка на 1 од. = Цільовий прибуток на 1 од. + Постійні витрати на 1 од.

Цільовий прибуток + Постійні витрати

Відсоток надбавки =-100 (%)

Сукупні змінні витрати

Сума цільового прибутку і постійних витрат (чисельник формули відсотка надбавки) є показником маржинального прибутку. В нашому прикладі:

60 000 + 8 000 68 000 Змінні витрати на 1 од. =-=-= 340 грн

200 200

29 000 + 45 000 + 16000 90 000 Надбавка на 1 од. =-= -= 450 грн

200 200

90 000 450

Відсоток надбавки =-100(%) = 132,35%, або-100 (%) = 132,35%

68 000 340

Ціна = 340 + 450 = 790 грн

Приклад 4.1

Визначення вигідності додаткового замовлення за наявності недовантажених виробничих потужностей, а також обґрунтування мінімальної короткострокової ціни. В певних умовах, якщо компанія має великі незавантажені потужності, а також її постійні витрати вже відшкодовані попередніми замовленнями на виготовлення продукції (чи перебувають в процесі відшкодування, чи будуть точно відшкодовані у майбутньому), то змінні витрати можуть виступати як короткострокова нижня межа ціни, нижче за яку жоден виробник не оцінюватиме свою продукцію.

Припустімо, що до фірми "Антея", витрати якої представлені в табл. 4.5, надходить замовлення на виробництво додаткової партії товарів, і постає питання про контрактну ціну.

Розмірковуємо таким чином. Незалежно від того, прийме фірма замовлення чи ні, її постійні витрати залишаться тими самими, тому можна скори-гувати звичайну ціну у бік зменшення. Інакше кажучи, досить призначити на додаткову партію товару таку ціну, яка б покрила лише змінні витрати на її виробництво і забезпечила бажаний прибуток. Звернімо увагу, що це можна зробити тільки якщо постійні витрати вже покриті попередньою партією в 10 000 шт.! Якщо застосувати прийнятну рентабельність до собівартості 20% (10 : 50 • 100%), то нова ціна одиниці виробу може становити не менше ніж 3,8 • (1 + 0,2) = 4,56 грн. Отже:

• довгострокова нижня межа ціни (ціна беззбитковості) = 5 грн;

• короткострокова нижня межа ціни (гранична ціна) = 3,8 грн;

• цільова ціна = 6 грн (або 4,56 грн для додаткового замовлення). Підкреслимо, що нова ціна 4,56 грн прийнятна тільки для додаткового

замовлення, яке дає змогу довантажити устаткування, що простоює. Якщо її розповсюдити на всю продукцію, яка вироблятиметься в майбутньому, то вона не покриє нові постійні витрати й спричинить зниження прибутку підприємства. Також можливий і варіант непрогнозованого падіння попиту на продукцію підприємства, а це потребуватиме зміни попередньої калькуляції витрат (адже вона розрахована на 10 тис. шт.). В результаті продаж за ціною 4,56 грн теж зменшить прибуток.

Таблиця 4.5. Витрати, прибуток і ціни умовної фірми