Корпоративна стратегія (загальна, базова, портфельна) є загальним планом управління для диверсифікованої компанії, показуючи напрямки розвитку фірми в цілому. На цьому рівні приймається рішення про бізнес-портфель (сукупності форм і видів економічної діяльності) фірми, вирішуються питання про злиття, придбання або вихід з якого-небудь бізнесу. Основні елементи, що формують загальну стратегію диверсифікованої компанії, показано на рис. 6.1 [104].
При розробці корпоративної стратегії для диверсифікованої компанії застосовують чотири види дій.
1. Дії по досягненню диверсифікації. Найважливіша проблема диверсифікації - визначення сфери діяльності. При цьому визначають, у яких галузях буде діяти компанія, яким чином (створюючи нову фірму чи купуючи ту, яка існує) і що буде найбільшою мірою визначати позицію компанії в кожній з цільових галузей.
2. Поліпшення загальних показників роботи в тих галузях, де вже діє фірма. Поступове посилення позиції компанії у вибраних галузях дозволить керівництву компанії спрямувати зусилля на поліпшення роботи у всіх її сферах діяльності. Першочергові рішення приймаються стосовно зміцнення конкурентних позицій на перспективу і прибутковості підприємств, у які вкладено кошти. За основу розвитку фірма бере стратегію швидкого зростання, особливо перспективних підприємств, забезпечення нормального функціонування основних сфер діяльності, проведення заходів щодо підтримки ділової активності на низько прибуткових на даний період, але перспективних напрямках.
3. Знаходження шляхів одержання синергічного ефекту серед споріднених господарських підрозділів і перетворення його в конкурентну перевагу. Компанії, що розширюють свою діяльність у бізнесі, в якому вони зможуть використовувати свою компетентність (схожі технології, аналогічний характер роботи і знайомі канали збуту) досягають певних переваг перед фірмами, що переходять в абсолютно нові для них сфери діяльності. Такого роду диверсифікація, яка називається спорідненою, дозволяє компанії передавати досвід окремих підрозділів іншим, спільно використовувати наявні потужності, знижувати загальні витрати, підвищувати конкурентоспроможність товарів компанії. Чим сильніші зв'язки між різними підрозділами компанії, тим більша можливість підвищення конкурентних переваг за рахунок використання синергічного ефекту.
4. Створення інвестиційних пріоритетів і перетікання ресурсів корпорації в найбільш перспективні напрямки.
Різні сфери діяльності диверсифікованої компанії найчастіше відрізняються інвестиційною привабливістю. Тому керівнику компанії необхідно ранжирувати рівні привабливості інвестування в різні сфери діяльності, щоб виявити найбільш перспективні напрямки.
Корпоративна стратегія створюється топ-менеджментом корпорації, який несе повну відповідальність за всі рішення, пов'язані з розробкою і реалізацією стратегії.
6.3. Типові стратегії
Сучасна ділова організація є соціотехнічною системою, що складається з двох підсистем: підсистеми з кінцевого числа щодо відокремлених бізнесів; підсистеми з декількох агрегованих видів забезпечуючої діяльності. Якщо компанія використовує технологію стратегічного управління, то корпоративна (загальна) стратегія компанії складається зі спеціалізованих стратегій з кожного окремого бізнесу і кожного агрегованого виду діяльності. Потім виробляється системне поєднання всіх стратегій обох вищевказаних підсистем.
Бізнес-стратегія конкретного бізнесу - це основна і найважливіша підсистема корпоративної стратегії. У тому випадку, якщо організація здійснює тільки один конкретний бізнес, бізнес-стратегія і загальна стратегія організації збігаються. Конкретні бізнес-стратегії відрізняються різноманітністю, але в теорії стратегічного управління їх вдалося звести до деякого числа типових варіантів. Тому ефективний підхід до класифікації бізнес-стратегій полягає у виділенні певного набору ситуацій або умов (ситуаційних факторів), за яких та чи інша стратегія виявляється найбільш застосовною. Виходячи з такої передумови, розрізняють стратегії, пов'язані з певними стадіями розвитку корпорації, що називаються типовими (базисними, еталонними). Ці стратегії відображають різні підходи до зростання фірми і пов'язані зі зміною стану одного чи декількох елементів: 1) продукт; 2) ринок; 3) галузь; 4) положення фірми усередині галузі; 5) технологія. Стан кожного елемента характеризується як існуючий або новий. Перелік типових стратегій подано у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Типові стратегії
| № п/п | Назва | Цільове призначення (ключова стратегічна вказівка) |
| 1 | Пряма інтеграція | Придбання у власність дистриб'юторами мережі або встановлення повного контролю над нею |
| 2 | Зворотна інтеграція | Прагнення одержати постачальників сировини у власність або під повним контроль |
| 3 | Горизонтальна інтеграція | Прагнення одержати своїх конкурентів у власність або під повним контроль |
| 4 | Захоплення ринку | Прагнення збільшити частку свого продукту на традиційних ринках |
| 5 | Розвиток ринку | Виведення свого продукту на ринок у нових географічних районах |
| 6 | Розвиток продукту | Прагнення збільшити обсяг реалізації через поліпшення або модифікацію свого
|
| 7 | Концентрична диверсифікація | Створення нових виробництв, шо збігаються з профілем організації |
| 8 | Конгломеративна диверсифікація | Освоєння випуску нових продуктів, що не збігаються з традиційним профілем організації |
| 9 | Горизонтальна диверсифікація | Освоєння випуску нових непрофільних продуктів, але для традиційних споживачів |
| 10 | Спільне підприємство | Об'єднання з іншою компанією для проведення робіт за спеціальним проектом |
| 11 | Скорочення | Реструктуризація з метою скорочення витрат для зупинки процесу падіння обсягу реалізації |
| 12 | Відторгнення | Продаж відділу або частини організації |
| 13 | Ліквідація | Продаж усіх активів організації |
Приклад одного з варіантів набору типових бізнес-ситуацій, у яких певна типова стратегія виявляється найбільш ефективною, наведено у табл. 6.2 [83].
Таблиця 6.2
У загальному випадку фірма (диверсифікована компанія) одночасно реалізує кілька стратегій або виробляє певну послідовність у реалізації стратегій.
6.4.1. Аналіз поточної (реалізованої) стратегії
6.4.2. Вибір стратегії
6.4.3. Оцінка стратегії
6.5. Ділова стратегія фірми
6.5.1. Стратегія лідерства за витратами
6.5.2. Стратегія диференціації
6.5.3. Стратегія оптимальних витрат
6.5.4. Сфокусовані стратегії низьких витрат
6.6. Функціональна стратегія