Небезпечна зона-це простір, в межах якого можуть діяти на працівника шкідливі або небезпечні чинники.
Розміри небезпечної зони залежать від характеру небажаного впливу і властивостей небезпечних та шкідливих чинників.
Небезпечні зони бувають простійними і змінними (при роботі кранів, екскаваторів), а відтак можуть мати чітко визначені межі або змінюватися залежно від фронту робіт відповідних умов і виробничих чинників. Про потенційну можливість появи таких ситуацій має бути заздалегідь відомо, щоб визначити і розрахувати межу небезпечної зони, а також розробити заходи запобігання виробничого травматизму. Небезпечні зони мають бути огородженими різними технічними засобами за контурами їх розмірів.
До технічних засобів, що запобігають травмуванню людей у небезпечних зонах, належать різні види огородження, сигналізації, блокувальні пристрої і т. ін. В окремих випадках небезпечну зону дозволяється позначати спеціальними знаками або застережливими написами.
Що таке небезпечна зона на будівельному майданчику і як її визначають?
Небезпечна зона на будмайданчику - це ділянка, на якій перебування людей стає небезпечним.
На будівельному майданчику розрізняють монтажну зону, зону роботи крана і переміщення вантажів, небезпечну зону доріг і зону роботи підйомника.
Монтажна небезпечна зона - це ділянка, розміщена внизу під робочим майданчиком, межі якого визначаються горизонтальною проекцією ділянки Б, збільшеної на безпечну відстань Р:
де, Н— висота, на якій проводяться роботи, м.
Небезпечною зоною при роботі баштових кранів по переміщенню вантажів є площина, обмежена паралельними лініями, які віддалені від осі підкранового шляху на величину найбільшого вильоту стріли в кожну сторону з можливим відльотом вантажу при його падінні.
Монтажна зона— визначається зовнішніми контурами будівлі плюс 7 м при висоті будівлі до 20 м і плюс 10 м- при висоті будівлі від 20 до 100 м.
Габарити небезпечної зони в плані визначається шириною, що дорівнює 2Я+Я, при поперечному перерізі і повздовжньому рівні:
де /- довжина підкранового шляху, м.
Для автомобільних і гусеничних кранів небезпечною зоною вважають площу описану радіусом, що дорівнює найбільшому вильоту стріли Я. З урахуванням відльоту вантажу, Я визначається за формулою:
де, /--максимальний робочий виліт гака, м;
5— найбільший можливий відліт вантажу при його падінні, м:
де, /г;—відстань від землі до піднятого елемента, м; /77—довжина вітки стропи, м;
а1 — відстань від центра ваги елемента до його краю, м; а. — кут між віткою стропи і вертикальною віссю, град.
Небезпечна зона підйомника охоплює простір можливого падіння вантажу, що піднімається. Зону слід приймати для будівель висотою до 20 м не менше 5 м від підйомника, а для будівель більшої висоти — 0,25 Н, де Н— висота будівлі, м.
Які запобіжні заходи застосовують для захисту працюючих?
Якщо в процесі трудової діяльності будь-який параметр технологічного обладнання, або робочого органу машини чи механізму з різних причин виходить за межі допустимих значень, для захисту працюючих використовують запобіжні пристрої автоматичного відключення. Завдяки таким пристроям запобігають надзвичайним ситуаціям при підвищенні тиску, температури, сили струму, робочої швидкості, маси вантажу і т. ін.
Запобіжні пристрої застосовуються залежно від характеру небезпечних або шкідливих виробничих чинників. До них належать такі, що захищають:
від механічних перевантажень;
від переміщення машин або їх елементів за встановлені межі; від перевищення сили струму, тиску, температури і ін. В конструкціях будівельних, землерийно-транспортних машин, вантажопідйомних кранів, двигунів внутрішнього згоряння використовують запобіжні пристрої від механічних перевантажень (муфти, обмежувачі піднімання вантажу, регулятори частоти обертання і ін.).
На підкранових коліях, на коліях внутрішньоцехового транспорту та інших механізмах і машинах для запобігання переміщення їх машин застосовують кінцеві вимикачі.
На парових котлах, в гідро- і пневмосистемах, ресиверах і різних магістралях та інших системах і пристроях для захисту від перевищення тиску пари, газу, рідини вище встановленого рівня застосовують клапани, мембрани та ін.
Для запобігання перевищення сили струму в електричних мережах застосовують плавкі запобіжники, вимикачі і захисно-вимикаючі пристрої.
При обслуговуванні технологічного обладнання і машин, в першу чергу, оглядають та контролюють запобіжні пристрої та негайно усувають виявлені найменші несправності.
Які запобіжні заходи застосовують для захисту працюючих?
У яких випадках застосовують дистанційне спостереження і керування?
Яким вимогам має відповідати дистанцій не спостереження і управління?
У яких випадках застосовують контрольно-вимірювальні засоби?
Де застосовують блокувальні пристрої?
Що таке сигнальні пристрої та де вони застосовуються?
Де застосовуються гальмівні пристрої?
Як нормуються розриви і габарити безпеки?
Для чого застосовуються знаки безпеки на виробництві?