Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О.В. - 10.5. Інформаційне забезпечення діяльності лікувально-профілактичного закладу

Основні умови, які необхідні для забезпечення функціонування системи інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу:

♦ присутність на ринку програмних засобів готових комп'ютерних рішень, які можна використовувати в діяльності лікувально-профілактичного закладу;

♦ наявність постачальників програмного забезпечення, які можуть проводити навчання персоналу медичних закладів та тривалий супровід програм;

♦ наявність відповідної нормативно-правової бази, яка формує стратегію інформаційної політики та включає питання ведення нормативно-довідкової інформації, що є обов'язковою для всіх закладів, визначення штатних одиниць для кожного лікувально-профілактичного закладу із супроводу програмного забезпечення, визначення джерел фінансування комп'ютерної техніки, програмних забезпечень і телекомунікаційних технологій;

♦ наявність освітнього центру з підготовки медичного персоналу з питань інформаційного забезпечення системи охорони здоров'я, запровадження підготовки спеціалістів з інформатики охорони здоров'я.

Загальні принципи оптимізації системи інформаційного забезпечення, які стоять перед лікувально-профілактичними закладами України:

1. Комп'ютеризація лікувально-профілактичних закладів.

2. Зміна облікової документації.

3. Заміна системи збору статистичної інформації.

4. Функціональна орієнтація інформації за рівнями менеджменту. Пріоритетним напрямом інформатизації закладів охорони здоров'я має стати

впровадження в усі лікувально-профілактичні заклади програмного забезпечення, яке враховує такі напрями:

♦ облік витрат та управління ресурсами лікувально-профілактичного закладу;

♦ введення системи електронного документообігу;

♦ ведення медичної статистики;

♦ формування медичних регістрів населення в зоні обслуговування лікувально-профілактичного закладу;

♦ формування баз даних пацієнтів, які знаходяться на обліку в поліклініці та лікувались в стаціонарі;

♦ облік пільгового забезпечення населення лікарськими засобами;

♦ електронний обмін документами між відділеннями та відділами лікувально-профілактичного закладу, з керівництвом закладу та з органами влади.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України мають відповідну службу інформаційного забезпечення. Більшість таких служб має вигляд неформального функціонально-структурного формування, завданням якого є забезпечення апарату управління та учасників лікувального-діагностичного процесу інформацією.

Лікувально-профілактичні заклади використовують такі джерела інформації:

♦ власні;

♦ наукову інформацію, яку отримують:

- з медичних бібліотек;

- за рахунок телекомунікаційних технологій;

♦ директивно-відомчу інформацію, яку отримують з: -Міністерства охорони здоров'я України;

-управлінь охорони здоров'я облдержадміністрацій та міських рад;

- міських управлінь статистики;

♦ директивна інформація, яка надходить з органів влади.

Структура служби інформаційного забезпечення лікарні має бути обґрунтована названими видами інформації.

Службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу має очолювати заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи. Управління інформаційним забезпеченням лікувально-профілактичного закладу має здійснюватися згідно з Положенням про службу інформаційного забезпечення.

До повноважень та функціональних обов'язків заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи належать такі питання:

o управління службою інформаційного забезпечення закладу;

o безпосереднє управління діяльністю завідувача відділення інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу;

o сприяння забезпеченню служби інформаційного забезпечення технічними засобами, комп'ютерами, оргтехнікою та програмним забезпеченням;

o визначення структури інформаційних потоків у лікарні;

o організація занять для персоналу лікарні з використання технічних засобів оброблення інформації;

o контролювання стану діяльності служби інформаційного забезпечення;

o затвердження організаційних, розпорядчих, звітно-статистичних та інших документів служби інформаційного забезпечення.

Загальні засади інформаційного забезпечення управлінської діяльності регулюються Положенням про службу інформаційного забезпечення лікувально-профілактичного закладу. Дія такого Положення поширюється на:

o працівників, які мають безпосереднє відношення до інформаційного забезпечення роботи закладу;

o апарат управління;

o учасників лікувально-діагностичного процесу.

Провідні лікувально-профілактичні заклади України з метою інформаційного забезпечення впроваджують у структуру закладу окремий структурний підрозділ, основним завданням якого є збирання, оброблення, збереження і надання медико-статистичної інформації з власних джерел лікарні та забезпечення роботи загальної інформаційної системи закладу.

До штатного розділу відділення інформаційних технологій мають входити:

o завідувач відділення;

o інженер електронної техніки;

o інженер-програміст;

o старший оператор зміни;

o оператори ЕОМ.

Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій представлені на рис. 10.5.

Вимоги до апаратно-програмного забезпечення лікувально-профілактичного закладу:

o організація даних, яка має забезпечити можливість обміну та актуалізації даних, що використовуються в системі, їх цілісність та достовірність;

o наявність захисту від несанкціонованого доступу та помилкових дій користувача;

o можливість адміністрування бази даних (призначення прав доступу до бази даних та архіву для кожного робочого місця);

o забезпечення працездатності програмного забезпечення: наявність набору тестів, що здійснюють самоперевірку; видача відповідних діагностичних повідомлень;

o наявність у програмному забезпеченні меню-орієнтованого і/або графічний користувальницький інтерфейс з управлінням через клавіатуру і/ або мишу.

Програмне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має забезпечувати можливість адаптації робочих місць та серверу до:

o конкретної конфігурації: технічних засобів; операційної мережі;

o типу та специфіки лікувально-профілактичного закладу: стаціонар, поліклініка, медсанчастина, багатопрофільний ЛПЗ, діагностичний центр;

o баз даних нормативно-довідкової інформації;

o структури вхідних та вихідних форм інформації: екранних; паперових; електронних.

Рис. 10.5. Повноваження та функціональні обов'язки завідувача відділенням інформаційних технологій лікувально-профілактичного закладу

Основним напрямом розвитку інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу є розробка, впровадження та безперервний супровід корпоративної медичної інформаційної мережі, яка включає комплекс програм щодо автоматизації роботи основних служб закладу на базі комп'ютерної лікарняної мережі із забезпеченням безперервного доступу через Інтернет до медичних баз та банків даних.

Інформаційно-технічне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має вміщувати кілька серверів.

1. Центральний сервер лікувально-профілактичного закладу забезпечує:

o управління локальними міні-мережами;

o управління медичними та управлінськими серверами;

o вихід до Інтернету;

o вихід до підпорядкованих закладів (якщо ЛПЗ має статус центрального);

o вихід на сервери, яким підпорядкований заклад: Міністерство охорони здоров'я; управління охороною здоров'я при міських та облдержадміністраціях тощо.

2. Управлінський сервер забезпечує:

o зв'язок служб закладу між собою;

o зв'язок заступників головного лікаря з підпорядкованими їм службами;

o зв'язки організаційно-методичного відділу;

o зв'язки відділу інформаційного забезпечення.

3. Фінансовий сервер забезпечує загальнолікарняний зв'язок та зв'язок роботи між такими видами служб:

o відділ кадрів (служба управління персоналом);

o бухгалтерія (може мати окремий сервер);

o юридичний відділ;

o економічний відділ;

o господарська служба;

o відділ маркетингу медичних послуг (у лікувально-профілактичних закладах недержавної форми власності).

4. Сервер стаціонару забезпечує зв'язки:

o заступників головного лікаря;

o відділень лікарні;

o приймального відділення;

o відділення екстреної медичної допомоги;

o аптеки;

o інших структурних підрозділів.

5. Сервер поліклініки забезпечує зв'язки:

o реєстратури;

o відділу статистики.

6. Сервер лікувально-діагностичної служби забезпечує зв'язки;

o лабораторій;

o кабінетів функціональної діагностики;

o рентгенологічної служби;

o інші лікувально-діагностичні підрозділи закладу.

З метою інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичного закладу розроблено декілька інформаційних систем.

7. Інформаційна система MedWork. Система MedWork призначена для ведення історії хвороби та інформаційного забезпечення технологічного циклу проходження пацієнта в лікувально-профілактичному закладі.

MedWork дає можливість:

o формально вести історію хвороби у вигляді звичної для лікарів амбулаторної карти, що складається із форм-бланків. Вбудований генератор бланків дозволяє за допомогою простого та зрозумілого інтерфейсу змінювати та створювати нові дані. Різноманіття типів бланків від простих текстових до графічних або документів редактора Word дає змогу описати стан пацієнта, динаміку змін параметрів функціональних систем організму. Різні шаблони та довідники, що редагуються, значною мірою скорочують час, який необхідно витратити на заповнення історії хвороби;

o прогортати дані карти пацієнта в довільно заданому вигляді за допомогою інтерактивно створених виписок з історій хвороби. Лікар має можливість розташувати на екрані монітору дані в звичному для нього вигляді, незалежно від формату введення вихідної форми. В інтерактивному режимі можна складати списки пацієнтів для направлення на діагностичні обстеження, консультації тощо;

o планувати графік прийому на кожному робочому місці від процедурного кабінету до планування операцій;

o виставляти рахунок пацієнту за надання медичних послуг або поліпшений медичний сервіс, отримувати звіт по платежах;

o статистична звітність роботи лікувально-профілактичного закладу за всіма основними напрямами діяльності: лікувально-діагностична робота; статистика захворюваності та смертності, фінансова звітність тощо.

2. Інформаційний комплекс автоматизації лікувально-профілактичних закладів "Avalon 1.0".

Інформаційний комплекс "Avalon 1.0" забезпечує введення, зберігання та показ інформації на всіх основних етапах організації лікувально-діагностичного процесу. До складу автоматизованої інформаційної системи Avalon входять такі підсистеми:

o реєстратура;

o робоче місце лікаря;

o підсистема реєстрації даних оглядів;

o підсистема складання розкладів;

o підсистема статистичних вибірок;

o підсистема складання звітів;

o підсистема адміністрування.

Реєстратура - основним завданням даної підсистеми є ведення записів амбулаторних карток пацієнтів. У таких картках у формі послідовності внесення документів зібрана історія хвороби кожного пацієнта. В картках висвічуються дані анамнезу, записи щодо проведених обстежень та спостережень за станом пацієнта та інші текстові документи. За допомогою підсистеми реєстратура проводиться прийом пацієнта на лікування та його виписка.

Робоче місце лікаря - підсистема складається з вікна, на який виводиться список усіх пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в даного лікаря.

Підсистема реєстрації даних оглядів - дозволяє проводити огляд пацієнтів на базі деревоподібної структури, яка задає набір питань при обстеженні та можливі варіанти відповідей пацієнта.

Підсистема складання розкладів - інструмент для складання розкладів процедур та обстежень пацієнта. Підсистема працює в двох режимах: перший - у режимі роботи заклад-поліклініка, пацієнти звертаються в заклад по одній особі в будь-який день; другий - коли пацієнти прибувають на лікування групами через задані проміжки часу.

Підсистема статистичних вибірок - дозволяє користувачеві за допомогою спеціального редактора побудувати фразу, близьку за формою до рідної мови, яка описує необхідну інформацію. Далі ця фраза транслюється в запит до бази даних і користувач отримує необхідні йому статистичні дані.

Підсистема адміністрування - призначена для налагодження автоматизованої інформативної системи адміністрування робочих місць користувача.

3. Автоматизована інформаційна система "Поліклініка" - експлуатується у відокремлених поліклініках або поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. Використання типової програми дає змогу закладу:

o сформувати базу даних населення, яке прикріплення до даної поліклініки;

o вести єдину нормативно-довідкову інформацію;

o отримувати достовірні статистичні звіти;

o вести облік роботи медичного персоналу;

o проводити персоніфікований облік захворюваності, звертань пацієнтів до лікаря;

o проводити диспансеризацію населення;

o проводити аналіз якості медичного обслуговування;

o програма може проводити автоматизовані розрахунки, що має стати в нагоді при прийнятті Закону про обов'язкове медичне страхування.

Автоматизована інформаційна система "Стаціонар" вирішує завдання обліку госпіталізованих пацієнтів і дозволяє виконувати наступні роботи:

♦ проводити статистичні обрахунки за основними статистичними формами в галузі охорони здоров'я;

♦ автоматичний облік пацієнтів, які одержали медичну допомогу в стаціонарі;

♦ проведення медико-економічної експертизи якості медичної допомоги.

АІС "Стаціонар" використовується з метою формування реєстрів населення за певними категоріями: онкологічні хворі; наркологічні, психіатричні та венерологічні хворі; пацієнти, які одержували медичну допомогу з приводу туберкульозу або вірусного гепатиту, тощо.

Сучасний період розвитку управління лікувально-профілактичними закладами характеризується активним впровадженням багатофункціональних інформаційних систем в обслуговування діяльності організації. Комп'ютерна інформаційна система "Лікарня" може забезпечити ведення всіх видів документації лікувально-профілактичного закладу: лікувально-профілактичної; фінансово-господарської, методологічної. Прикладом розробки та впровадження такої багатофункціональної інформаційної системи є комп'ютерна система "Лікарня" в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Основні види та етапи роботи, які забезпечує комп'ютерна система "Лікарня", представлені на рис.10.6.

В комп'ютерну мережу об'єднуються:

- клінічні відділення;

- приймальне відділення;

- рентгенологічне відділення;

- відділення функціональної діагностики;

- фізіотерапевтичне відділення;

- клініко-діагностична лабораторія;

- відділ кадрів; бухгалтерія;

- головний лікар і його заступники;

- інформаційно-аналітичний відділ;

- поліклініка;

- господарська частина та склади;

- інші підрозділи лікувально-профілактичного закладу.

При впровадженні такої системи необхідно дотримуватися таких вимог та правил:

o можливість збільшення кількості комп'ютерів в мережі;

o можливість внесення та зчитування інформації з будь-якого робочого місця;

o можливість внесення та зміни різного роду інформації;

o можливість формування різних рівнів доступу до інформації залежно від робочого місця.

Електронна історія хвороби пацієнта формується з різних робочих місць:

♦ приймальне відділення - внесення паспортних даних;

♦ клінічні відділення - клінічні дані;

♦ клініко-діагностична лабораторія, рентгенологічне відділення;

♦ відділення функціональної діагностики - відомості про результати діагностичних обстежень.

Рис. 10.6. Основні види та етапи робіт, які забезпечує комп'ютерна інформаційна система "Лікарня"

Програма дозволяє вносити дані в історію хвороби паралельно з різними лікарями. Крім формування історії хвороби, інформаційна система "Лікарня" надає можливість прораховувати вартість лікування кожного пацієнта. Крім цього, в кабінетах ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та рентгенологічному відділенні можливо створити для кожного пацієнта архів зображень. В ендоскопічних відділеннях при проведенні лапароскопії, торакоскопії, артеріоскопії створюється архів відео матеріалів. Програма інформаційної системи "лікарня" передбачає виведення на друк історії хвороби, виписки з історії, формування епікризу.

Інформаційною системою "Лікарня" передбачено облік матеріальних ресурсів лікарні:

♦ оперативний облік руху товарно-матеріальних цінностей;

♦ взаємодію інформації між бухгалтерією та клінічними відділеннями;

♦ автоматичне списання використаних медикаментів і матеріалів;

♦ бухгалтерський облік (розрахунок та ведення бухгалтерської звітності, автоматизоване нарахування заробітної плати, нарахування та утримання податків, розрахунок та калькуляція меню-розкладки для харчування хворих);

♦ зведення балансу на певну дату;

♦ фіксацію благодійних внесків від кожного пацієнта.

Інформаційна система "лікарня" забезпечує облік та управління людськими ресурсами за рахунок формування бази даних щодо:

♦ розрахунку стажу роботи працівників;

♦ терміну проходження останніх курсів підвищення кваліфікації, атестації, отримання категорії;

♦ планування проходження курсів підвищення кваліфікації, з контролем виконання;

o штатного розкладу, формуються дані щодо вакантних посад по відділеннях та спеціальностях;

o автоматичного підрахунку навантаження лікаря.

Можливе об'єднання інформаційних мереж кількох лікувально-профілактичних закладів з метою створення корпоративної телекомунікаційної медичної мережі. Прикладом такої корпоративної мережі може бути інфраструктура Московської інформаційної мережі, яка об'єднує 32 клінічних лікувально-профілактичних заклади. Медична мережа об'єднана з полігоном супутникового зв'язку "Ведмежі озера". Завданням корпоративної телемедичної мережі є збирання інформації про пацієнтів з клінічних та діагностичних підрозділів з усіх клінік у вигляді відеоінфо-рмації, результатів інструментальних функціональних обстежень: електричні сигнали ЕКГ, ЕЕГ; результати біохімічних та клінічних аналізів; електронні історії хвороби пацієнтів. Такий вид корпоративної мережі забезпечує більш високий рівень конфіденційності порівняно з публічними електронними мережами. Для охорони здоров'я населення окремої країни, регіону необхідно обробляти та передавати великі масивів інформації з метою:

o забезпечення дистанційного консультування пацієнтів;

o проведення моніторингу та оцінки стану та динаміки здоров'я населення;

o моніторингу стану системи охорони здоров'я, її резервів, готовності до вирішення поточних та екстрених проблем;

o поширення нових медичних технологій;

o підготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів.

Впровадження подібних мереж потребує введення єдиних стандартів та протоколів обміну інформацією. Фінансовий тягар з упровадження таких проектів має бути не тільки на лікувально-профілактичних закладах, а й компаніях, які забезпечують телемедичні послуги, та на місцевому й державному республіканському бюджеті.