Актуальність теми. Імунна система дитини перебуває на етапі формування і розвитку, що й обумовлює своєрідність її реагування на антигенну стимуляцію. Знання механізмів нормальної та патологічної імунної відповіді взагалі, особливостей імунітету дитини у віковому (онтогенетичному) аспекті сприятимуть правильному розумінню механізмів формування різних захворювань, адекватній диференціальній діагностиці нормальних, донозологічних (діатези) та патологічних станів у дитячому віці.
Стан лімфатичного апарату дитини відображає процеси нормального розвитку, адаптації, реактивності імунної системи. Дослідження стану лімфатичного апарату є необхідною частиною комплексного загально-клінічного обстеження хворого. Розуміння морфологічних та функціональних особливостей розвитку лімфатичних вузлів, лімфоїдного апарату дитини значно зменшує ймовірність припущення діагностичних помилок.
Мета заняття. Вивчити закономірності становлення імунітету, розвитку лімфатичного апарату дитини. Навчитися оцінювати стан імунної системи, орієнтуючись на дані анамнезу життя та хвороби дитини, показники об'єктивних методів дослідження – клінічних, лабораторних та власне імунологічних. Знати типові зміни лімфатичного апарату дитини при певних патологічних процесах.
Унаслідок самостійної підготовки теми студент повинен знати:
1. Центральні та периферичні органи імунної системи.
2. Етапи та закономірності становлення імунної системи.
3. Фактори неспецифічної резистентності.
4. Специфічні фактори захисту.
5. Вікові зміни основних показників гуморального та клітинного специфічного та неспецифічного імунітету.
6. Основні поняття клінічної імунології.
7. Групи захворювань, які характерні для дефектів окремих ланок імунітету.
8. Основні тести лабораторної імунодіагностики та показання до їх проведення.
9. Вікові нормативи основних показників імунограми в дітей.
10. Структуру і функції лімфатичного апарату дитини у віковому аспекті.
11. Методи дослідження лімфатичного апарату.
12. Типові зміни лімфатичного апарату дитини при певних патологічних процесах.
Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:
1. Інтерпретувати імунограми дітей різного віку.
2. Визначити показання до проведення та скласти план імунологічного дослідження дитини.
3. Визначити скарги, що характерні для ураження лімфатичного апарату, зібрати сімейний та індивідуальний анамнез.
4. Провести об'єктивне обстеження лімфатичного апарату в дітей різного віку та інтерпретувати отримані дані.
5. Призначити план лабораторно-інструментального дослідження дитини з лімфаденопатією, поліаденією.
6. Інтерпретувати дані лабораторно-інструментальних методів дослідження лімфатичного апарату.
Основна література
Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д. Пропедевтична педіатрія. – К.: Б. в., 1999. – С. 263-273.
Мазурин A.B., Воронцов И.M. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "Издательство Фолиант", 2001. – С. 596-599,601-621, 731-769.
Додаткова література
Стефани Д.Ф., Вельтищев Ю.Е. Иммунология и иммунопатология детского возраста. – М.: Медицина, 1996. – С. 67-87.
Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994.- Т. 1. – 704 с.
Казмирчук В.Е., Драп пик Г.Н., Ковальчук Л.В. Клиническая иммунология с аллергологией детского возраста. – Одесса: Астропринт, 1999. – 164 с.
Допоміжні матеріали
1. Етапи розвитку імунної системи.
2. Основні поняття клінічної імунології.
3. Патологія, що характерна для дефектів окремих ланок імунітету.
4. Основні тести лабораторної імунодіагностики.
5. Загальні правила інтерпретації імунограми.
6. Норми вмісту основних показників імунограми у дітей.
7. Методика дослідження лімфатичного апарату.
8. Семіотика ураження лімфатичних вузлів.
9. Кардіотимікоторакальний індекс.
Основні поняття клінічної імунології
Патологія, що характерна для дефектів окремих ланок імунітету
Основні тести лабораторної імунодіагностики
Загальні правила інтерпретації імунограми
Норми вмісту основних показників імунограми у дітей
Методика дослідження лімфатичного апарату
Семіотика ураження лімфатичних вузлів
Кардіотимікоторакальний індекс
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень