Кількість лімфоцитів у периферичній крові в дітей (С.А. Кетлінський, Н.М. Калініна, 1998)
Вік, роки | Лейкоцити, абс, мм3 | Лімфоцити | |
% | абс, мм3 | ||
До 1 року | 6400-11000 | 39-59 | 2700-5400 |
1-6 | 6800-10 000 | 38-53 | 2900-5100 |
7-17 | 4700-7300 | 36-43 | 2000-2700 |
Кількість субпопуляцій лімфоцитів у периферичній крові в дітей (С.А. Кетлінський, Н.М. Калініна, 1998)
Вік, роки | СD3
| СD4(Т-хелпери) | СD8
| СD4/СD8(імуноре-
| СD16(NK-клітини) | СD20(В-лімфоцити) | |||||
% | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | ||
До 1 року | 58-67 | 1900-3600 | 38-50 | 1500-2800 | 18-25 | 800-1200 | 1,5-2,9 | 8-17 | 300-700 | 19-31 | 500-1500 |
1-6 | 62-69 | 1800-3000 | 30-40 | 1000-1800 | 25-32 | 800-1500 | 1-1,6 | 8-15 | 200-600 | 21-28 | 700-1300 |
7-17 | 66-76 | 1400-2000 | 33-41 | 700-1100 | 27-35 | 600-900 | 1-1,4 | 9-16 | 200-300 | 12-22 | 300-500 |
Вміст імуноглобулінів у сироватці крові в дітей різного віку, г/л (Е.І. Соколов, 1998; О.В. Мазурін, І.М. Воронцов, 2000)
Вік | IgG | IgA | IgM | |||||
Новонароджені | 7,5-15 | Менше ніж 0,06 | 0,11-0,35 | |||||
1-3 міс | 2,7-7,8 | 0,06-0,58 | 0,12-0,87 | |||||
4-6 міс | 1,9-8,6 | 0,1-0,96 | 0,25-1,2 | |||||
7-12 міс | 3,5-11,8 | 0,36-1,65 | 0,36-1,04 | |||||
1-2 роки | 5,2-10,8 | 0,36-1,65 | 0,72-1,6 | |||||
3-6 років | 6,5-14,1 | 0,83-2,17 | 0,55-2,1 | |||||
7-9 років | 7,6-13,3 | 1,08-2 | 0,55-1,6 | |||||
9-12 років | 5,4-16,1 | 0,7-2,5 | 0,5-1,8 | |||||
Понад 12 років | 5,4-16,1 | 0,8-2,8 | 0,5-1,8 | |||||
Вміст IgЕ у сироватці крові, кО/k (О.В. Мазурін, І.М. Воронцов, 2000)
Новонароджені | 3-6 міс | 1 рік | 5 років | 10 років | Дорослі |
0-2 | 3-10 | 8-20 | 10-50 | 15-60 | 20-100 |
У практично здорових осіб рівень фагоцитуючих нейтрофілів становить 60-80 %, фагоцитарне число – 4-10, показник НСТ-тесту – 8-12 %, рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові не перевищує 100 ум. од., титр комплементу – 0,02-0,08, вміст секреторного IgA в слині – 1 г/л.
Методика дослідження лімфатичного апарату
1. Опитування.
2. Огляд.
3. Пальпація. Під час пальпації лімфатичних вузлів визначають величину (у нормі 0,3-0,5 см); кількість (якщо в кожній групі лімфатичних вузлів пальпується не більше трьох, їх вважають поодинокими – норма; більше ніж три – множинними); консистенцію (у нормі вузли м'якоеластичні); рухливість (у нормі вузли рухливі, не спаяні з прилеглими тканинами); болючість під час пальпації (у нормі лімфатичні вузли неболючі).
У здорових дітей зазвичай пальпується не більше ніж три групи лімфатичних вузлів. У нормі не пальпуються підпідборідні, над- і підключичні, торакальні, кубітальні, підколінні лімфатичні вузли.
4. Лабораторні та інструментальні методи дослідження – мікроскопія пунктату лімфатичного вузла, ультразвукове дослідження, лімфографія, рентгенографія, комп'ютерна томографія, термографія та ін.
Семіотика ураження лімфатичних вузлів
Лімфаденопатія – збільшення розмірів лімфатичних вузлів, інколи зі зміною їхньої консистенції.
Поліаденія – збільшення кількості лімфатичних вузлів.
Локальна лімфаденопатія може спостерігатися при лімфаденіті, кору, краснусі, ЛОР-патології, стоматологічних захворюваннях, туберкульозі периферичних лімфатичних вузлів, лімфосаркомі.
Генералізована лімфаденопатія може мати місце при інфекційному мононуклеозі, інших вірусних інфекціях, у тому числі при ВІЛ-інфекції, туберкульозній інтоксикації, токсоплазмозі, лейкозі, лімфогранулематозі тощо.
Поліаденія, інколи з лімфаденопатією, може спостерігатися в дітей з лімфатичним діатезом, при алергічних захворюваннях, туберкульозній інфекції, гельмінтозах, інвазіях найпростіших тощо.
Швидке збільшення розмірів лімфатичних вузлів разом з їх болючістю свідчить про запальний процес; місце розташування таких лімфатичних вузлів може вказувати на локалізацію первинного вогнища інфекції.
Кардіотимікоторакальний індекс
Кардіотимікоторакальний індекс визначається при аналізі рентгенограми грудної клітки в прямій проекції шляхом поділу ширини кардіотимічної тіні (судинного пучка) у ділянці біфуркації трахеї (III ребро) на поперечний розмір грудної клітки на рівні купола діафрагми. Цей індекс використовують для діагностики тимомегалії.
Величина кардіотимікоторакального індексу при нормальній та збільшеній загруднинній залозі
Вік | Діти без збільшення загруднинної залози | Діти зі збільшенням загруднинної залози | |
І ступінь | ІІ ступінь | ||
1-6 міс | 0,31 | 0,37 | 0,51 |
7-12 міс | 0,28 | 0,4 | 0,5 |
1-3 роки | 0,26 | 0,38 | 0,44 |
4-6 років | 0,22 | 0,33 | 0,4 |
7-12 років | 0,2 | 0,34 | 0,36 |
Тести
1. Який орган є центральним органом імунної системи?
A. Селезінка.
Б. Лімфатичні вузли.
B. Загруднинна залоза (тимус).
Г. Лімфоцити периферичної крові.
2. В якому віці загруднинна залоза досягає максимальних розмірів?
А. 1 рік.
Б. З роки.
В. б років.
Г. 6-12 років.
Д. 16 років.
3. Які клітини периферичної крові здатні до бласттрансформації?
A. Еритроцити.
Б. Лімфоцити.
B. Моноцити.
Г. Нейтрофіли.
Д. Еозинофіли.
Е. Базофіли.
4. В якому віці дитини синтез секреторного IgA досягає рівня дорослих?
A. 1 рік.
Б. б років.
B. 10 років.
Г. 15 років.
5. Що спостерігають у другий критичний період розвитку імунної системи дитини?
A. Виражену гіперімуноглобулінемію.
Б. Виражену гіпоімуноглобулінемію.
B. Формування імунологічної пам'яті.
Г. Максимальну продукцію секреторного IgA.
6. Що таке імунодефіцитний стан?
A. Незначне транзиторне зниження деяких параметрів імунної системи.
Б. Фізіологічний стан новонароджених.
B. Один із проявів лімфатичного діатезу.
Г. Стійкий дефіцит одного або декількох параметрів (механізмів) імунної відповіді.
7. Що характерно для недостатності В-клітинної ланки імунітету?
A. Рецидивуючі кандидози слизових оболонок.
Б. Рецидивуючий перебіг Herpes labialis.
B. Рецидивуючі ГРВІ.
Г. Рецидивуючі гнійні отити.
8. Визначення якого показника належить до імунологічних тестів І рівня?
A. Субпопуляцій Т-лімфоцитів.
Б. Імунорегуляторного індексу.
B. Вмісту цитокінів.
Г. Рівня сироваткового IgM.
9. Визначення якого показника належить до імунологічних тестів II рівня?
А. Субпопуляцій сироваткових імуноглобулінів.
Б. Оцінки фагоцитарної активності нейтрофілів.
В. Титру комплементу.
Г. Кількості СD20 лімфоцитів.
10. В який період дитячого віку рівень сироваткового І^М є мінімальним?
A. Новонародженості.
Б. Грудного віку.
B. Дошкільний.
Г. Молодший шкільний.
11. Виявлення яких лімфатичних вузлів під час пальпації свідчить про патологію?
A. Потиличних.
Б. Підщелепних.
B. Пахвинних.
Г. Пахвових.
12. Для якого захворювання характерне збільшення потиличних лімфатичних вузлів?
A. Інфекційного мононуклеозу.
Б. Кору.
B. ГРВІ.
Г. Епідемічного паротиту.
13. Які клітини переважають у цитограмі нормального лімфатичного вузла?
A. Лімфобласти.
Б. Пролімфоцити.
B. Лімфоцити.
Г. Нейтрофіли.
Д. Макрофаги.
14. В який період дитинства найрідше спостерігають прояви гострого апендициту?
A. У новонароджених та дітей грудного віку.
Б. Дошкільний.
B. Молодший шкільний.
Г. Старший шкільний.
15. При якому інфекційному захворюванні спостерігається системне збільшення лімфатичних вузлів?
A. Кору.
Б. Кашлюку.
B. Інфекційному мононуклеозі.
Г. Скарлатині.
ВІДПОВІДІ: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – В; 5 – Б; 6 – Г; 7 – Г; 8 – Г; 9 – А; 10 – А; 11 – А; 12 – Б; 13 – Б; 14 -А; 15 – В.
Кардіотимікоторакальний індекс
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей різного віку
Методика дослідження серцево-судинної системи в дітей
Особливості ЕКГ у дітей
Недостатність кровообігу в дітей
Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання в дітей
Методика дослідження органів дихання в дітей