- особливості сімейного анамнезу: близькі родичі дитини мають хвороби обміну речовин (артрити, мігрень, інтерстиціальній нефрит, гіпертонічну хворобу, ожиріння, жовчнокам'яну хворобу тощо); у сім'ї є звичка вживати багато м'ясних страв і солодощів;
- посилення нервового збудження: спостерігається з 1-го року життя і посилюється з віком (неспокійний сон, нічні жахи, лякливість, крикливість, надмірна реакція реагування в іграх, тики, анорексія тощо);
- випереджаючий психічний розвиток: діти допитливі, мають гарну пам'ять, логічно мислять, добре навчаються в школі, здібні до творчості;
- особливості фізичного розвитку: звичайно діти мають низьку масу тіла, але деякі (особливо дівчатка) схильні до надмірної маси тіла з раннього віку або надмірно набувають її в пубертатний період;
- схильність до кетоацидозу: нерідко вранці з рота дитини відчувається запах ацетону, іноді розвивається ацетонемічне блювання (ацетонемічна криза);
- больовий синдром: періодичний біль у животі, суглобах та кістках кінцівок, у спині, головний біль;
- гіперурикемія (підвищення рівня сечової кислоти в крові);
- урикозурія, на фоні якої може сформуватись урикозурична нефропатія, що характеризується протеїнурією, гемат-, лейкоцит- та циліндрурією, схильністю до уролітіазу;
- схильність до алергічних реакцій та захворювань (у незначної частини дітей) у зв'язку з тим, що сечова кислота гальмує синтез циклічних нуклеотидів.
Реабілітація дітей з нервово-артритичним діатезом
1. Дієтичне харчування: виключити продукти, багаті на пурини та щавелеву кислоту (паштет, печінка, нирки, оселедці, сардини, шоколад, какао, кава, щавель, шпинат, зелений горошок, цвітна капуста), обмежити вживання м'яса, птиці, риби, бульйонів, жирів тваринного походження, томатів, цукру та кондитерських виробів. У харчуванні повинні переважати молочні продукти, крупи, дозволені овочі, фрукти.
2. Раціональний режим дня: бажаний денний сон, регламентація часу рухових вправ і занять, пов'язаних з інтенсивним психічним навантаженням (перегляд телевізійних передач, робота з комп'ютером); за годину до сну запропонувати дитині спокійне дозвілля.
3. Метаболічні препарати: повторні курси кальцію пантотенату, калію оротату, алопуринолу – у поєднанні з урикозуричними препаратами (етамідом, атофаном, цитратною сумішшю).
4. Седативні препарати: настоянка валеріани, собачої кропиви, ново пасит тощо.
5. Симптоматичні заходи: при болю в животі – спазмолітичні, жовчогінні, ферментні препарати; при анорексії – вітаміни, ферментні препарати; при значних артралгіях – нестероїдні протизапальні засоби.
6. При ацетонемічній кризі терапія спрямована на боротьбу з дегідратацією, ацидозом та посилене виведення кетонових тіл: у початковий період корисно давати велику кількість рідини (кожні 10-15 хв – солодкий чай, лужні мінеральні води, свіжовиготовлені соки); годувати, враховуючи побажання дитини, їжею з виключенням жирів (манна, вівсяна, гречана каші, овочеві або фруктові пюре, овочевий суп); після їди – вживання ферментних препаратів, очисна клізма (для виведення кетонових тіл) з наступним уведенням у кишечник 50-100 мл 5 % розчину натрію гідрокарбонату. У період розгорнутої клініки – парентеральна регідратація глюкозо-сольовими розчинами з введенням кокарбоксилази, аскорбіново': кислоти, ессенціале; при рН 7,2 і нижче – введення 4 % розчину натрію гідрокарбонату.
7. Санаторно-курортне лікування на бальнеологічних курортах з лужними водами.
Питання для самоконтролю
1. Сучасні погляди на суть діатезів у дітей.
2. Визначення термінів "діатез", "алергічний діатез", "лімфатичний діатез", "нервово-артритичний діатез".
3. Механізми формування алергічного, лімфатичного та нервово-артритичного діатезів.
4. Діагностичні критерії алергічного, лімфатичного та нервово-артритичного діатезів.
5. Реабілітація дітей з основними типами діатезів.
6. Прогноз за наявності в дитини того чи іншого типу діатезу. Особливості проведення профілактичних щеплень у дітей з діатезами.
Тести
1. До розвитку якого захворювання схильні пацієнти з лімфатичним діатезом?
A. Атопічного дерматиту.
Б. Інтерстиціального нефриту.
B. Хронічного тонзиліту.
Г. Артриту.
Д. Жовчнокам'яної хвороби.
2. Які механізми мають місце у формуванні нервово-артритичного діатезу?
A. Надлишкова продукція сечової кислоти.
Б. Порушення обміну пуринів в організмі.
B. Підвищення збудливості на будь-якому рівні рецепції.
Г. Порушення вуглеводного та ліпідного обміну зі схильністю до кетоацидозу.
Д. Усе вищеперераховане.
3. Що з перерахованого характерно для лімфатичного діатезу?
A. Підвищена нервова збудливість (лякливість, крикливість).
Б. Часті зригування.
B. Часті гострі респіраторні захворювання.
Г. Короткий неспокійний сон.
4. Що з перерахованого характерно для клінічної картини нервово артритичного діатезу в дітей шкільного віку?
A. Артралгії.
Б. Гіперкінетичний синдром.
B. Запах ацетону з рота вранці, ацетонемічні кризи.
Г. Напади головного болю та болю в животі.
Д. Усе вищеперераховане.
5. Що з наведеного сприяє стабілізації загального стану дітей з нервово-артритичним діатезом?
A. Включення до раціону шпинату, зеленої цибулі, салату, щавлю.
Б. Вживання значної кількості м'ясної їжі.
B. Вживання кондитерських виробів.
Г. Переважання молочних продуктів у харчовому раціоні.
Д. Включення до раціону бульйонів, м'ясних відварів.
6. Що належить до діагностичних критеріїв алергічного діатезу?
А. Лімфоцитоз.
Б. Лейкопенія.
В. Гіперурикемія.
Г. Гіперхол естеринемія.
Д. Еозинофілія крові та секретів.
7. Яка умова проведення профілактичних щеплень у дітей з лімфатичним діатезом?
A. Проведення щеплень без будь-яких попередніх заходів.
Б. На фоні гіпоалергенної дієти.
B. Після курсу стимулюючої терапії.
Г. На фоні десенсибілізуючої терапії.
Д. Після курсу седативних препаратів.
8. Які лабораторні ознаки лімфатичного діатезу?
A. Гіперурикемія.
Б. Еозинофілія.
B. Гіперглікемія.
Г. Лімфоцитоз.
Д. Гіпопротеїнемія.
9. Що рекомендовано дітям з нервово-артритичним діатезом?
A. Підвищення інтенсивності психічної діяльності.
Б. Напружені заняття в музичній школі та спортивній секції одночасно.
B. Чергування фізичної та розумової діяльності.
Г. Скорочення нічного та денного сну.
Д. Вивчення декількох іноземних мов.
10. Які особливості дієти при нервово-артритичному діатезі?
A. Обмежити вживання м'яса, птиці.
Б. Збільшити вживання риби та бульйонів.
B. Включити до раціону субпродукти (печінку, нирки, серце мозок).
Г. Включити до раціону зелений горошок, редьку, томати.
Д. Зменшити в раціоні частку рослинних та молочних страв.
11. Які особливості харчування при алергічному діатезі?
A. Збільшити споживання фруктів та овочів червоного й оранжевого кольору.
Б. Обмежити вживання солодощів, меду.
B. Збільшити споживання коров'ячого молока та яєць.
Г. Вживати їжу часто і дрібними порціями.
Д. Включення до раціону продуктів моря.
12. Які особливості анамнезу в дітей з лімфатичним діатезом?
A. Відсутність гестозу у матері під час вагітності.
Б. Фізіологічний перебіг вагітності і пологів.
B. Алергічні хвороби в близьких родичів дитини.
Г. Ендокринні розлади в матері під час вагітності.
Д. Родичі дитини мають хвороби обміну речовин.
13. Який синдром належить до діагностичних критеріїв лімфатичного діатезу?
A. Лімфопроліферативний.
B. Нервово-астенічний.
В. Ацетонемічний.
Г. Спастичний.
Д. Синдром дихальних розладів.
14. Який лікарський засіб належить до препаратів патогенетичної дії при нервово-артритичному діатезі?
A. Кальцію пантотенат.
Б. Кетотифен.
B. Гліцирам, етимізол.
Г. Діазолін, кетотифен.
Д. Ацетилсаліцилова кислота.
Відповіді: 1 – В; 2 – Д; 3 – В; 4 – Д; 5 – Г; 6 – Д; 7 – В; 8 – Г; 9 – В; 10 – А; 11 – Б; 12 – Г; 13 – А; 14 – А.
Задачі
1. Підчас антенатального патронажу стало відомо, що бабуся вагітної хворіла на бронхіальну астму, у брата – набряки Квінке при укусах комах, а родичі чоловіка хворіють на гіпертонічну та жовчнокам'яну хворобу. Що з нижчеперерахованого необхідно негайно виключити з харчового раціону?
A. Цвітну капусту.
Б. Курячі шлунки та печінку.
B. Лимони та моркву.
Г. Мандарини та хурму.
Д. Заморожені супові набори із зеленим горошком.
2. У дівчинки, 4 років, на фоні ГРВІ спостерігають блювання до б разів за останні 4 год, запах ацетону з рота. Відомо, що дитина почала ходити в 9-місячному віці, з 2 років відмовилася від денного сну, ввечері часто скаржиться на біль у ногах, але при обстеженні ортопедом патології не було виявлено. Сімейний анамнез обтяжений цукрових діабетом типу II, гіпертонічною та сечокам'яною хворобами. Який з попередніх діагнозів найімовірніший?
A. Маніфестація цукрового діабету.
Б. Ацетонемічне блювання на фоні нервово-артритичного діатезу.
B. Гострий гастрит.
Г. Гострий панкреатит.
Д. Гострий апендицит.
3. Хлопчик, 3 міс, який перебуває на природному вигодовуванні, обстежується перед щепленням. Загальний стан задовільний, температура тіла 36,6 ºС, на шкірі щік – виражені прояви молочного струпу, язик "географічний", на голові – гнейс. З боку внутрішніх органів – без особливостей. Кишкові випорожнення 4 рази на добу, іноді з домішками слизу. Яка тактика лікаря найдоцільніша?
A. Провести щеплення і спостерігати за станом дитини.
Б. Призначити приймання супрастину і на 4-й день провести щеплення.
B. Призначити приймання вітамінів А і Е, екстракту елеутерококу і через тиждень провести щеплення.
Г. Відкласти щеплення, спостерігати за дитиною і чекати очищення шкіри й нормалізації випорожнень.
Д. Відкласти щеплення, призначити матері гіпоалергенну дієту, а дитині – смекту, супрастин і ферментний препарат. Після очищення шкіри щік провести щеплення на фоні приймання антигістамінного препарату.
4. Хлопчик, 4 міс, лікувався в стаціонарі з приводу гострої правобічної вогнищевої пневмонії. Під час обстеження виявлено тимомегалію II ступеня. Які з рекомендацій, призначених при виписці, недоцільні?
A. Зберігати природне вигодовування.
B. Приймати вітаміни А і Б протягом 3 тиж.
В. Приймати кетотифен протягом 2 міс.
Г. Приймати препарати кореня солодки по 15 днів на місяць протягом 3 міс.
Д. Провести санацію носоглотки матері і бабусі, оскільки в них виявлено хронічний тонзиліт.
5. Дівчинка, 11 міс, вдруге хворіла на гострий обструктивний бронхіт. Сімейний анамнез обтяжений алергічними реакціями й захворюваннями. Яка з наведених рекомендацій зайва?
A. Дотримання гіпоалергенної дієти та гіпоалергенних умов життя.
Б. Приймання десенсибілізуючих та мембраностабілізуючих препаратів.
B. Приймання препаратів для підвищення загальної опірності організму.
Г. Проведення спелеотерапії.
Д. Оздоровлення в літній період на Південному Березі Криму.
ВІДПОВІДІ: 1 – Г; 2 – Б; 3 – Д; 4 – В; 5 – Д.
Рахіт, спазмофілія
Функції вітаміну D
Вміст кальцію і фосфору в крові та їх динаміка при рахіті
Якісне визначення рівня кальцію в сечі (проба Сулковича)
Препарати вітаміну D
Клінічна класифікація гіпервітамінозу D у дітей
Клінічна класифікація гіпервітамінозу Б у дітей (за Н.П. Бармебаєвою, В.І. Струковим, 1984)
Лікування гіпервітамінозу й у дітей
Основні клінічні прояви спазмофілії