Педіатрія - Тяжка O.B. - Клінічна класифікація гіпервітамінозу Б у дітей (за Н.П. Бармебаєвою, В.І. Струковим, 1984)

Використовується для визначення ступеня виділення кальцію з сечею (гіперкальційурія). У зв'язку з тим що між вмістом кальцію в крові й сечі є взаємозв'язок, реакція Сулковича відображає рівень кальціємії.

Сечу збирають уранці натще. Хід реакції: до 4 мл профільтрованої сечі додають 2 мл реактиву Сулковича або до 4 крапель сечі додають 2 краплі реактиву.

Оцінка реакції

Склад реактиву Сулковича: 2,5 мл щавелевої кислоти, 2,5 мл щавелевокислого амонію, 5 мл льодяної оцтової кислоти, до 150 мл дистильованої води.

Препарати вітаміну D

Для профілактики та лікування рахіту застосовують препарати вітаміну D – олійні, спиртові, водні розчини, таблетовані форми. Для профілактики рахіту доцільне використання олійних і водних роз чинів. Найбільш ефективним є водний розчин вітаміну D.

Клінічна класифікація гіпервітамінозу D у дітей

Гіпервітаміноз D виникає внаслідок передозування препаратів вітаміну D або при індивідуальній непереносимості їх.

Вміст кальцію при гіпервітамінозі D – більше ніж 2,89 ммоль/л.

Клінічна класифікація гіпервітамінозу Б у дітей (за Н.П. Бармебаєвою, В.І. Струковим, 1984)

I. За ступенем тяжкості та клінічними проявами:

легкий – проявів токсикозу немає, наявні зменшення апетиту, пітливість, дратівливість, порушення сну, затримка наростання маси тіла, підвищення екскреції кальцію з сечею; проба Сулковича (++);

середньої тяжкості – помірний токсикоз, зменшення апетиту, блювання, затримка або можливе зниження маси тіла, прояви гіперкальціємії, гіпомагніемії, гіперцитремії; проба Сулковича різко позитивна (+++ або ++++);

тяжкий – виражений токсикоз, стійке блювання, значна втрата маси тіла, приєднання ускладнень (пневмонія, пієлонефрит, міокардит, панкреатит), різка зміна біохімічних показників.

II. За періодами.

1. Початковий.

2. Розпалу.

3. Реконвалесценції.

4. Залишкових явищ: кальциноз різних органів і судин, їх склероз з розвитком коарктації аорти, стеноз легеневої артерії, уролітіаз, хронічна ниркова недостатність.

III. За перебігом.

Гострий – до 6 міс.

Хронічний – понад 6 міс.

Лікування гіпервітамінозу й у дітей

1. Негайно відмінити вітамін D.

2. Обмежити кількість коров'ячого молока, багатого на кальцій; призначити каші на овочевому відварі, овочеві й фруктові пюре.

3. Збільшити кількість рідини в раціоні.

4. Внутрішньовенно вводити глюкозу, плазму крові, альбумін, розчин Рінгера, кокарбоксилазу, аскорбінову кислоту.

5. Кортикостероїди (преднізолон по 1 мг на 1 кг маси тіла на добу з поступовим зменшенням дози протягом 8-10 днів).

6. Ретинол (5000-10 000 МО на добу), токоферол, вітаміни групи В у віковому дозуванні. Уведення великих доз ретинолу затримує розвиток гіпервітамінозу, а токоферол пригнічує окислення ліпідів і зменшує звапнення аорти й нирок.

7. Для збільшення виділення кальцію використовують:

- кальцитонін (75-150 ОД щоденно внутрішньом'язово);

- 3 % розчин амонію хлориду (по 1 чайній ложці 3 рази на добу);

- трилон Б (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) по 50 мг на 1 кг маси тіла на добу 2-3 рази на день, інколи внутрішньовенно краплинно (добову дозу вводять протягом 3-4 год).